Особливості складання навчально-методичних матеріалів до лекції

Дидактична послідовність організації та проведення навчальних занять

IV. Особливості розробки навчально-методичних матеріалів

В Центрі, згідно Програм підвищення кваліфікації інспекторського складу митних органів ДМС України, визначена наступна дидактична послідовність організації та проведення навчальних занять (мал. 2.), тому далі зосередимо увагу на загальних підходах до розробки навчально-методичних матеріалів саме цих занять.
Місце лекції та семінарів, в цій послідовності, залежить від їх типів та способу їх викладання.

Мал. 2

Викладачу під час підготовки навчально-методичних матеріалів, необхідно пам'ятати, що лекція дає ґрунтовні знання, формує науковий світогляд слухача, розкриває найбільш складні питання навчального матеріалу.
Доведення великого за обсягом та складного за змістом нового матеріалу, за жорсткого ліміту навчального часу, може мати місце за умови ретельно розробленого змісту, методики викладу навчального матеріалу на занятті (необхідна умова високої якості лекції). До того ж лекційний курс може бути насичений великою кількістю понять, які вимагають чіткого формулювання та виявлення взаємозв'язків, переконливої та емоційної конкретизації теоретичних положень. Крім того, інформація, що пропонується, потребує постійного внесення змін і доповнень.
Розглянемо зміст роботи викладача щодо розробки лекції, враховуючи її місце в вивченні розділу, навчальної теми і якщо викладання навчального матеріалу передбачається з опорою та без опори на текст.
При розробці лекційних навчально-методичних матеріалів викладачу необхідно дотримуватися чотирьох дидактичних установок:
- навіщо викладати (не в тому значенні навіщо);
- про що читати;
- що і скільки читати;
- як викладати.
Навіщо викладати?
Щоб знайти відповідь на це питання, необхідно:
- вникнути в зміст навчальної теми. Виділити головне в матеріалі теми лекції, що буде запропонована слухачам;
- формулювати навчально-виховні цілі лекційного заняття. Врахувати особливості методичних прийомів, способів та необхідної послідовності, запланованого викладу лекційного матеріалу. В цьому розділі можна використати, ряд стандартних українських дієслів, зокрема-довести, пояснити, роз'яснити, підтримати увагу, активізувати мислення, забезпечити, переконати, систематизувати, узагальнити і таке подібне. Підготувати до розгляду на лекції приклади з життя, з професійного досвіду і т. п. Добре підібрані приклади, особливо пов'язані з професійною діяльністю слухачів, будуть викликати зацікавленість до лекції та сприяти кращому засвоєнню навчального матеріалу;
- визначити тип, місце призначення лекції в темі (розділі);
- з'ясувати зміст навчальних питань.

Про що читати?
Тобто:
- визначити підпитання навчальних питань;
- вивчити проблеми в навчальних питаннях (підпитаннях), а вже під час занять зосередити увагу слухачів на цьому;
- визначити причини їх виникнення та їх наслідки;
- намітити шляхи вирішення проблем та можливі рекомендації;
- дидактично та логічно обробити навчальний матеріал;
- визначити висновки по підпитанням (проблемам), які повинні бути конкретними, підтвердженими, розумітися однозначно, сприйматися без особливого розумового напруження.
Що і скільки викладати?
Викладач відшукуючи відповідь на це питання, повинен:
- зорієнтуватися в об'ємі викладення змісту навчальних питань (підпитань);
- підібрати те, що є новим для слухачів (нові інтерпретації відомих положень, наукових даних, трактувань, фактів, думок та інше);
- ввести обмеження щодо викладення навчального матеріалу;
- розподілити навчальний час для проведення вступної частини заняття, викладення навчальних питань (підпитань) та заключної частини.
Як викладати?
Викладачу необхідно:
- розробити методику проведення лекції;
- продумати прийоми та способи розкриття змісту навчальних питань, а в ряді випадків і прорепетирувати її в присутності досвідчених лекторів;
- скласти так навчальний матеріал для викладу, щоб слухачі, під час лекції, разом з ним брали участь у вирішенні навчальних проблем, завдань та питань, в з'ясуванні сутності того що вивчають;
- визначити навчальне та технічне забезпечення доведення навчального матеріалу;
- проаналізувати ступінь попередньої підготовки слухачів;
- спрогнозувати доступність нового навчального матеріалу;
- мати визначення, оригінальні думки, текст лекції, першоджерела, тези ввідної та заключних частин лекції.
Таким чином, викладач складаючи лекційні навчально-методичні матеріали, а особливо їх основну частину, повинен пам'ятати, що основне їх завдання - це бути "опорою" під час проведення самого заняття. Тому тут немає якихось чітких стандартів щодо його структури і форми. Викладач сам вирішує, який об'єм інформації має міститись в конспекті, що можна записати у вигляді окремих тез, щоб лекція була цілісною та завершеною.

