Соціал-демократична ідеологія

Характерні риси соціал-демократизму:

- матеріалістичне трактування суспільного життя;

- підхід до аналізу суспільних явищ з позиції інтересів трудящих мас, всього народу;

- гуманістичний характер поточних і кінцевих цілей;

- соціальний колективізм;

- історичний оптимізм.

Основні політичні ідеї соціал-демократизму:

- заперечення будь-якої диктатури як форми політичної влади;

- відданість принципу демократичного парламентаризму;

- орієнтація на політичний плюралізм і консенсус при розв’язанні важливих проблем;

- пріоритет мирних, демократичних засобів досягнення поставленої мети;

- державне (але не надмірне) регулювання економіки і розвиток ринкових механізмів;

- відданість концепції соціальної захищеності трудящих мас;

- орієнтація на мирне співіснування різних держав та їх достатню безпеку.

Соціал-демократична ідеологія виникла на ідеях Е.Бернштейна про класову співпрацю і соціальні реформи як єдиний шлях покращення соціального становища для робітничого класу (і була розвинута його наступниками аж до концепції самоврядного соціалізму):

- Бернштейн Едуард (німецький політичний діяч, ідеолог соціал-демократії. Розглядав соціалізм як гуманістичний рух, який парламентським шляхом буде здійснювати соціальні реформи і таким чином покращить становище робітничого класу. Відкинув основні постулати марксизму про соціалістичну революцію і диктатуру пролетаріату як основні засоби розв¢язання конфлікту між капіталом і найманою працею, вважав неможливим завоювання політичної влади пролетаріатом. Диктатура пролетаріату означатиме диктатуру клубних ораторів і партійних демагогів. Критикував абстрактні марксистські положення про пролетаріат як однорідну цілісність. Перехід до соціалізму може відбутися не внаслідок революції, а лише через соціалізацію капіталу. Найближчими цілями пролетаріату є боротьба за економічні та політичні цілі);

- Якщо до 60-х років соціал-демократія надавала перевагу державному регулюванню економіки, державній формі власності, як найбільш ефективним засобам соціального захисту найбідніших верств населення, то на сучасному етапі вона визнає економічну ефективність приватної власності, однак намагається підтримувати соціальну рівновагу за рахунок збільшення бюджетних видатків на соціальну сферу. Сучасна соціал-демократія орієнтована не тільки на робітничий клас, а й на широкі категорії представників найманої праці;

- У 70-80-х рр. ХХст. Соціал-демократичні партії Франції, Італії, Бельгії сформували у своїх програмних документах концепцію самоврядного соціалізму (передбачає залучення всіх громадян суспільства до процесу опрацювання і винесення рішень, керівництва різними сферами життєдіяльності суспільства. Він активізує маси громадян, членів профспілок, громадських організацій, місцевого самоврядування. Ці організації виступають як політичні партії. На всіх рівнях здійснюється виборність в органи самоврядування, їхня діяльність знаходиться під постійним контролем громадськості. Більшість внутрішніх функцій держави передається органам самоврядування).

Основні положення демократичного соціалізму

Політична демократія - гарантоване право на життя; - захист від свавілля держави; - свобода думки, віросповідання, загальні вибори, право на культурну автономію для меншин, незалежність суддів, право на опозицію

Міжнародна демократія - підтримка миру; - боротьба проти гноблення і експлуатації народів; - допомога слаборозвиненим народам

Економічна демократія - повна зайнятість; - вища продуктивність праці; - піднесення життєвого рівня; - соціальне забезпечення; - справедливий розподіл доходів і власності; - соціальне планування; - збереження приватної власності; - демократизація економіки при збереженні її державного регулювання (принципом і рушійною силою такого регулювання є ринок)

Соціальна демократія - пошук “вічних ідеалів і цінностей”: свобода поглядів, преси, об’єднань; - високий рівень життя, соціальне забезпечення; - справедливість – рівні соціальні можливості; - солідарність

Дата добавления: 2014-12-07