Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Умови формування і розвитку ринку. Види ринку та його функції

Тема 8. Ринок, його суть та функції. моделі ринку. конкуренція і ціноутворення.

8.1. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Умови формування і розвитку ринку. Види ринку та його функції

8.2. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і функції

8.3. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції

8.4. Конкуренція і моделі ринків. Особливості ринкових відносин в Україні

8.5. Ринок засобів виробництва. Ринок праці. Ринок капіталу. Ринок нерухомості (СРС).

Суспільною формою ринкової системи є ринкові відносини – зв’язки і відносини, які виникають між продавцями, покупцями та їх посередниками в процесі купівлі-продажу товарів.

Об’єктами ринкових відносин є товари і гроші. Товарами виступають не лише виготовлена продукція, але й фактори виробництва (земля, праця, капітал), а також послуги. Як гроші – всі фінансові засоби, найважливішими з яких є безпосередньо гроші.

Суб’єктами ринкових відносин є продавці і покупці. Як продавці та покупці виступають домашні господарства (в складі однієї або декількох осіб), фірми (підприємства), держава. Більшість суб’єктів ринку діють одночасно і як покупці, і як продавці. Всі господарюючі суб’єкти тісно взаємодіють на ринку, утворюючи взаємопов’язаний "потік" купівлі-продажу. Ринок розвивається разом із розвитком товарного виробництва, залучаючи в сферу обміну не тільки виготовлені людьми продукти, але й блага, які не є результатом праці людей (земля, дикоростучий ліс). В умовах панування ринкових зв’язків всі відносини в суспільстві охоплені купівлею-продажем.

Багатьма економістами ринок розглядається як фаза обміну процесу відтворення. Відтворення, як безперервний процес повторення і відновлення виробництва, включає в себе виробництво, розподіл, обмін і споживання. Із цих чотирьох простих моментів відтворення ринок обмежується лише одним – обміном. Найбільше поширеними визначеннями ринку є такі:

· ринок – це інститут, або механізм, що зводить разом покупців і продавців;

· ринок – група людей, що вступають у певні ділові відносини і укладають угоди щодо будь-якого товару;

· ринок – це відносини між людьми, що проявляються через обмін, який функціонує на ґрунті законів товарного виробництва і обігу.

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що ринок – - це система відносин добровільного обміну між покупцями (споживачами) та продавцями (виробниками, підприємцями), що ґрунтується на використанні грошей і забезпечує ефективне вирішення економічних проблем.

Основними умовами виникнення і функціонування ринку є:

1) суспільний поділ праці, завдяки якому відбувається спеціалізація виробників на виготовленні тих чи інших конкретних продуктів;

2) економічна відособленість окремих виробників як власників (мається на увазі різноманітність форм власності, серед яких першість належить приватній власності);

3) конкуренція товаровиробників, боротьба за покупця;

4) достатня ємність ринку (платоспроможний попит);

5) вільний обмін товарами та послугами;

6) розвинута грошово-кредитна система.

Ринок історично розвивається і видозмінюється. Сучасний ринок характеризується багатою і складною структурою. Його можна класифікувати за такими ознаками:

1. За суспільним поділом праці – ринок місцевий, національний, міжнародний.

2. За організацією ринкового обміну – оптовий (біржа, державні закупки), роздрібний, експортний, імпортний.

3. За видами конкуренції – ринок досконалої конкуренції та недосконалої конкуренції.

4. За об’єктами ринкового обміну в сучасній системі ринків виділяються такі великі галузі ринкової діяльності:

· ринок споживчих продуктів (поділяється на багато галузей, що реалізують продовольчі і непродовольчі блага, ринок житла тощо);

· ринок засобів виробництва, або ринок капіталу (тут купуються речові фактори виробництва: обладнання, транспортні засоби, споруди, сировина, паливо, електроенергія тощо);

· ринок послуг (сюди входять різноманітні види сервісу: комунальне і побутове обслуговування, фінансові і страхові операції, комерційні, соціальні, культурні та інші послуги). Послуга – особлива споживча вартість, споживання якої збігається з діяльністю по її створенню. Її неможливо транспортувати, нагромаджувати тощо.

· ринок праці (робочої сили) – це сукупність економічних відносин між найманими працівниками, підприємцями і біржами праці (державними та приватними) з приводу організації, використання і купівлі-продажу робочої сили.