1. Методика підготовки й проведення лекції

Відповідно статті 43 Закону України "Про вищу освіту"; статті 115 інструкції з організації, планування та ведення навчально-виховного процесу в Хмельницькому центрі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів Державної митної служби України основними видами навчальних занять вважаються (див. слайд №1):
-Лекція;
-Семінарське заняття;
-Ділова гра;
-Практичне заняття;
-Індивідуальне заняття та інші види занять.

Слайд №1

Одним із основних і найважливіших видів навчальних занять у вищому навчальному закладі є лекції, основним призначенням яких вважається засвоєння слухачами теоретичного матеріалу. Саме тому лекційні заняття складають основу теоретичної підготовки слухачів, вони мають за мету дати тим, хто навчається, систематизовані основи наукових знань з дисципліни, розкрити стан і перспективи розвитку конкретної галузі науки та техніки, сконцентрувати увагу на найбільш складних і вузлових питаннях. Крім того лекції повинні стимулювати активну пізнавальну діяльність слухачів, сприяти формуванню у них творчого мислення.
Структуру лекції можна поділити на три етапи, а саме (див. слайд №2):
-Вступ.
-Основна частина.
-Заключна частина.

Слайд №2

В залежності від мети лекції та її місця в навчальному процесі розрізняють наступні типи лекцій, а саме (див. слайд №3):
-Вступна;
-Установча;
-Поточна;
-Заключна;
-Обзорна.

Слайд №3

Вступна лекція, як правило, відкриває лекційний курс навчальної дисципліни. На цій лекції чітко та яскраво показується теоретичне та прикладне значення навчальної дисципліни, її зв'язок з іншими дисциплінами, роль у світогляді та в підготовці фахівця.
Для ознайомлення слухачів, з структурою навчального матеріалу, основними положеннями навчального матеріалу проводяться установчі лекції.
В ході навчального процесу для систематичного викладення навчального матеріалу дисциплін проводяться поточні лекції. Це один із найпоширеніших типів лекції.
Заключна лекція завершує викладення навчального матеріалу. На цій лекції те, що раніше було вивчено узагальнюється на більш високій теоретичній основі, розглядаються перспективи розвитку певної галузі науки та техніки. Особливу увагу, при цьому слід приділяти специфіці самостійної роботи слухачів у передеіспитовий та передзаліковий період.
Також на завершальних етапах навчання можуть проводитись обзорні лекції, що утримують коротку, в значній мірі узагальнену інформацію щодо певних однорідних (близьким за змістом) програмних питаннях.
Таким чином, ми з Вами розглянули розподіл лекцій по типам в залежності від мети та місця в навчальному процесі. Разом із розподілом лекційних занять на типи, існує їх розподіл на види, в залежності від методів, що застосовуються для їх проведення. Так, до основних видів лекцій відносяться (див. слайд №4):
Інформаційна лекція;
Проблемна лекція;
Лекція візуалізація;
Бінарна лекція;
Лекція-провокація;
Лекція-конференція;
Лекція-консультація.

