Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Статура тіла




Статура − це правильне положення тіла в спокої і під час рухів, тобто звичайна поза при сидінні, стоянні, ходінні. Вона залежить від стану скелета, нервово-м’язової системи, загального фізичного розвитку і побутових умов.

Постава пов’язана з напруженням і розслабленням у м’язовій системі, які зумовлюються збудженням і гальмуванням у корі головного мозку. Неправильні пози й положення тіла дуже швидко перетворюються в умовні рефлекси, стають звичними і з великими труднощами змінюються потім на нові. Постава починає формуватись з раннього дитинства. Закінчується формування постави після припинення росту. Для вироблення красивої постави треба правильно сидіти, вміти в різних ситуаціях зберігати правильну робочу позу. Люди з хорошою поставою відзначаються стрункістю, голову тримають прямо, їхні м’язи пружні, живіт підібраний, рухи зібрані, чіткі [37, с. 365].

Нормальною або правильною вважаються така постава, яка є найсприятливішою для функціонування як рухового апарата, так і всього організму. Вона характеризується такими основними ознаками: корпус і голова утримуються прямо, плечі на одному рівні, розведені назад, шийно-плечові обриси однакові, симетрично розташовані лопатки, нижні кути яких знаходяться на одному рівні, лінія остистих відростків хребта займає середнє положення, хребет у профіль має помірні природні (фізіологічні) вигини. У дитини до 7 років хребет набуває нормальної форми з фізіологічним лордозом у шийному і поперековому відділах і фізіологічним кіфозом − грудному. Форма хребта дитини залежить від стану скелета і м’язів, що оточують його плечовий і тазовий пояс. Навіть протягом дня різний тонус м’язів здійснює вплив на величину фізіологічних вигинів хребта [6, с. 46].

Посилення природних (фізіологічних) вигинів хребта і, як результат, порушення постави можуть бути викликані різними причинами: слабким розвитком м’язової системи внаслідок відсутності систематичних занять з дітьми масажем, гімнастикою, фізкультурними вправами; у перехворілих на рахіт, гіпотрофію тощо. Різні варіації форми хребта створюють різні види статури. Ці варіації виявляються тому, що фізіологічні вигини хребта в передньо-задньому напрямі бувають більшими або меншими за фізіологічну норму (глибина шийного й поперекового лордозів, грудного кіфозу у дітей дошкільного віку при правильній поставі коливається в межах (3 − 4 см) [38, с. 195-196].

Ознаками неправильної статури є: сутулість, посилення природного (фізіологічного) вигину хребта в грудному відділі (кіфоз) або в поперековому відділі (лордоз), а також бокове викривлення хребта (сколіоз).

Дефекти постави можуть бути у сагітальній і фронтальній площинах. У сагітальній площині розрізняють порушення зі збільшенням і зменшенням фізіологічних викривлень хребта. До перших відносять: сутулість − збільшення грудного кіфозу зі зменшенням поперекового лордозу; кругла спина (тотальний кіфоз) − збільшення грудного кіфозу з майже повною відсутністю поперекового лордозу, кругловвігнута спина − збільшення викривлень хребта як кіфозу, так і лордозу та кута нахилу таза.

При сутулості (рис. 2.1) і круглій спині голова нахилена вперед, дугоподібна спина, звисаючі плечі і зведені вперед крилоподібні лопатка, запалі груди, вип’ячений живіт, ноги трохи зігнуті уколінах. При таких дефектах постави зв’язки і м’язи спини розтягнуті, а грудні м’язи вкорочені. Це разом з ослабленими м’язами живота впливає на дихальну екскурсію грудноїклітки та діафрагми, зменшують присмоктуючу силу грудної клітки і утруднюють роботу серця [37, с. 358].

Рис. 2.1.Порушення постави: 1 − сутулість; 2 − кругло ввігнута спина; 3 − плоска спина; 4 − асиметрична постава.

При кругловвігнутій спині (рис. 2.1) у верхній частині тіла спостерігаються майже такі самі зміни, що і при круглій спині. Разом з тим у нижній частині через занадто збільшений поперековий вигин хребта збільшується нахил таза, живіт відвисає, м язи його розтягуються, коліна максимально розігнуті; м’язи задньої поверхні стегон, що кріпляться до сідничного горба, розтягнуті порівняно з м’язами передньої поверхні.

До порушень постави зі зменшенням фізіологічних викривлень хребта належать: плоска спина − грудний кіфоз згладжений, а поперековий лордоз сплощений (рис. 2.1); плосковвігнута спина − зменшення грудного кіфозу при нормальному або дещо збільшеному поперековому лордозі. При плоскій спині грудна клітка сплощена, вузька, плечі звисають, лопатки крилоподібні, нахил таза зменшений, низ живота вип’ячений. Через зменшення вигинів порушується ресорна функція хребта, що негативно відбивається на його амортизаційних властивостях і збільшує стрясання головного та спинного мозку при стрибках, бігу та інших пересуваннях. Діти з такою поставою схильні до розвитку сколіозу.

До дефектів постави у фронтальній площині належить асиметрична постава (рис. 2.1). Вона характеризується змінами симетрії між правою і лівою половиною тулуба. Хребет являє собою дугу, повернену вершиною вправо або вліво, плече і лопатка з одного боку опущені, нерівномірні трикутники талії.

