Аерожолоби

На відміну від трубопровідного транспорту, по аерожолобах транспортують двофазний потік, використовуючи як рушійну силу складову силу ваги. Принцип роботи транспортних жолобів заснований на здатності сипучих матеріалів здобувати плинність при переході в псевдозріджений стан.

Аерожолоб (рис. 1.40) являє собою жолоб, розділений уздовж пористою перегородкою на повітророзподільник і робочу частину. Повітря, подане у повітророзподільник вентилятором, рівномірно розподіляється по всій довжині аерожолоба і через пористу перегородку надходить у робочу частину жолоба. Сипучий матеріал, пронизаний повітряними струмками по всій довжині жолоба, здобуває текучі властивості і починає переміщатися до виходу. Інтенсивність впливу повітряних струмків на сипучий матеріал при «оголенні» частини пористої перегородки на початку і кінці роботи аерожолоба компенсується підвищеним опором перегородки в зоні «оголення» у результаті збільшення швидкості фільтрації.

Тема 1.3 Підйомно-транспортні машини періодичної дії

Вони поєднують колісний транспорт і вантажопідйомні машини.

1.3.1 Колісний транспорт

Для переміщення вантажів усередині підприємства і як засоби зовнішнього транспорту застосовують колісні транспортні засоби – безрейковий і рейковий транспорт.

1.3.1.1 Машини безрейкового транспорту: візки, завантажувачі, автомобілі

Поєднують ручні і самохідні візки, електро- і автонавантажувачі, автомобілі.

Візки (рис. 1.41) застосовують для перевезення вантажів до 1000 кг і причіпних – до 3 т. При великому вантажообігу або при транспортуванні вантажу на великі відстані застосовують візки з електричним приводом або приводом від двигуна внутрішнього згоряння. Візки з електроприводом працюють від акумуляторних батарей або одержують струм від кабелів. Для пересування декількох причіпних візків застосовують спеціальні тягачі з електричними приводами або двигунами внутрішнього згоряння. Останні виконані на базі стандартних автомобільних вузлів. Візки застосовують для переміщення вантажів (переважно штучних) у горизонтальному напрямку.

Рисунок 1.41 – Акумуляторний візок

Авто- і електронавантажувачі застосовують для переміщення вантажів у горизонтальному і вертикальному напрямку. Вони виготовляються вантажопідйомністю від 0,5 до 50 т. Як двигун в автонавантажувачах застосовують стандартні двигуни автомобілів, у електронавантажувачів – електродвигуни з живленням від акумуляторних батарей. Привод механізмів підйому, нахилу і зіштовхування – гідравлічний.

Електронавантажувач (рис. 1.42) складається з рами, переднього (ведучого) моста, з'єднаного з електродвигуном; заднього моста; рульового керування, зв'язаного з задніми колесами; механізмів підйому, зіштовхування вантажів, нахилу вертикальної рами; гідравлічної системи з гідронасосом і двигуном для привода механізмів підйому, зіштовхування і нахилу вертикальної рами; акумуляторної батареї.

Рисунок 1.42 – Електрозавантажувач: 1 – циліндр зіштовхувача; 2 – важелі нахилу вантажопідйомника; 3 – кермовий пристрій; 4 – вантажопідйомник; 5 – мастилопровід; 6 – гідропанель; 7 – акумуляторні батареї; 8 – поворотне колесо; 9 – муфта; 10 – електродвигун переміщення навантажувача; 11 – муфта зчеплення; 12 – ведучий міст.

Механізмами нахилу, підйому і зіштовхування управляють за допомогою золотникової панелі, розташованої у водія. Там же знаходяться всі прилади управління ходовим двигуном, гальмове і рульове керування.

Автомобілі застосовують для переміщень вантажів на порівняно великі відстані. Їх можна розділити на власне автомобілі, тягачі, напівпричепи і причепи. Вантажні автомобілі класифікуються за вантажопідйомністю, типом кузова і прохідністю.

Дата добавления: 2014-12-07