Отруєння алкоголем

Отруєння алкоголем − найчастіший вид інтоксикації організму. Смертельна доза для дорослої людини 0,75 − 1 л горілки. Для хронічних алкоголіків вона може бути вищою. Особливо чутливі до алкоголю діти і підлітки.

Основні клінічні прояви. Дія алкоголю спершу проявляється прискоренням пульсу, розширенням судин, поглибленим диханням, психомоторним збудженням. У важких випадках виникає блювання і на зміну збудженню приходить алкогольний наркоз у різних його стадіях (сонливість, розлади координації рухів, втрата свідомості і кома).

При алкогольному отруєнні відмічаються значні розлади температурної регуляції. Тому люди у стані алкогольного сп’яніння нерідко переохолоджуються, відморожують кінцівки, іноді замерзають. Причинами смерті хворих з гострим алкогольним отруєнням є гостра серцево-судинна недостатність, різке падіння артеріального тиску (колапс) [30, с. 457].

Діагноз гострого алкогольного отруєння навіть у людей без свідомості визначити неважко, оскільки завжди відмічається характерний запах з рота і від блювотних мас. На початку отруєння зіниці звужені, реакція на світло збережена. З часом зіниці розширюються, реакція на світло і корнеальні рефлекси згасають. Останні симптоми свідчать про розвиток глибокої алкогольної коми [32, с. 320].

Перша допомога. Терапію гострого алкогольного отруєння розпочинають з промивання шлунка товстим зондом і видалення залишків алкоголю, який не встиг всмоктатися. Через зонд вводять сольове проносне. При падінні тонусу судин і зниженні артеріального тиску внутрішньовенно вводять 1000 − 2000 мл ізотонічного розчину хлориду натрію або 5 % розчину глюкози. Порушення дихання при алкогольній комі найчастіше зумовлене западанням кореня язика, який закриває вхід у гортань. У цих випадках треба ввести в рот гумову трубку або накласти на кінчик язика язикотримач. При наявності в роті блювотних мас їх видаляють пальцями. В рідких випадках глибокої алкогольної коми і пригніченні дихання інтубують трахею і проводять штучне дихання.

Продукти розпаду алкоголю зумовлюють значний ацидоз. Для його компенсації внутрішньовенно вводять 200 − 300 мл 5 %розчину гідрокарбонату натрію. Доцільно провести форсований діурез. Внутрішньовенно вводять 2 мл 10 % розчину кофеїну, 2 мл кордіаміну. Показана симптоматична терапія [17, с. 248].

Серед сурогатів алкоголю, які можуть призвести до алкогольної інтоксикації, найпоширенішими є метиловий спирт (метанол, деревний спирт), денатурат, одеколон тощо. Особливо небезпечний метиловий спирт. Його токсична дія зумовлена блокадою ферментів і порушенням окисних процесів у клітинах. Після вживання метанолу настає алкогольне приглушення без типового сп’яніння. Після латентного періоду (12 − 24 год) виникає запаморочення, різка слабкість, нудота і блювання. Порушується зір, аж до повної сліпоти, при важкій інтоксикації зіниці розширені, колапс, ядуха, ціаноз, корчі. Смерть настає від зупинки дихання і набряку мозку.

Перша допомога. При отруєнні сурогатами алкоголю проводять промивання шлунка з активованим вугіллям і 2 % розчином гідрокарбонату натрію. Призначають етанол усередину чи внутрішньовенно, підтримуючи його концентрацію у крові на рівні 0,5 − 1 %. Проводять форсований діурез, внутрішньовенно вводять 200 − 300 мл 5 % розчину гідрокарбонату натрію. Екстракорпоральна детоксикація, симптоматична терапія [30, с. 458].

Дата добавления: 2014-11-29