Слайд №4

Найбільш традиційним видом лекцій вважаються інформаційні лекції, основу яких складають пояснювальний та ілюстративний методи.
Проблемна лекція передбачає викладення навчального матеріалу через проблемність питань, задач або ситуацій. При цьому процес пізнання здійснюється в науковому пошуці, діалозі та співпраці аудиторії з викладачем.
Лекція візуалізація передбачає візуальну подачу матеріалу технічними засобами навчання або із застосуванням аудіо -, відеотехніки.
Бінарна лекція (лекція діалог) передбачає викладення матеріалу в формі діалогу двох викладачів, наприклад, вченого та практика, представників двох наукових напрямків або викладачів двох споріднених дисциплін.
Лекція-провокація передбачає викладення навчального матеріалу із запланованими помилками розрахована на стимулювання слухачів і курсантів до постійного контролю інформації, що пропонується, та пошуку помилок. В кінці лекції проводиться діагностика знань слухачів та розбір допущених помилок.
Лекція-конференція проводиться як науково-практичне заняття з заслуховуванням доповідей і виступів по раніше поставленій проблемі в межах навчальної програми. В заключення викладач підводить підсумки, доповнює та уточнює інформацію, формулює основні висновки.
Лекція-консультація передбачає викладення матеріалу по типу "питання-відповіді" або "питання-відповіді-дискусія.

Висновок
Ця класифікація безперечно умовна, аналіз педагогічного досвіду переконливо свідчить про доцільність комплексування методів проведення лекцій, незалежно від їх типу.
Незалежно від виду та типу лекції досягнення її навчально-виховної мети можливо тільки за умови, якщо викладачеві вдається зробити її, переконливою, цікавою, доступною для слухачів.
Саме тому, при підготовці та проведенні лекції, потрібно врахувати композицію, зміст та методичне оформлення навчального матеріалу, підбір прикладів і ілюстрацій, розрахунок часу, склад слухачів, прийоми активізації сприйняття, зв'язок з попереднім матеріалом, основні питання для запам'ятовування та анотування в ході лекції. Все це обумовлює необхідність ретельної підготовки лекції. Аналіз педагогічного досвіду показує, що саме підготовчий етап лекції багато в чому обумовлює її успіх, тобто сприйняття аудиторією. В зв'язку з цим, ми пропонуємо Вашій увазі наступні основні етапи підготовки лекції.
Підготовку до лекції розподіляємо на завчасну та безпосередню.
Завчасна підготовка включає (див. слайд №5):
- Вивчення робочої навчальної програми, тематичного плану, структурно-логічної схеми вивчення навчальної дисципліни, з метою усвідомлення ролі та місця лекції у підготовці відповідного фахівця;
- Визначення переліку літератури для підготовки навчального матеріалу лекції;
- Вивчення літератури, відбір матеріалу та його стилістична правка;
- Композиція навчального матеріалу;
- Розробка плану проведення лекції; опорного конспекту (методичної розробки), виділення в ньому головного та чітке структурування тексту;
- Підбір ілюстративного матеріалу (розробка плакатів, стендів, слайдів, фотографій, аудіо та ідео матеріалів, роздаткового матеріалу, підготовка до використання технічних засобів навчання, при необхідності, зразків озброєння і техніки).
Це основні, на наш погляд, етапи завчасної підготовки лекції.

Слайд №5

Безпосередня підготовка повинна включати (див. слайд №6):

- Перевірку стану аудиторії (тобто наявність і достатність освітлення, чистоту дошки, наявність крейди і указки, чистоту та свіжість повітря, справність та зручність меблів, достатність кількості робочих місць для слухачів);
- Підготовку виставки основної та допоміжної літератури;
- Написання на дошці назви та номеру теми і заняття, літератури для самопідготовки, ключових термінів, цифр і іншої інформації (реквізити керівних документів);
- Підготовку роздаткового матеріалу;
- Раціональне розміщення наочних посібників і технічних засобів навчання.
Це основні, на наш погляд, етапи безпосередньої підготовки лекції.

Слайд №6

Крім того, на початку лекції викладач повинен (див. слайд №7):
- здійснити вступ до теми лекції, пов'язати її зміст з попереднім та послідуючим навчальним матеріалом дисципліни (циклу дисциплін);
- усно повідомити тему лекції, мотивувати її значення та актуальність;
- чітко виділити мету, відповідні їй навчальні питання та побудову лекції, ознайомити з переліком основної та допоміжної літератури;
- дати можливість тим хто навчається записати тему, навчальні питання та літературу (з анотаціями та завданнями).