· ринок наукових та дослідно-конструкторських розробок (продуктів наукових досліджень, готових для використання у виробництві);

· ринок позичкових капіталів (сфера купівлі-продажу тимчасово вільних грошових засобів);

· ринок цінних паперів (акцій, облігацій та інших цінних документів, що приносять дохід);

· ринок валют (сфера купівлі, продажу, обміну іноземних грошових одиниць та грошових розрахунків з іншими державами).

За ступенем розвитку тих чи інших економічних свобод, ринок можна поділити на три типи:

· вільний;

· нелегальний;

· регульований.

Вільний ринок передбачає максимум економічних свобод. Він вільний від втручання держави та суворого правового регулювання.

Нелегальний – близький за характером поведінки суб’єктів до першого типу. Але між ними є суттєві відмінності. Нелегальний ринок включає в себе тіньову торгівлю. Вона ведеться з порушенням законів та правил купівлі-продажу звичайних товарів (при відсутності необхідних патентів, ліцензій, при несплаті зборів, податків). Нелегальним є і «чорний» ринок. На ньому підпільно торгують товарами, які законом заборонено реалізовувати (наркотиками, зброєю).

Першому і другому типам ринкових відносин притаманна визначальна риса – стихійність, некерованість.

Ринок третього типу – регульований, підкоряється певному порядку, що закріплений в правових нормах та підтримується державою.

Модель вільного ринку передбачає наявність таких ознак:

· необмежена кількість актів купівлі-продажу, вільний доступ на ринок та вільний вихід з нього. Це значить, що кожна людина має право зайнятись підприємництвом або припинити його. Виробники (продавці) обирають будь-який вид діяльності (торгове підприємництво, фондові операції, банківську діяльність, землеробство тощо). В свою чергу споживачі можуть купити все, що завгодно. Відповідно виробники та споживачі, продавці і покупці мають рівні права. Так реалізується економічна свобода – свобода економічної поведінки, коли жоден учасник ринкових операцій не в змозі впливати на рішення, що приймаються іншими учасниками;

· абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, тобто відсутність будь-яких перешкод для їх переміщення із галузі в галузь, із регіону в регіон;

· наявність у кожного суб’єкта достовірної та повної інформації про пропозицію, попит, ціни, норму прибутку;

· відсутність монополії виробника, однорідність однойменних товарів, без чого не може бутина ринку свободи економічної поведінки продавців і покупців.

В дійсності не завжди є всі ці ознаки. Тому в реальному житті функціонує так званий конкурентний ринок.

Основними законами, що його регулюють, є: закон попиту, закон пропозиції, закон конкуренції, закон граничної корисності, закон грошового обігу тощо. Функції ринку:

ü Посередницька функція – полягає в тому, що ринок напряму з’єднує виробників і споживачів товарів, надає їм можливість спілкуватися один з одним на економічній мові цін, попиту і пропозиції, купівлі-продажу.

ü Ціноутворююча функція ринку виникає при зіткненні товарного попиту і пропозиції, а також завдяки конкуренції. В результаті вільної гри цих ринкових сил встановлюються ціни на товари та послуги.

ü Інформаційна функція полягає в тому, що ціни, які встановлюються на ринку "повідомляють" економічних суб’єктів про стан економіки. Наприклад, аналізуючи падіння цін або їх зростання, ділові люди можуть дізнатись про насиченість ринку товарами, про смаки споживачів тощо та правильно визначити обсяги виробництва продукції на наступний період.

ü Регулююча функція ринку діє також через механізм вільних ринкових цін. Перевиробництво продукції в деяких галузях призводить до падіння цін на неї та зниження прибутковості виробництва. Як результат, капітали з цих неприбуткових галузей переміщуються в більш прибуткові, де внаслідок недостатнього виробництва продукціївстановились високі ціни і зросли прибутки виробників. Таким чином, в перших галузях виробництво скорочується, а в інших – зростає.

ü Стимулююча функція такожздійснюється за допомогою ринкових цін. В даному випадку через них стимулюється ефективність економіки. Ціни "винагороджують" додатковим прибутком тих, хто виготовляє товари, найбільше потрібні споживачам, хто вдосконалює виробництво, підвищує продуктивність, знижує витрати.

ü Функція оздоровлення економіки полягає в тому, що ринок ніби "очищає" економіку від непотрібної і неефективної господарської діяльності. Ті підприємці, які не враховують потреби споживачів і не турбуються про прогресивність та рентабельність (прибутковість) свого виробництва, зазнають поразки в конкурентній боротьбі й стають банкрутами. І навпаки, суспільнокорисні та ефективно працюючі підприємства процвітають та розвиваються.

Дата добавления: 2014-12-07