Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Гострий гастрит




Гострий простий гастрит − це гостре запальне захворювання слизової оболонки шлунка.

Етіологія і патогенез. Гострий гастрит може бути екзо- або ендогенного походження.

До екзогенних факторів належать: переїдання після тривалого утримання від їжі (голодування); надмірне споживання гарячої або недоброякісної їжі; медикаментозне ушкодження слизової оболонки шлунка (серцеві глікозиди, ацетилсаліцилова кислота, хінідин, сульфаніламідні препарати, антибіотики тощо); вживання харчових продуктів, інфікованих сальмонелами, стафілококами та іншими мікроорганізмами (при цьому в процес, як правило, втягуються кишки − гострий гастроентероколіт).

Гострі гастрити ендогенного походження виникають внаслідок інфекційних захворювань (пневмонії, дифтерії, скарлатини, тифу), при нирковій недостатності, захворюваннях органів травлення, при несприйнятливості деяких харчових продуктів тощо. При гострому простому гастриті має місце безпосередня дія ушкоджувальних факторів на слизову оболонку шлунка. Розрізняють гематогенний та алергійний шляхи ураження слизової оболонки та її судин [3 с. 428].

Основні клінічні прояви. Початок гострий. Через кілька годин після приймання їжі виникає відчуття важкості в надчеревній ямці, нудота, блювання, біль у животі. Блювотні маси містять частково перетравлену їжу. Блювання найчастіше дає полегшення. З’являються головний біль, слабкість, млявість. Язик сухий, з білувато-сірим нальотом. Апетит знижений. Випорожнення нестійкі. Температура тіла субфебрильна, рідше висока. Іноді тахікардія, глухість серцевих тонів, непритомність. При своєчасному і правильному лікуванні через 1 − 3 дні настає клінічне видужання. Прогноз сприятливий [6, с. 196-197].

Іноді у дітей дошкільного віку може розвинутись тяжка інтоксикація, яка виражається блюванням навіть після пиття води, рідкі випорожнення частішають, з’являються ознаки подразнення мозкових оболонок, судоми, непритомність, симптоми ураження серцево-судинної системи − тахікардія, глухість серцевих тонів, схильність до зниження артеріального тиску. У легких випадках при своєчасному, правильному лікуванні через 1 − 3 дні настає клінічне видужання. У тяжких випадках процес видужання затягується до 7 − 10 днів, а при несвоєчасному або неправильному лікуванні може закінчитись смертю дитини [19, с. 197].

Лікування. Лікування гострого екзогенного гастриту розпочинають із промивання шлунка, яке здійснюють за допомогою товстого зонда теплою водою або 0,5 % розчином поташу. У легких випадках промивання шлунка здійснюється питтям води й наступним штучним блюванням: натискують двома пальцями на корінь язика (це хворий може зробити сам).

Упродовж перших двох діб хворому слід утримуватися від їжі, але він повинен отримувати достатню кількість рідини. Після припинення блювання хворому дають випити теплого чаю, води з лимоном, теплого настою з шипшини, рисового або вівсяного відвару. Якщо блювання не припиняється і є ознаки зневоднення, то внутрішньовенно вводять 500 − 1000 мл 5 % розчину глюкози, 20 − 30 мл 10 % розчину натрію хлориду. Призначають церукал, реглан [2, с. 293].

На ділянку шлунка кладуть теплу грілку. Дієту розширюють поступово. Спочатку призначають слизисті несолоні супи, які хворий повинен споживати невеликими порціями кожні 2 − 3 год. У наступні дні додають сухарі з білого хліба, киселі, м’ясне суфле, риб’ячі та курячі кнедлі, фруктове желе.

Згодом хворого переводять на дієту № 1 за Певзнером. Перехід до нормального харчування здійснюють упродовж 2 тиж. Медикаментозне лікування гострого гастриту зводиться до призначення перед вживанням їжі вісмуту по 0,5 − 1,0 г 3 рази на добу, аскорбінової кислоти − 250 − 500 мг на добу всередину, вітамінів групи В, фесталу, панзинорму, креону під час вживання їжі.

Якщо гострий гастрит спричинений інфікованою їжею, доцільно застосувати антибактеріальні препарати (ампіцилін, амоксицилін, кларитроміцин, фуразолідон, ентеросептол).

У випадку гострого ендогенного гастриту лікують основне захворювання, наслідком якого є гастрит. При цьому хворому ліпше приймати їжу згідно з лікувальною дієтою за Певзнером [3, с. 429].

Профілактика захворювання включає організацію доброякісного відповідно віку харчування дитини, дотримання режиму харчування. Дотримання санітарно-гігієнічних правил готування, зберігання їжі, правил особистої гігієни дітьми та обслуговуючим персоналом, дотримання правил миття посуду, своєчасна діагностика захворювань і ізоляція хворих дітей. Важлива роль належить санітарно-освітній роботі про шкідливий вплив холодної і надто гарячої їжі, переїдання, недотримання режиму харчування.

Розрізняють профілактику громадську та індивідуальну. Під першою слід розуміти санітарний нагляд за продуктами харчування на шляху до їх споживання. Особливу увагу слід звернути на продукти, які не піддаються попередньому термічному обробленню: м’ясний і рибний холодець, паштети, деякі сорти ковбас, торти, домашній сир. Важливо, щоб працівники харчоблоків, закладів громадського харчування неухильно дотримувалися правил особистої гігієни. Слід проводити періодичні профілактичні огляди, обстеження на бацилоносійство.

Індивідуальна профілактика зводиться до раціонального харчуванні (потрібно уникати переїдання, споживання сумнівних страв), дотриманні правил особистої гігієни [19, с. 198-199].

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1006; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.