Посвідчення факту, що громадянин є живим, та факту перебування громадянина в певному місці

Нотаріальне посвідчення юридичних фактів

Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу

У зв’язку з розвитком міжнародних відносин України з іншими державами все більшого поширення набуває така нотаріальна дія, як засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу.Відповідно до ст. 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії (п.п. 1.1 п. 1 гл. 8 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, а нотаріус засвідчує фактично не правильність перекладу, а справжність підпису перекладача. При вчиненні такої нотаріальної дії нотаріус встановлює як особу заявника, що надав документ для перекладу, так і перекладача. При цьому перекладач поряд з документом, що встановлює його особу, повинен представити документ, який стверджує його кваліфікацію. Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії та ін.) одночасно вчиняється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався на лівій стороні, а переклад – на правій. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під перекладом вміщується підпис перекладача. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього.Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.Документи, видані державними органами інших країн, приймаються нотаріусами для вчинення перекладу і засвідчення вірності копії документа лише за наявності на документі відмітки про його легалізацію, тобто відмітки консула або консульським управлінням МЗС України тієї обставини, що даний документ відповідає законодавству країни, де він виданий, і що підписи посадових осіб на документі не породжують сумніви в їх достовірності. Прийняття документів без легалізації можливе, якщо існує відповідна угода між Україною та відповідною державою.

На прохання громадян державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, консульські установи посвідчують безспірні юридичні факти, необхідність встановлення яких торкається прав та інтересів не тільки самої фізичної особи, а й осіб, з якими вона перебуває у правових відносинах. До таких безспірних юридичних фактів відносимо факти:

а) фізична особа є живою;

б) перебування фізичної особи в певному місці;

в) тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці;

г) час пред’явлення документів.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 гл. 6 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус за усним зверненням фізичної особи посвідчує факт, що фізична особа є живою. Потреба у вчиненні зазначених нотаріальних дій може виникнути у випадку наявності правової невизначеності пенсійних, аліментних, майнових та інших відносин, наприклад, оспорювання перебування у живих особи, яка отримує кошти на утримання, помилкове визнання громадянина померлим. Те, що громадянин є живим, посвідчується з метою усунення такої невизначеності.

Нотаріус за усним зверненням фізичної особи посвідчує факт перебування її в певному місці (п.п. 1.2 п. 1 гл. 6 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Значення вчинення цієї нотаріальної дії полягає у закріпленні факту перебування громадянина в певний час і в певному місці для встановлення конкретних, важливих для нього обставин. На практиці найчастіше виникає необхідність засвідчити цей факт для скасування рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім [57, с. 293].

Посвідчення факту, що фізична особа є живою, та факту перебування її в певному місці провадиться як при явці фізичної особи до нотаріуса, так і поза приміщенням, що є робочим місцем нотаріуса. Факти, що малолітня дитина, недієздатна фізична особа є живою чи перебуває в певному місці, посвідчуються за усним зверненням її законних представників (батьків, усиновителів, опікуна).Факти, згадані вище, щодо неповнолітньої дитини, фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, посвідчуються за їх усним зверненням та за згодою на це законних представників (батьків, усиновителів, піклувальників), викладеній з дотриманням вимог законодавства.На підтвердження факту, що фізична особа є живою, та факту перебування фізичної особи в певному місці нотаріус видає заінтересованим особам відповідні свідоцтва, в яких зазначається:– місце й час видачі;– прізвище, ім’я та по батькові нотаріуса;– прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, що звернулася;– підтвердження факту, що фізична особа є живою;– місце її проживання або перебування;– вказівка на місце та обставини, за яких нотаріус впевнився, що зазначена особа є живою, або підтвердження того, що в певний час зазначена особа перебувала у певному місці;– якщо факт посвідчується у лікувальній чи іншій установі – вказується повне найменування установи;– щодо малолітньої, неповнолітньої, недієздатної або обмежено дієздатної особи – зазначається прізвище, ім’я та по батькові законного представника та його статус (батько, матір, опікун, піклувальник), відомості про встановлення їх особи;– номер за реєстром;– печатка та підпис нотаріуса.Свідоцтво складається у двох примірниках, один з яких залишається в нотаріуса.

Дата добавления: 2014-12-07