Економіка експлуатації озброєння і військової техніки

Економіка експлуатації озброєння та військової техніки розроблена ще недостатньо внаслідок того, що сам процес експлуатації засобів збройної боротьби дуже специфічний в економічному плані, тому що використання дорогих основних фондів військової праці не дає в підсумку того результату, який виникає в ході виробничої діяльності у сфері матеріального виробництва.

Під експлуатацією озброєння та військової техніки розуміємо цілеспрямовану діяльність із підтримання їхньої готовності до дії або бойового застосування.

Стадія життєвого циклу ОВТ включає:

- дослідження;

- розробку;

- виробництво;

- експлуатацію.

Стадія експлуатації починається з моменту прийому зразка військовою частиною від заводу-виробника або ремонтного підприємства й включає впровадження в експлуатацію, приведення у встановлений ступінь готовності до використання за призначенням, підтримки у встановленому ступені готовності до цього використання, використання за призначенням, технічне обслуговування й регламентні роботи, збереження та транспортування.

У військовій частині дії щодо експлуатації зразка ОВТ закінчуються списанням його з книг обліку.

Експлуатація ОВТ організовується за 4-ма режимами: робочий режим, технічне обслуговування, збереження зразка, транспортування. Найбільш складним є організація технічного обслуговування.

Технічне обслуговування включає:

а) підтримку системи в готовності до дії (заправка, спорядження, промивання системи, змазка, регулювання і т. д.);

б) контроль стану системи (контрольний огляд, щоденний огляд і т. п.).

Серед робіт з технічного обслуговування озброєння та військової техніки дуже важливе місце займає переведення їх на сезонні умови експлуатації (літні і зимові). Кожний сезон пред'являє свої вимоги до якості мастила, захисних покриттів, до теплового режиму, обсягу витрат пального і т. д. Для авіаційної техніки, наприклад, робота з переведення на сезонні умови експлуатації – найважливіша умова організації льотної роботи взагалі.

Дія деяких складних систем озброєння та військової техніки передбачає регламентні роботи. Регламентні роботи полягають у технічному обслуговуванні систем, їхня періодичність може визначатися за наробітком (години, цикли, час збереження і т. п.) або за календарним принципом (щодня, щотижня, щомісяця і т. д.). Регламентні роботи пов’язані не тільки з оглядом і перевіркою технічного стану системи, але й із заміною в необхідних випадках елементів, вузлів, блоків як тих, що виробили свій ресурс, так і тих, що прийшли в непридатний стан у процесі експлуатації. Регламентні роботи виконуються особовим складом підрозділу або спеціально призначеними для цього групами фахівців.

Процес експлуатації озброєння та військової техніки потребує постійного поповнення його матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами; у цілому експлуатація являє собою один з основних напрямків військово-економічної діяльності у військах.

В економіці експлуатації озброєння та військової техніки можна виділити такі основні напрямки аналізу:

- структура витрат і методика їхньої оцінки;

- планування експлуатації;

- норми експлуатації і їхнє військово-економічне значення;

- облік наробітків і звітність;

- організація експлуатації і вимоги до експлуатаційного персоналу.

За основу класифікації витрат щодо експлуатації ОВТ можна взяти принципи, що використовуються в народному господарстві.

Витрати класифікуються:

а) за видами діяльності у сфері експлуатації:

- впровадження в експлуатацію;

- технічне обслуговування;

- збереження;

- регламентні та профілактичні роботи;

- транспортування;

- проведення військового ремонту;

- підготовка й утримання особового складу технічної служби.

б) за способомвіднесення витрат на об'єкт, що експлуатується:

- прямі, що безпосередньо переносяться на об'єкт, що експлуатується;

- непрямі, пов'язані з допоміжними підрозділами.

в) за економічними елементами витрат:

- вартість матеріалів;

- запасних частин;

- експлуатаційні комплекси; витрати праці.

На утримання системи у військових частинах іноді падає великий обсяг витрат, пов'язаних із запровадженням її в експлуатацію, початковим освоєнням зразків озброєння й військової техніки, що потребує нової навчальної та технічної бази експлуатації. Для цього періоду характерний також ріст працевитрат технічного персоналу, моторесурсів, ПММ.

У витрати на технічне обслуговування включаються витрати пального й мастильних матеріалів на усі види руху в періоди обслуговування, витрати на забезпечення технічного обслуговування (матеріали, ЗІП і т. д.), на підтримку в справному стані устаткування, механізмів, будівель і споруджень.

До витрат на збереження належать: витрати матеріалів, запасних частин, інструментів у процесі підготовки системи до збереження й у період збереження, а також витрати на розконсервування системи, зносу будинків, споруджень і механізмів, що використовуються при організації збереження.

