Поняття та значення векселя. Порядок вчинення протестів векселів

Суб’єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть використовувати у своїй діяльності такий вид цінних паперів, як вексель.Стаття 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» [12] відносить вексель до боргових цінних паперів. Згідно із п.п. 1.1 п. 1 гл. 17 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).Регулювання вексельного обігу здійснюється на підставі як національного, так і міжнародного законодавства, зокрема:– Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, затвердженим Женевською конвенцією;– Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі;– Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів та простих векселів;– Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»;– Законом України «Про обіг векселів в Україні».Вексель є універсальним інструментом кредитування, засобом платежу, цінним папером.Векселі можуть бути прості або переказні. За своєю правовою природою переказний вексель свідчить про переведення боргу векселедавця на третю особу, залишаючи векселедавцеві лише солідарну відповідальність у разі нездійснення платежу платником за векселем, або про відступлення векселедавцем векселедержателю права вимоги платежу від третьої особи [65, с. 184]. Простий вексель – це документ, що відповідає за формою вимогам закону та містить нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця сплатити на вимогу чи у визначений час у майбутньому визначену у векселі суму грошей іншій особі (векселедержателю). Переказний вексель (тратта) представляє собою документ, який складено відповідно до встановленої законом форми, в якому міститься нічим не обумовлена пропозиція (наказ) однієї особи (векселедавця – трасанта) іншій особі (платнику – трасату) сплатити на вимогу чи у визначений час у майбутньому визначену у векселі суму грошей третій особі (першому держателю векселя – ремітенту).Для розуміння суті векселя потрібно звернути увагу на наступних термінах: Векселедержатель (ремітент) – перший одержувач векселя, перед яким платник бере зобов’язання про платіж. Векселедавець (трасант) – боржник, особа, що виписує вексель, в якому міститься вимога до іншої особи сплатити суму, передбачену у векселі. Платник (трасат, доміциліат) – особа, до якої векселедавець звертає свій наказ про платіж за векселем. Акцепт – напис на лицьовому боці векселя, який виражає згоду платника сплатити за переказним векселем в строк. Основними рисами векселя, які склалися в міжнародній практиці вважаються [57, с. 331–332]:– абстрактний характер зобов’язання, визначеного векселем, – текст векселя не повинен містити посилання на угоду, яка є причиною видачі векселя; невиконання зобов’язань за основною угодою не може призвести до невиконання зобов’язань за векселем та інше;– безумовний характер зобов’язань за векселем – він містить простий і нічим не обумовлений наказ або зобов’язання сплатити певну суму;– безспірний характер зобов’язання за векселем, якщо він є справжнім;– вимагати платежу за векселем може той, хто володіє цим документом (держатель векселя);– при порушенні встановлених термінів сплати векселя необхідно здійснити нотаріальний протест. Характерною особливістю векселя є те, що він відноситься до суворо формальних документів. Письмова форма векселя є першою вимогою. Жодна усна угода про прийняття на себе вексельних зобов’язань, навіть здійснена публічно, не породжує вексельних правовідносин. Такий вексельний «формалізм» надає особливої достовірності всьому тому, що позначено у векселі. Усі правовідносини, що породжуються векселем, ґрунтуються виключно на тексті самого векселя та не потребують підтвердження та обґрунтування будь-якими іншими додатковими документами та доказами.

Простий вексель має містити:

– назву «простий вексель», яка включена в текст документа і написана тією мовою, якою цей документ складений;

– безумовне зобов’язання сплатити визначену суму грошей;

– найменування особи, яка має платити (трасат);

– строк платежу;

– місце, в якому має здійснюватись платіж;

– найменування особи, якій або за наказом якої має здійснюватись платіж;

– дату і місце складання простого векселя;

– підпис особи, яка видає вексель (векселедавець).

Переказний вексель повинен містити:

– назву «переказний вексель», яка включена до тексту документа і написана тією мовою, якою цей документ складений;

– безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;

– найменування особи, яка повинна платити (трасат);

– строк платежу;

– місце, в якому має здійснюватись платіж;

– найменування особи, якій або за наказом якої має здійснюватись платіж;

– дату і місце видачі векселя;

– підпис особи, яка видає вексель (векселедавець).

