Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 1. Інновації: становлення та сучасні тенденції розвитку




Вступ

Україна здобула статус країни з ринковою економікою. Це означає, що економіка України повинна бути здатною динамічно розвиватися на основі її особистих внутрішніх ресурсів та активної взаємодії з навколишнім світом, застосовувати досягнення науки, посилювати господарські зв’язки на базі техногенної та екологічної безпеки.

Сучасна ринкова модель економіки базується на інноваційному типі розвитку, для якої характерно: інтелектуалізація виробничої діяльності, використання високих інформаційних технологій, екологічність, творчість кадрів, добробут населення.

Відомо, що в розвинених країнах на долю інноваційних продуктів та технологій припадає біля 70% загального приросту ВВП, в більшості країн СНД ця доля менше 20% від загального випуску при дуже обмеженій номенклатурі.

Доля інноваційної продукції в структурі промислового виробництва України менше 4% проти 30-35% в технологічно розвинених країнах. Загальна доля наукоємної продукції країн СНД на світовому ринку складає 0,3% (США – 39%) та продовжує зменшуватися.

Для реалізації інноваційного розвитку України необхідно вирішити проблеми та здолати перепони, що заважають досягненню високого рівня інноваційності, а саме:

· нерозвиненість інфраструктури та механізмів розповсюдження передових технологій, відстороненість від виробничого процесу результатів науково-технічної та інтелектуальної діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва;

· недостатня орієнтація наукових досліджень на потреби економіки та суспільства. Ідеї, технології, розробки українських вчених з ряду причин слабо використовуються підприємницьким середовищем та вітчизняною промисловістю;

· пріоритетне фінансування прикладних розробок, що не мають попиту на внутрішньому та зовнішньому ринку (лобіювання певними олігархічними кланами). Наявність розривів в інноваційному циклі при переході від фундаментальних досліджень через НДДКР до комерційних технологій;

· недосконалість правової, нормативної та податкової бази, інституцій інноваційного розвитку, інвестування та страхування, використання та захист прав інтелектуальної власності, економічних механізмів впровадження результатів інтелектуальної діяльності у виробництво;

· фактична відсутність приватного науково-технічного та венчурного секторів; інерційність у використанні існуючого науково-технічного потенціалу галузевих НДІ та підприємств;

· слабке використання механізмів впровадження та передачі технологій високої доданої вартості, форм та структур інноваційного розвитку, що підтвердили свою ефективність у розвинених країнах.

Як свідчить зарубіжний досвід, найбільш вдалою організаційно-управлінською формою по застосуванню інноваційних технологій є технопарки та технополіси.

Як правило, технопарки мають у своєму складі бізнес-інкубатор для підтримки підприємців - початківців з числа науковців, інженерів, викладачів і студентів, новаторів, винахідників. Розпоряджаючись землею, вони залучають на свою територію науково-дослідні підрозділи потужних, в тому числі і іноземних, корпорацій, які взаємодіють в науково-технологічному плані з адміністрацією технопарку та його засновниками - університетами та НДІ.

Технопарки формують середовище, сприятливе для прискореної комерціалізації наукових досліджень, перетворення їх в товари та послуги, котрі сприймає ринок. Більшість відомих технопарків починались з бізнес-інкубаторів, та поступово розвивались, при безпосередній участі місцевої та центральної влади, активній підтримці засновників, громадських організацій, фінансових та ділових структур.

Мета навчального посібника – дати знання з теорії становлення та розвитку інновацій, про сучасні світові тенденції застосування інноваційних процесів у системі господарювання, допомогти студентам - бакалаврам та магістрам оволодіти інструментарієм інноваційного менеджменту, основами управління інноваційною діяльністю і основними питаннями щодо фінансування, державного регулювання, стимулювання інноваційної діяльності, розглянути організаційні форми реалізації інновацій, психологічні основи реклами.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 417; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.