Перелічені порушення постави є не захворюваннями, а функціональними розладами, насамперед, опорно-рухового апарату. Однак вони змінюють стійкість хребта до деформуючих впливів, ослаблюють виснажені групи м’язів, порушують взаєморозташування внутрішніх органів і несприятливо діють на їх функцію, що робить хребет та організм у цілому схильними до різних захворювань.

При виявленні дефекту постави слід негайно приступити до його ліквідації. Насамперед треба організувати правильний режим дня, налагодити збалансоване харчування, застосувати фізичну реабілітацію. Остання використовується у вигляді ЛФК, лікувального масажу, фізіотерапії [38, с. 198-200].

Порушення постави можуть бути початком деформації хребта − сколіозу.

Сколіоз − це викривлення хребта вбік та його поворот (торсія), обумовлене патологічними змінами в хребті і поруч розташованих тканинах. По важкості деформації розрізняють 4 ступені сколіозу (рис. 2.2). Своєчасне встановлення діагнозу захворювання і обов’язкове рентгенологічне підтвердження дуже важливе для повноцінного лікування і попередження подальшого викривлення хребта.

Причини цієї хвороби прийнято ділити на три групи. Перша з них − первинні хворобливі чинники. До них відносять порушення росту та розвитку хребців, вроджені клиновидні хребці, наявність додаткового ребра, зрощування п’ятого поперекового хребця з куприком.

Друга група пов’язана зі статико-динамічними чинниками, що призводять до компенсаторного викривлення хребта. Воно виникає при довготривалому асиметричному положенні тіла внаслідок вкорочення однієї кінцівки, при наявності великих опікових та іншого походження рубців на одній стороні тіла, хронічних захворювань периферичної нервової системи і хребта. У третій групі чинників, що сприяють розвиткові сколіотичної хвороби, основним є зниження опірності, організму після тяжких захворювань в період інтенсивного росту − організму [37, с. 362].

При сколіозі І ступенякут відхилення первинної дуги становить близько 10°. Хребет нагадує літеру С (рис. 2.2.). Вольове напруження м’язів і розвантаження в горизонтальному положенні зменшують ці прояви.

Сколіоз II ступеняхарактеризується появою додаткової компенсаторної дуги викривлення, в результаті чого хребет набуває форми латинської букви S (рис. 2.2). Кут відхилення основної дуги доходить до 30°. Виявляються скручування хребців, реберне випирання і м’язовий валик. Це супроводжується порушенням розташування внутрішніх органів та їх функцій. Горизонтальне положення і невелике витягнення не змінюють викривлення.

Сколіоз III ступеняхарактеризується наявністю не менше двох дуг (рис. 2.2). Кут відхилення основної дуги дорівнює 30 − 60°. Виявляється значне скручування хребців, деформація грудної клітки і утворення реберного горба, зміна кута нахилу таза. Це викликає подальше порушення розташування внутрішніх органів та їх функцій, подразнення корінців спинного мозку і появу симптомів радикуліту.

Сколіоз IV ступеняспотворює тулуб внаслідок важкої деформації грудної клітки і хребта. Спостерігається кіфосколіоз, що є результатом прогресуючого відхилення хребта як у бічному, так і у передньо-задньому напрямку, подальшого скручування його по осі та утворення заднього і переднього горба. Кут відхилення хребта від вертикальної осі більше 60°. Виявляються значні порушення функцій органів грудної клітки і нервової системи [38, с. 208-210].

 

Рис. 2.2. Ступені сколіозу: 1 − І ступень; 2 − ІІ ступень;

3 − ІІІ ступень; ІV − ступень.

Лікування сколіозу І та II ступенів важкості проводять консервативними методами: лікувальна гімнастика, масаж м’язів спини, тверда постіль, при потребі застосування гіпсового корсету. При сколіозі III і IV ступенів важкості обов’язкове застосування гіпсового корсету, часто необхідне оперативне лікування. Симптомами сколіозу є асиметричне положення плечей, лопаток і таза.

Неправильна постава несприятливо позначається на функціях внутрішніх органів: утруднюється робота серця, легень, шлунково-кишкового тракту, знижується обмін речовин, з’являються головні болі, підвищена втомлюваність, зменшується апетит, дитина стає млявою, апатичною, уникає рухливих ігор.

Профілактика порушень статури полягає в застосуванні з раннього дитинства загальних заходів, направлених на зміцнення здоров’я дітей і спеціальних, що забезпечують виховання правильного положення тіла. До загальних заходів відносяться організація раціонального режиму дня, забезпечення повноцінного сну дітей, достатнє перебування на свіжому повітрі, правильне чергування активної діяльності і відпочинку, організація повноцінного харчування. Щоб уникнути дефектів постави, треба спати на твердій постелі з невеликою подушечкою, сидіти за столом, що відповідає зросту, мати достатнє освітлення робочого місця.

Спеціальні профілактичні заходи порушення постави включають регулярні заняття ранковою гімнастикою і спортом, рухливі ігри на повітрі. Необхідно методично правильно проводити заняття фізичною культурою, які включають всі елементи, необхідні для формування правильної постави: біг, ходьбу, лазіння, вправи для зміцнення м’язів плечового пояса, живота, м’язів спини. Педагог під час занять фізичною культурою повинен слідкувати за тим, щоб діти виконували вправи без напруження, правильно дихали, прямо тримали голову. У повсякденній роботі з дітьми необхідний постійний контроль за тим, як дитина сидить за столом під час прийому їжі, на заняттях, в якій позі спить (на спині, на животі, на боці) [19, с. 240-242].

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1620; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.