Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Заходи безпеки при організації побуту та відпочинку під час суспільно корисної праці




Щоб запобігти пошкодженню ізоляції проводів, не дозволяється:

- вішати будь-що на кабель;

- складати, кидати на проводи інструмент, матеріали тощо;

- наступати на проводи й кабелі, переїжджати їх колесами машин і механізмів і т.д.

Основні застережні заходи і правила пожежної безпеки при експлуатації електротехнічних приладів та електромереж такі:

- нагрівальні прилади (плитки, праски тощо) потрібно встановлювати тільки на вогнетривкі підставки достатньої товщини;

- забороняється залишати їх увімкненими на той час, коли виходять з примі­щення, вмикати в одну розетку одночасно кілька електричних приладів;

- необхідно стежити за щільністю контактів у місцях приєднання приладів до вилки, клем, між собою і т.д.;

- небезпечно замінювати перегорілі запобіжники (саморобні або завищеного перерізу).

Слід пам'ятати, що проводи не можна зав'язувати у вузли, користуватися несправними вимикачами, розетками, самостійно з'єднувати проводи, особливо небезпечно заклеювати їх шпалерами, папером, плакатами, закривати щитами, пропускати через стіни і перегородки без додаткової ізоляції фарфоровими втулками або ебонітовими трубками.

Купання учнів дозволяється організовувати тільки у спеціально відведе­них місцях, при погодженні з радами ТСВОД і обмеженні сигнальними буями або прапорцями, у присутності медичного працівника, рятувальної команди з числа підготовлених рятувальників. Під час купання потрібно мати рятувальні засоби (човен, мотузку, круги і предмети, що їх замінюють). Для тих, хто не вміє плавати, купанні і організовують у спеціально обгороджених місцях зав­глибшки не більш як 1,2м. Забороняється:

- купатися у водоймищах, не рекомендованих санепідемстанцією через не­безпеку виникнення інфекційних захворювань;

- купатись без відповідного дозволу керівників об'єднання, у необладнаних місцях, у години, не передбачені розпорядком дня;

- використовувати для сторонніх цілей рятувальні засоби, спорядження для підводного плавання;

- запливати за обмежувальні знаки місць, відведених для купання, підпливати до моторних, парусних суден, барж тощо;

- вилазити на технічні й попереджувальні знаки, буйки та інші предмети;

- стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього.

Надаючи потопаючому першу допомогу, необхідно підпливати до нього ззаду і повернути його до себе спиною.

Опинившись за спиною потопаючого, рятівник міцно хапає його, випли­ває на поверхню і буксирує його до берега одним із вказаних нижче способів:

- буксирування потерпілого при захваті за голову;

- буксирування при захваті за плечі;

- буксирування при захваті потерпілого під руки;

- буксирування при захваті вище ліктів.

Досягнувши берега, рятівник виносить потерпілого на сухе місце і негай­но надає йому першу допомогу.

Перш за все необхідно почистити рот, вилучити воду з дихальних шляхів, легень, шлунка і приступити до штучного дихання з одночасним непрямим ма­сажем серця.

Тепловий удар зумовлюється перегріванням організму внаслідок трива­лої дії температури зовнішнього середовища. Сонячний удар – безпосередня дія прямих сонячних променів на голову людини, що викликає важке перегрі­вання і пошкодження головного мозку. Виникає запаморочення, слабкість, біль в ногах, спині, іноді блювання, потім – шум у вухах, потемніння в очах, задиш­ка, серцебиття, ціаноз обличчя, прискорення і сповільнення пульсу і як резуль­тат – втрата свідомості, судоми, галюцинації, зростання температури до 41°С. Настає параліч легень. Потерпілого необхідно перенести в тінь, зняти з нього одяг, покласти на землю, піднявши голову, облити холодною водою, накласти холодні компреси, давати пити прохолодні напої, дати понюхати нашатир, роз­чин валер'яни.

5. Правила безпеки в кабінетах фізики, хімії та біології




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 552; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.