Освітлення, опалення, вентиляція

Спрямованість основного світлового потоку у навчальних приміщеннях повинна бути з лівого боку від учня, а на робочих місцях у навчально-вироб­ничих приміщеннях – відповідно до технологічних вимог. Найменша освітле­ність горизонтальних поверхонь на рівні 0,8 м від підлоги у приміщеннях май­стерень з обробки металу і деревини повинна бути: при люмінесцентних лам­пах – 300 лк, при лампах розжарювання – 150 лк, швейних майстерень: при лю­мінесцентних лампах не менш як 400 лк, при лампах розжарювання – 200 лк; проходів навчальних майстерень - відповідно не менш як 100 і 50 лк. Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати виробами, матеріалами та іншими предметами. Складання поблизу вікон матеріалів, виробів та інших предметів не повинне погіршувати природну освітленість майстерні. Шибки у вікнах треба очищувати від пилу і бруду не рідше як два рази на рік, а у примі­щеннях із значним виділенням диму, пилу, кіптяви – у міру їх забруднення, але не менше як чотири рази на рік. До миття вікон забороняється залучати учнів.

Штучне освітлення допускається загальне або комбіноване (загальне плюс місцеве). Застосовувати тільки місцеве освітлення неприпустимо. Сві­тильники місцевого освітлення (з будь-якими лампами) для виробничих примі­щень повинні мати відбивачі, виготовлені з матеріалу, що не просвічується, із захисним кутом не меншим 30°. Яскравість світильників місцевого освітлення не повинна перевищувати 1000 кд/м². Світильники місцевого освітлення повин­ні живитися струмом ари напрузі не більшій за 36 В. Потрібну освітленість тре­ба підтримувати систематичним очищенням арматури світильників і ламп від пилу й бруду не рідше як два рази на місяць, а у майстернях, де є значні виді­лення пилу, диму й кіптяви, – не рідше як чотири рази на місяць. Лампи, що пе­регоріли, пошкоджена арматура повинні замінюватися негайно. Замінювати лампи, арматуру, запобіжники, а також очищати світильники і прилади повинен електромонтер. Виконання цих робіт не слід доручати учням.

Навчально-виробничі майстерні і допоміжні приміщення мають бути об­ладнанні вентиляцією і опаленням.

Вентиляція може бути природною, механічною або змішаною і повинна забезпечувати повітрообмін, температуру і стан повітряного середовища, що передбачені санітарними нормами. У майстернях з обробки металу і деревини вентиляція повинна забезпечувати повітрообмін 20 м³/год на одну людину. Ви­робничі процеси, що супроводжуються виділенням пилу, обладнують пристро­ями для його вловлювання і видалення. Місцеві відсмоктувачі повинні забезпе­чувати повітрообмін 50 м³/год. Повітрообмін місцевої витяжки від клеєварки повинен становити 350 м ³/год. Вентиляційні пристрої повинні бути завжди справними і перебувати під постійним наглядом осіб, які відповідають за робо­ту вентиляції. Вентиляційні установки повинні проходити планово-запобіжний ремонт, періодичне технічне і санітарно-гігієнічне випробування.

Для приміщень навчальних і навчально-виробничих майстерень рекомен­дується централізоване опалення:

- централізоване водяне з металевими радіаторами;

- променеве з бетонними панелями;

- у шкільних майстернях допускається повітряне, суміщене з припливною вентиляцією при температурі повітря, що подається, не більшою за 60 °С.

Опалення повинно забезпечувати рівномірну температуру, можливість регулювання ступеня нагріву приміщення і незалежного вмикання і вимикання опалювальних секцій. Оптимальна температура у приміщеннях навчальних майстерень з обробки металу і деревини повинна бути 16-18°С. Забороняється застосовувати для опалення тимчасові чавунні або інші печі. Ворота і вхідні двері у капітальних стінах повинні бути утеплені. Двері повинні мати пристрої для примусового закривання (пружини, пневматичні затвори і т.д.). Рами вікон і світлових ліхтарів, двері й тамбури до них повинні бути справними. Восени їх треба утеплити.

Дата добавления: 2014-11-29