Слайд №7

Безпосередньо, при проведенні лекції необхідно врахувати ряд правил (див. слайд №8):
1. підтримувати високий науковий рівень інформації, що викладається;
2. забезпечувати доведеність і достовірність приведених положень;
3. ясно і точно викладати думки та активізувати мислення слухачів;
4. виділяти інтонацією кожний новий блок навчального матеріалу;
5. в кожному навчальному питанні виділяти головне (для запам'ятовування) і допоміжне (для ілюстрації), складне і просте (викласти його значуще), цікаве і нецікаве (його викласти захоплююче);
6. чітко формулювати терміни, розшифровувати та записувати їх на дошці;
7. доводити кожну істину до кожного слухача, запобігати нудного тону, занудливості, байдужості;
8. вміти встановлювати контакт з аудиторією, відчувати та розуміти її реакцію на кожний блок навчального матеріалу;
9. використовувати зворотній зв'язок з аудиторією, бажано після кожного розділу навчального матеріалу або навчального питання, ставити та спільно вирішувати питання проблемного характеру в ході викладення навчального матеріалу.

Слайд №8

Реалізувати ці правила під силу не кожному викладачу, а тому Законом України про вищу освіту передбачено, що лектор, якому доручено читати курс лекцій до початку семестру повинен подати на кафедру складений ним конспект лекцій або авторський підручник чи навчальний посібник з даної навчальної дисципліни.
Що стосується усного викладення навчального матеріалу лекції слід звернути увагу на окремі секрети ораторського мистецтва, що визнані педагогічною практикою лектору (див. слайд №9):
1. половина дорослих людей не спроможна вловити зміст сказаних фраз, якщо вони містять більше 13 слів.
2. якщо фраза вимовляється більше 5,5 секунд, то ланцюг розуміння обривається.
3. якщо у фразі більше 14 слів, то її розуміє тільки 1/3 дорослих людей.
4. якщо у фразі більше 18 слів, то її розуміє тільки 15% людей.
5. швидкість мови не повинна перевищувати 2,5 слова за секунду.
До таких висловів дійшов інститут "Кібернетики" та ці дані були опубліковані у другому номері газети "Прикордонник України" поточного року.

Слайд №9

Таким чином, ми розглянули з Вами основні теоретико-педагогічні основи лекцій, а також методичні основи, особливості їх підготовки та проведення.

2. Особливості складання навчально-методичних матеріалів для проведення семінарських занять

Ці організаційно-методичні матеріали необхідно розробляти на кафедрі до кожного семінару, а необхідне видавати слухачам не пізніше, як за неділю, до читання лекції по даній темі.
Такими матеріалами можуть бути:
- завдання слухачам на самостійну роботу щодо їх підготовки до семінару;
- план проведення семінару та ін.
Семінарські заняття, являючись однією з активних форм навчання, в Центрі проводяться з основних та найбільш складних тематичних питань модульного курсу.

Мал. 3

Їх метою є закріплення та поглиблення теоретичних знань слухачів, які вони набули на лекціях і в ході самостійної роботи над навчальним матеріалом, на розвиток умінь використання та застосування нормативно-правових актів при вирішенні конкретних завдань, розвиток у слухачів творчого мислення та навичок аналізу й узагальнення практики. Семінари, також можуть бути використані, як засіб контролю за самостійною роботою слухачів.
Важливою умовою успішного проведення семінару є поєднання теоретичних знань слухачів, засвоєння ними чинних законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність митних органів України, з практикою роботи.
Перед тим, як розпочати розробляти навчально-методичні матеріали для проведення семінарських занять, необхідно з'ясувати метод проведення семінару (мал. 3-4.).
У системі підвищення кваліфікації працівників митних органів значення семінарських занять посилюється ще і тим, що навчальний матеріал тісно пов'язується з професійною діяльністю слухачів, а викладачі Центру повинні, допомагаючи засвоїти цей матеріал, спиратися на практичний досвід слухачів.

Мал. 4

Дата добавления: 2014-12-07