Неоплата векселя тягне за собою наслідки у вигляді вексельного протесту – офіційно засвідченої вимоги платежу та повідомлення про його неодержання. Опротестування нотаріусом векселя означає, що зобов’язання про сплату певної грошової суми не здійснено, а тому підлягає примусовому виконанню державним виконавцем.

Відповідно до законодавства, що регулює вексельний обіг в Україні, векселі опротестовуються в неплатежі, неакцепті, недатуванні акцепту.

Неоплачений вексель пред’являється нотаріусу для вчинення протесту:

– про неоплату – за місцезнаходженням платника або за місцем платежу;

– в неакцепті або в недатуванні акцепту – за місцезнаходженням платника;

– про відмову передати оригінал векселя законному держателю копії векселя – за місцезнаходженням держателя оригіналу векселя;

– про непред’явлення примірника векселя, надісланого для акцепту, держателю векселя; про неакцепт за другим примірником векселя, про неплатіж за другим примірником векселя – за місцезнаходженням платника;

– про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред’явлення йому векселя – за місцезнаходженням векселедавця.

Однією з особливостей вексельного законодавства є спеціальні строки, які застосовуються виключно до правовідносин, що виникають з вимоги платежу по векселю.

Векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусом після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

Векселі для вчинення протесту про неакцепт можуть бути прийняті протягом строків, встановлених для пред’яв­лення до акцепту, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

Векселі для вчинення протесту про непред’явлення примірника векселя, надісланого для акцепту держателю векселя, протест про неакцепт за другим примірником векселя, протест про неплатіж за другим примірником векселя, протест про непередавання оригіналу векселя законному держателю копії векселя, протест про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред’явлення йому векселя приймаються нотаріусами в строки, установлені статтею 44 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі від 7 червня 1930 р., запровадженого Женевською конвенцією 1930 року.

Для векселя строком на визначений день або о такій-то годині від дати складання протест про неоплату повинен бути здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один з двох наступних робочих днів.

Протест векселя про неоплату за векселем строком по пред’явленні здійснюється протягом строку, встановленого для пред’явлення до акцепту.

У разі якщо перше пред’явлення векселя зі строком платежу за пред’явленням до платежу було здійснено в останній день цього строку, протест векселя може бути вчинений наступного дня.

Протест векселя зі строком платежу за пред’явленням у неакцепті здійснюється у строки, встановлені для пред’явлення до акцепту, тобто протягом одного року з дня видачі векселя.

Протест у недатуванні акцепту вчинюється у разі, якщо платник, акцептуючи вексель, за яким акцепт повинен обов’язково бути датований, не проставить дату акцепту. Це стосується векселів, які підлягають оплаті у визначений строк від пред’явлення, або векселів, які повинні бути пред’явлені для акцепту протягом визначеного строку.

Протест векселя – це нотаріальна дія, яка офіційно засвідчує факт повної неоплати за векселем.

Протест векселя про неоплату вчинюється у разі, якщо:

– вексель неоплачений (вексель було акцептовано, але не сплачено платником);

– оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у векселі;

– платник відсутній у місці платежу або у місцезнаходженні, яке зазначено у векселі.

Протест векселя про неоплату вчинюється як щодо простого, так і щодо переказного векселя. Протест про неоплату за простим векселем здійснюється проти векселедавця, за переказним – проти акцептанта (платника).

Вчинення протесту векселя про неоплату не потребується, якщо вексель раніше був опротестований у неакцепті.

Протест векселя в неакцепті вчинюється у разі:

– відмови платника від акцепту (здійснення часткового акцепту);

– оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у
векселі;

– відсутність платника у місці, зазначеному у векселі.

Протест векселя в недатуванні акцепту вчинюється у разі відсутності дати на акцепті і здійснюється з метою збереження прав векселедержателя за таким векселем.

