Обов'язки чергового персоналу і вартових у разі виникнення пожежі

Черговий персонал, вартові повинні добре знати свої обов'язки на випадок пожежі, вміти користуватись вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, добре знати, як викликати пожежну частину, вжити негайних заходів для спасіння дітей і хворих при пожежі. Черговий по закладу, приступаючи до чергування, повинен:

- знати кількість хворих, які знаходяться в палатах, кількість дітей, які залишились на ніч, і повідомити по телефону про їх чисельність і місцезнаходження в найближчу пожежну частину;

- перевірити наявність і справність засобів пожежогасіння, телефонного зв'язку;

- перевірити протипожежний стан всіх евакуаційних виходів, коридорів, тамбурів, сходових кліток;

- при виявленні будь-яких порушень вжити заходів щодо їх ліквідації, а за необхідності доповісти про це керівництву.

Черговий повинен постійно мати при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів і ручний електричний ліхтар. Уночі черговому персоналу (медсестрам, молодшим сестрам, вартовому) забороняється спати і виходити за межі закладу.

Основні вимоги щодо пожежної безпеки у навчальних закладах

У навчальних класах та кабінетах слід розміщувати лише необхідні для занять меблі, прилади, тощо, які мають зберігатись у шафах, на стелажах або на стаціонарно встановлених стояках.

Фільмокопії, діапозитиви, слайди та магнітні стрічки варто зберігати в обмежених кількостях, лише для забезпечення навчального процесу.

Після закінчення занять усі пожежо- та вибуховонебезпечні речовини і матеріали потрібно прибрати з навчальних класів, кабінетів у спеціально виділені та обладнані приміщення.

Кількість парт (столів) у навчальних класах, кабінетах не може перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних груп, встановлену Міністерством освіти, а також показники, визначені чинними нормами проектування навчальних закладів.

Усі роботи, пов'язані з можливістю виділення токсичних або пожежонебезпечних парів та газів, необхідно проводити лише у витяжних шафах водночас з роботою вентиляції.

Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією, а також за наявності в них речовин, матеріалів та устаткування, не призначених для виконання операцій, забороняється. Витяжні шафи повинні мати верхні та нижні відсоси, а також бортики, що запобігають стіканню рідини на підлогу.

Відпрацьовані легкозаймисті та горючі речовини слід збирати у спеціальну герметичну тару, яку наприкінці робочого дня видаляють з приміщення для регенерації або утилізації.

Посудини, в яких проводилися роботи з легкозаймистими та горючими речовинами, після закінчення досліджень потрібно негайно промивати пожежобезпечними розчинами.

Тема№16: "Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві"

План

1. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування. Обов'язки та права суб’єктів страхування.

2. Принципи організації діяльності Фонду соціального страхування. Управління Фондом. Обов'язки Фонду.

3. Фінансування Фонду. Контроль за діяльністю Фонду.

4. Обов'язки Фонду щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві.

Актуальність. Зародження системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні припадає на 90-ті роки ХІХ ст. Саме тоді були здійснені перші спроби щодо розроблення підходів та встановлення певних форм компенсування заподіяної шкоди здоров'ю працівників.

Законом України "Про охорону праці" передбачена обов’язкова компенсація шкоди, заподіяної внаслідок здійснення професійної діяльності як у разі виникнення негативних зрушень у стані здоров'я працівників, так і в разі їх смерті. Компенсація шкоди, заподіяної працівникові здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань згідно із Законом України від 1.01.2001р. "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Дія Закону поширюється на всіх осіб, які перебувають у виробничих відносинах з підприємствами (організаціями) будь-якої форми власності, фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно, на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, учнів і студентів під час отримання ними професійних навичок.

Страхування від нещасного випадку виконує Фонд виключно за рахунок роботодавців за фактом прийняття працівника на роботу чи вступу особи до навчального закладу.

Підставою щодо відшкодування потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної і соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку чи акт розслідування професійного захворювання.

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати додаткові виплати потерпілим і членам їх сімей відповідно до колективного або трудового договору.

За працівниками, що втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або внаслідок профзахворювання, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата впродовж усього періоду відновлення працездатності або часу встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим трудової діяльності на попередньому місці роботи проводять його перенавчання та перекваліфікацію, а також подальше працевлаштування.

Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або внаслідок профзахворювання зараховується до загального стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи у шкідливих умовах праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах.

У разі невиробничої травми грошову допомогу потерпілому виплачує перші 5 календарних днів власник за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізична особа, яка використовує працю найманих працівників. Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах від 60 до 100% середньої заробітної плати.

У постанові Кабінету Міністрів України " Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації" від 6.05.2001р. № 439 зазначено випадки, коли дні тимчасової непрацездатності не оплачуються, а також те, що наступні (починаючи з шостого) дні тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок Фонду.

Дата добавления: 2014-11-29