Закони грошового обігу. Інфляція та забезпечення стабільності купівельної спромож­ності грошової одиниці. Грошові реформи

Грошові агрегати М0, М1, М2, М3.

М0 - готівка чи гроші поза банками. Грошовий агрегат М0 має найбільшу ліквідність. Його структурними елементами є:

· монети, що їх карбують державні установи;

· скарбничі білети, що є казначейськими зобов’язаннями, випуск яких пов’язаний з фінансуванням дефіциту державного бюджету (ця форма грошей нині в Україні не використовується);

· банкноти, що являють собою різновид кредитних грошей, емісія яких здійснюється центральними банками (в Україні Націо­нальним банком). Банкнота має загальну оборотність і, як і монета, абсолютну ліквідність.

М1 (грошова маса в широкому розумінні у вузькому розумінні) = готівкові гроші (М0) + трансакційні депозити.

Трансакційні депозити — це вклади фізичних та юридичних осіб у комерційні банки й ощадні установи, кошти з яких можуть бути передані іншим особам у вигляді відповідних платежів, що здійснюються за допомогою чеків або електронних грошових переказів. Трансакційні депозити являють собою вклади до запитання на поточні та розрахункові рахунки. Вони можуть не приносити відсотків, а лише дають змогу їхнім власникам користуватись чеками та електронними переказами (в тому числі й кредитними картками). За своїм обсягом чекові вклади, що забезпечують безготівковий обіг грошей, є найпоширенішими. За їх допомоги у країнах Заходу здійснюється понад 90 % усіх видів оплат. Завдяки цьому система чекового обігу постійно прогресує.

М2 (грошова маса в широкому розумінні) = М1 + строкові депозити («майже гроші»). Агрегат М2 викорис­товуються не тільки як засіб обігу, але і як засіб нагромадження чи збереження купівельної спроможності.

Строкові депозити являють собою гроші, які зберігаються на безчекових ощадних рахунках у комерційних банках та ощадних установах, про що їх власники отримують певні свідоцтва — сер­тифікати. Перетворення цих грошей на готівку чи інший високоліквідний платіжний засіб обумовлене певним строком. Гро­ші на таких рахунках застосовуються здебільшого у функції засобу нагромадження, а не засобу обігу, тому їх ліквідність є більш низькою.

М3 = М2 + гроші, які клієнти зберігають на рахунках, відкритих для ведення банками довірчих операцій. У цих грошей ще нижча ліквідність.

У деяких країнах виділяється також агрегат L = М3 +, який включає до свого складу агрегат М3, казначейські векселі та деякі інші грошові активи.

Сутність закону грошового обігу. Грошовий обіг – це п роцес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту.

Закон грошового обігу полягає в дотриманні в економіці необхідної кількості грошей, необхідну для реалізації суспільного продукту за різних умов. Закон грошового обігу полягає в дотриманні в економіці необхідної кількості грошей. Закон грошового обігу виражається рівнянням Мф=Мн,де Мф – фактична грошова маса в обігу, а Мн – об’єктивно необхідна для обігу маса грошей.Коли Мф>Мн,в обігу знаходяться зайві гроші, а якщо Мф<Мн – існує нестача грошей в обігу.

За умов золотомонетного обігу рівновага грошового обігу забезпечувалась автоматично, що пояснювалось виконанням золотом грошової функції засобу нагромадження. Кількість повноцінних золотих грошей, необхідних для обігу, визначалась такою рівністю:

Мн = (СЦ – К + ПЛ – ВП)/О,

де: СЦ – сума цін усіх товарів і послуг, реалізованих протягом року;

К – сума цін товарів і послуг, проданих у кредит;

ПЛ – сума платежів за борговими зобов’язаннями;

ВП – сума платежів, що взаємно погашаються (без застосування наявних грошей);

О – швидкість обороту грошової одиниці.

Ця формула також відображає кількість грошових знаків, що замінюють повноцінні гроші в обігу. В обох випадках визначається необхідна кількість готівки. Зростання значення безготівкових грошей за сучасних умов робить непридатним даний метод визначення необхідної кількості грошей. Тепер для цього широко застосовується рівняння американського теоретика І. Фішера (виведене у 1947 р.), яке має такий загальний вигляд: І. Фішера (виведене у 1947 р.):

або

де М — кількість грошей в обігу (грошова маса); Q — фізичний обсяг товарів і послуг; Р — середня ціна, за якою продається кожен товар; V — швидкість обігу грошей протягом року.

Дата добавления: 2014-12-07