Нерівність, мобільність, стратифікація

Питання до самоконтролю

1. Розкрийте системні зміни суспільства.

2. Структура суспільства як система (основні точки зору).

3. Соціальні інститути та їх роль у житті суспільства.

4. Соціальні стосунки, їх типологія.

5. Соціальні дії - їх відзнаки та суттєвість.

6. Класифікація соціальних суб’єктів дій.

Лекція 4.СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА:

1. Соціальні розходження - основа типології соціальних груп і спільнот.

2. Соціальна нерівність - причини, оцінки, перспективи.

3. Соціально-економічна стратифікація і мобільність у суспільстві.

4. Етнічні групи, нерівність і взаємовідносини.

Як ви вже знаєте, поняття «соціальна структура» тісно зв'язана з поняттям «соціальна система». Соціальна система - це сукупність соціальних явищ і процесів, впливаючих один на одного і на розвиток системи у цілому. Поняття «соціальна структура» вживається в декількох випадках. Перший - набір елементів соціальної системи і зв'язки між ними. Таке трактування вже розглядалося (див. Лекцію 3).

Другий зміст поняття «соціальна структура» відображає стосунки соціальних груп і спільнот: соціально-економічні, соціально-демографічні, соціально-етнічні, територіальні (місто, село, регіон), культурні.

Соціальну структуру суспільства (вузький зміст) можна визначити як сукупність взаємозалежних між собою, упорядкованих щодо один одного спільнот,шарів, соціальних груп.

Соціальна структура відображає особливості місця і ролі класів, професійних, етнічних і демографічних груп конкретного суспільства. Соціальний аспект будь-якої спільності (наприклад шахтарі або банкіри) концентрується в її зв'язках із професійними і класовими стосункими.

Під час опитувань суспільної думки соціологи зауважили, що відповіді на самі нейтральні теми: «чи щасливі ви?», «Здоров'я», «Ідеал чоловіка і жінки», - розрізняються в залежності від подібних, об'єктивних ознак респондентів.*(*респонденти - учасники опиту, анкетування.)На відповіді впливають: стать, вік, родинний стан, освіта, наявність / відсутність роботи, професія і її престиж, національність, прибуток. Сукупність соціальних ознак, що описують соціальний стан людини, називають «об΄ективкою» або «паспортичкою» і включають в анкету. Також враховують і соціальне походження (хто були батьки). Виявляється, що люди, які знаходяться в подібному становищі, подібним способом оцінюють події, діють відповідно своїм оцінкам і уявленням. Тому на основі вивчення суспільної думки можна прогнозувати поведінку людей.

Приклад Н.Смелзера. Студент Марко, що вивчає соціологію в

Каліфорнійському університеті, вирішив вивчити ставлення студентів до шахрайства. (Щось подібне прийдеться робити і вам). Він встав на алеї, що веде до головного будинку і задав 100 чоловікам, що випадково проходили повз питання: Який вид шахрайства їм здається гірший - із податками або з держ. допомогою? Крім того, він їх питав який вік, курс, факультет, прибуток сім'ї на людину на місяць, освіту, рід занять і професію батьків. Гіпотеза була така: студенти з бідних сімей - основні одержувачі допомоги будуть вважати гіршим шахрайство з податками. А студенти із сімей із середніми і високими прибутками - будуть вважати гіршим обман з допомогою (тому що їх сім'ї основні платники податків, із яких бідні одержують допомогу).

Гіпотеза цілком підтвердилася. Найбільш вагомою ознакою виявився прибуток батьківської сім'ї, а на другому за значимістю місці - освіта, рід занятть батьків, що побічно впливають на прибуток.

Одночасно з'ясувався загальний вплив стану і поглядів батьків на ціннісні орієнтації студентів на противагу існуючим стереотипам про конфлікт (непримиренності поглядів) батьків і дітей.

Висновки з 1 питання:

1. Соціальні розходження в комплексі визначають (детермінують) диференціацію інтересів, ціннісних орієнтацій, способу життя і культурних смаків індивідів.

2. Якщо соціальні розходження зв'язані з нерівністю в соціаль­ному стані, то представники групи, що дискримінується, вважаючи свій стан несправедливим, можуть створювати рухи й організації на свій захист.

3. Соціальні розходження служать підставою для дослідників об'єднувати індивідів у соціальні групи (первинні і вторинні) за схожістю їхнього соціального стану. Вони є основою само­визначення й ідентифікації особистості, її приналежності до тієї або іншої групи.

4. Процес структурної диференціації - один із ключових моментів історії і сучасних соціальних змін. Вивчення його чинників, основ і тенденцій, а також відхилень від загальних тенденцій, становить інтерес не тільки для теоретичних вишукувань, але і для прикладної проблематики.

Дата добавления: 2014-12-07