За відсутності протесту недатований акцепт вважається таким, що зроблений акцептантом в останній день строку, передбаченого для пред’явлення до акцепту.

Протест векселя в неакцепті або у недатуванні акцепту вчинюється до переказного векселя і здійснюється проти векселедавця.

При вчиненні протесту векселя нотаріус повинен враховувати, що за акцепт і платіж відповідає векселедавець.

Для вчинення протесту векселя векселедержатель або його уповноважена особа подають нотаріусу:

– оригінал векселя (його копію – якщо це було передбачено самими учасниками вексельних правовідносин та про це є відповідні застереження);

– заяву векселедержателя (кредитора) про протест векселя, підписану векселедержателем (кредитором) та скріплену печаткою (у разі наявності).

У тексті заяви зазначаються: повне найменування і адреса векселедавця (боржника), платника (доміциліата), векселедержателя (кредитора), вказуються відомості про вексель (векселі), який (які) подається (ються) до опротестування, строк платежу за векселем (векселями), сума, що підлягає сплаті за векселем (векселями), причина опротестування, повне найменування і адреса, номери рахунків у банках, код за ЄДРПОУ – для юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податку – для фізичної особи (за наявності). Заява може містити інші додаткові відомості;

– векселі подаються нотаріусу під розписку та за окремим описом, у якому зазначаються найменування і адреси векселедержателя, векселедавця, платника (доміциліата), вид векселів (простий чи переказний), їх кількість, номери, строк платежу, сума платежу;

– документ, за яким встановлено особу векселедержателя або його уповноваженого представника;

– документи, що підтверджують повноваження уповноваженого представника, а також правоздатність та дієздатність юридичної особи.

При прийнятті векселя до опротестування нотаріус повинен:

– перевірити наявність усіх необхідних реквізитів векселя та правильність їх заповнення, наявність підписів і печаток та послідовність індосаментів;

– переконатися, що вексель поданий для протесту в установлені законом строки;

– встановити місце здійснення протесту;

– перевірити факт пред’явлення векселя до сплати. Підтвердженням факту пред’явлення векселя до сплати є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.

У день прийняття векселя до протесту нотаріус зобов’язаний від свого імені пред’явити письмову вимогу про оплату або акцепт векселя до векселедавця (платника). Підтвердженням факту пред’явлення вимоги про сплату векселя є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.

У тексті вимоги нотаріус зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя:

– якщо вексель протестується в неплатежі, нотаріус вимагає від особи, проти якої протестується вексель, оплатити суму за векселем;

– якщо вексель протестується в неакцепті, нотаріус висуває вимогу акцептувати вексель;

– якщо вексель протестується в недатуванні акцепту, нотаріус вимагає проставити дату на акцепті.

Якщо здійснено платіж або буде проставлена відмітка про акцепт, нотаріус повертає вексель платнику без протесту з відміткою про акцепт або платіж.

Якщо на вимогу нотаріуса не надійшла відповідь від особи, яка має платити за векселем, про його оплату або у разі відмови платника (доміциліата) оплатити або акцептувати вексель нотаріус опротестовує вексель.

Якщо місцезнаходження платника невідоме, протест векселя вчинюється без пред’явлення вимоги про оплату або акцепт векселя з відповідною відміткою в акті про протест.

Запис про вчинення протесту векселя вноситься до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

Протест векселя оформлюється актом у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріуса.

У справах нотаріуса також залишаються:

– копія опротестованого векселя (чи копія з копії, коли протест вчинювався за копією) з відповідною відміткою про протест або опис опротестованих векселів, якщо такий подавався, з прикладенням як зразка копії одного опротестованого векселя;

– заява векселедержателя (кредитора) про протест векселя;

– опис векселів, що передаються на опротестування;

– примірник надісланої (переданої) боржникові вимоги про оплату або акцепт (оплата) векселя;

– інші документи, якщо такі були подані чи були необхідні для протесту.

Опротестований вексель з відміткою про вчинення протесту видається векселедержателю або уповноваженій особі.

Дата добавления: 2014-12-07