Проведення регламентних і профілактичних робіт пов’язано з витратами, ЗІП, інших матеріалів, оплатою робіт спеціальних бригад підприємств-постачальників, витратами на проведення профілактичних поточних оглядів (ТО-1, ТО-2).

Транспортування озброєння та військової техніки потребує додаткових витрат на використання штатних трейлерів і вантажних машин військових частин, оплату транспортних засобів сторонніх організацій, що залучаються для перевезення озброєння та військової техніки.

Витрати на проведення всіх видів військового ремонту систем зброї включають повний перелік витрат на матеріали, запасні частини, електроенергію, воду, пар, пальне та мастильні матеріали і т. д.

Експлуатація озброєння та військової техніки пов'язана із витратами на утримання особового складу спеціальних підрозділів, зайнятих здійсненням усіх видів діяльності в сфері експлуатації.

Для визначення витрат на експлуатацію ОВТ використовуються нормативні й статистичні дані.

Нормативні дані експлуатаційних витрат визначаються в експлуатаційній документації й використовуються при організації безпосередньої експлуатації, збереження, ремонту, постачання.

Статистичні дані у військовій частині формуються в результаті спостереження за одним зразком ОВТ.

Основний обсяг витрат на експлуатацію належать до військової ланки ЗС України.

Планування експлуатації озброєння й військової технікиздійснюється у військових частинах на річній і місячній основах. У з'єднанні складається зведений річний план експлуатації озброєння та військової техніки.

Плани експлуатації озброєння та військової техніки складаються на основі планів бойової та гуманітарної підготовки, даних про наявність і технічний стан існуючих зразків озброєння й військової техніки та встановленого ліміту витрат пального й інших даних.

Особливе місце в плануванні експлуатації займають такі показники, як норми витрат ресурсів до чергового капітального ремонту.

Центральна й окружна ланки економіки ЗС України формують меншу частину витрат для стадії експлуатації, доставляючи у військову ланку необхідні матеріали й устаткування для організації кінцевого військового споживання.

Планування експлуатації ОВТ здійснюється у військовій частині на річній і місячній основах.

У з’єднанні укладається зведений річний план експлуатації озброєння і військової техніки.

План експлуатації ОВТ складається на основі планів бойової та гуманітарної підготовки й наказу Міністра оборони України на навчальний рік.

Річні норми витрати зразків озброєння встановлюються наказами Міністра оборони України.

Норми експлуатації ОВТ установлюються із метою забезпечення необхідної готовності військ; виконання планів бойової підготовки; плановості експлуатації ОВТ і виходу їх у ремонт, терміну заміни окремих комплектуючих вузлів. Норми експлуатації виражаються через ресурси, тобто через тривалість функціонування зразка озброєння військової техніки (або розмір наробітку). Установлюються також граничні річні норми витрат моторесурсів по кожній групі військової техніки, виходячи з умов рівномірного виходу їх у ремонт. Обсяг вихідної в ремонт техніки не може перевищувати встановленого по групах систем коефіцієнта технічної готовності.

Технічний ресурс – це тривалість функціонування зразка військової техніки (або обсягу виконуваної роботи) від початку її експлуатації до настання граничного стану. Моторесурс позначає встановлений час роботи двигуна (машини) до капітального ремонту. Після виробітку технічного ресурсу озброєння і військова техніка знімаються з експлуатації.

На визначені групи бойових засобів у тому самому виді озброєння установлюються свої нормативи, але загальний гарантійний термін експлуатації озброєння та військової техніки залежить від основного базового показника. Так на бойовому кораблі є десятки груп бойових засобів, але загальний гарантійний термін корабля залежить від моторесурсу двигуна.

Урахування наявного озброєння і військової техніки, їхня експлуатаціяздійснюється відповідно до вимог Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах України (додаток до наказу Міністра оборони № 260 1979 р.). У військовій частині ведеться спеціальна Книга обліку озброєння і техніки за номерами і технічним станом, в якій на кожну машину або інший засіб указуються: група експлуатації (навчальна, бойова, стройова), дати та види всіх зроблених оглядів, ремонтів і доробок, гарантійний наробіток (цикли, часи, кілометри пробігу), термін служби. Крім того, що наростає за результатом у спеціальних графах по роках, указується наробіток із початку експлуатації, а також запас ходу, що залишився, технічного ресурсу до капітального ремонту.

Звітність із використання запланованого ресурсу в процесі експлуатації надається відповідними начальниками служб військової частини у вищі ланки по підпорядкованості.

Дата добавления: 2014-12-07