Особливості розрахунків програми дорожніх СТОА і площ складських приміщень

Річну виробничу програму робіт із ТО і ремонту автомобілів (Т _то,_пр) (без урахування прибирально-мийних робіт) визначають виходячи з кількості заїздів автомобілів на СТО і середньої трудомісткості робіт (і _ср) при одному заїзді за формулою

де А ₂ — кількість заїздів автомобілів на СТО за добу; D^р_роб — кількість робочих днів станції в році.

Для сучасних легкових автомобілів беруть t _cp = 4 люд.-год. У перспективі для нових автомобілів очікується зниження цього показника приблизно на 25—30 %.

Річну виробничу програму прибирально-мийних робіт обчислюють із виразу

де К_нн — коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на СТО (К_нн = = 1,2... 1,4); t _пм — середня трудомісткість прибирально-мийних робіт (для дорожніх СТО t _пм = 0,3 люд.-год).

Площі складських приміщень міських СТО визначають виходячи із питомої площі складу на кожні 1000 комплексно обслуговуваних автомобілів, м²: для складу запасних частин — 32, агрегатів — 12, матеріалів — б, лакофарб і хімікатів — 4 та мастильних матеріалів — 6.

Площу складу запасних частин і матеріалів для продажних СТО обчис-люють за укрупненими нормами з розрахунку 5—7 м² на один робочий пост.

Площу комори для зберігання автоприладдя, знятого з обслуговуваних автомобілів, визначають із розрахунку 1,6 м² на один робочий пост.

Площу приміщення для зберігання дрібних запасних частин та автоприладдя, що надаються власниками автомобілів, беруть у розмірі 10 % площі складу запасних частин, а для продажу — з розрахунку 6—8 м² на 1000 обслуговуваних автомобілів.

Площу приміщень для клієнтів міських СТО визначають із розрахунку на один робочий пост, м²: для СТО до 15 робочих постів — 8—9; від 16 до 25 — 7— 8; понад 25 робочих постів — 6—7; для дорожніх СТО беруть за укрупненими нормативами — 6—8.

Решта технологічних розрахунків аналогічна прийнятим на комплексних ВАТ(ЗАТ)АТП.

Дата добавления: 2014-11-29