Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

МОДУЛЬ 2 1 страница




Питання для самоконтролю

Питання для самоконтролю

Догляд за пуповинним залишком.

3.3.1 Обов’язкове та ретельне миття рук медперсоналом та матерями.

3.3.2 Пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками.

3.3.3 Немає необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками та антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра-до-шкіри” з подальшим спільним перебуванням

3.3.4 За умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкіри ” матері і дитини та подальшого відокремлення від матері з метою профілактики колонізації госпітальною флорою рекомендується обробка пуповинного залишку та пуповинної ранки розчином брилиантової зелені.

3.3.5 Одяг дитини повинен бути чистим.

3.3.6 При забрудненні пуповинного залишку (залишки сечі, випорожнень тощо) необхідно відразу промити пуповинний залишок теплою кип’яченою водою з милом та ретельно просушити його чистою пелюшкою або серветкою.

3.3.7 Необхідно підтримувати пуповинний залишок завжди сухим та чистим.

3.3.8 Стежити за імовірними ознаками інфекції.

3.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.

3.4.1 Дитину можна виписувати додому з пуповинним залишком, який не має ознак інфекції, при умові проведення медичним персоналом пологового стаціонару навчання та освоєння матір'ю навичок догляду за пуповинним залишком

3.4.2 Необхідно підтримувати пуповинний залишок (пупкову ранку) завжди сухими та чистими.

3.4.3 Не накривати пуповинний залишок (пупкову ранку) підгузниками.

3.4.4 До загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді.

3.4.5 Ретельно стежити за ймовірними ознаками інфекції.

4. Догляд за шкірою

Догляд за шкірою дитини в періоді новонародженості потребує особливої уваги. Оскільки шкіра є захисним органом і кожне порушення її цілості може створювати можливості проникнення інфекції. Дитина вкрита vernix caseosae, комбінацією секрету сальних залоз та продуктів розпаду епідермісу, що вважається захистом шкіри новонародженого. Організаційні умови здійснення догляду за шкірою:

· Підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щоб тіло не торкалось раковини, дівчаток спереду в напрямку до сідниць

· Огляд шкіри проводиться щоденно лікарем педіатром-неонатологом.

· Недоцільно без медичних показів використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі, тощо.

· Одяг новонародженого повинен бути чистим і сухим.

· Перше купання новонародженого слід здійснити в домашніх умовах.

 

5. Матеріали методичного забезпечення

  1. Особливості збирання анамнезу у хворих дітей.
  2. Поняття про алергологічний, епідеміологічний та генеалогічний анамнези.
  3. Основні етапи антенатального періоду та його характеристика.
  4. Особливості інтранатального періоду.
  5. Особливості та характеристика перинатального періоду.
  6. Основні етапи постнатального періоду та їх характеристика.
  7. Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини.
  8. Морфологічні ознаки зрілості дитини.
  9. Функціональні ознаки зрілості дитини.
  10. Перехідні стани періоду новонародженості.
  11. Основні ознаки недоношеної дитини.
  12. Шкала Апгар.
  13. Особливості огляду новонародженої дитини.
  14. Догляд за новонародженою дитиною.

5.2. Тестові завдання

1. Період новонародженості триває (днів)?

  1. 7
  2. 10
  3. 20
  4. *28
  5. 38

 

2. Період ембріональний триває (тижнів)?

  1. 7
  2. *10
  3. 14
  4. 20
  5. 27

 

3. Ранній фетальний період триває (тижнів)?

  1. 15
  2. 20
  3. 24
  4. *28
  5. 34

 

4. За шкалою Апгар оцінюють:

  1. Фізичний розвиток
  2. Психомоторний розвиток
  3. Гестаційний вік
  4. *Ступінь гіпоксії
  5. Морфологічну зрілість

 

5. До критеріїв шкали Апгар відносять все, крім:

  1. М’язовий тонус
  2. Колір шкіри
  3. Рефлекторну діяльність
  4. ЧСС
  5. *Артеріальний тиск

 

6. Для новонародженої дитини не характерно:

  1. Голосний крик

*М’язова гіпотонія

  1. Хаотичні рухи
  2. М’язовий гіпертонус
  3. Рефлекс Бабкіна

 

7. До ознак морфологічної зрілості відносять все, крім:

  1. М’якість вушних раковин
  2. Недорозвинуті нігті
  3. Лануго
  4. Неопущені яєчка в калитку
  5. *Окружність грудної клітки

 

8. До ознак функціональної зрілості не відноситься:

  1. ЧСС
  2. ЧД
  3. Температура тіла
  4. М’язовий тонус
  5. *Розвиток підшкірно-жирової клітковини

 

9. До рефлексів новонароджених не відноситься:

  1. Рефлекс Моро
  2. Рефлекс Бабкіна
  3. *Рефлекс Брудзинського
  4. Рефлекс Переса
  5. Рефлекс повзання

 

10. Фізіологічна втрата маси тіла коливається в межах:

  1. *6-8%
  2. 10-12%
  3. 12-15%
  4. 15-20%
  5. Більше 20%

 

11. Жовтяниця новонароджених з’являється:

  1. 1 день
  2. *2-3 день
  3. 5-7 день
  4. 7-10 день
  5. Після 10 дня

 

12. До фізіологічних станів з боку шкіри відносять все, крім:

  1. Жовтяниця
  2. Еритема
  3. Лущення
  4. *Зниження еластичності
  5. Токсична еритема

Відповіді до тестів: 1. Д; 2. В; 3. Д; 4. Д; 5. Е; 6. В; 7. Е; 8. Е; 9. С; 10. А; 11. В; 12. Д.

5.3 Ситуаційні задачі

Задача 1

Дитина п’яти років раптово захворіла два дні тому: підвищилась температура-38.2̊С, млява, поганий апетит, з носу - слизові рідкі виділення, сухий кашель. В анамнезі: 3-4 рази на рік гострі респіраторні інфекції, перенесла кір, скарлатину, вітряну віспу, дизентерію, знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного тонзиліту. Визначити:

  • До якого вікового періоду належить дитина?
  • Патологія якої системи у дитини?
  • Фактори, які мали вплив на виникнення цієї патології.

 

Задача 2

Дитині одинадцять років, хворіє протягом двох років. Скарги: поганий апетит, нудота, болі в животі, здуття живота, закрепи. В анамнезі: в п’ятирічному віці перенесла гострий гастрит, в десятирічному – пневмонію. Дитина харчується нерегулярно, зловживає гострими, жирними, копченими стравами, солодким. Тато дитини хворіє хронічним гастритом. Визначити:

  • До якого вікового періоду належить дитина?
  • Патологія якої системи у дитини?
  • Фактори, які мали вплив на виникнення цієї патології.

Задача 3

Доношена дитина, яка народилася від І вагітності, була оцінена за шкалою Апгар 6/7 балів. Маса при народженні 2400 г, ріст 47 см, обвід голови 34 см. У матері під час вагітності було загострення хронічного пієлонефриту, який проявлявся гестозом ІІ-ІІІ триместру. При огляді у дитини знижені рефлекси новонароджених, дитина зригує, недостатньо утримує температуру тіла, схильна до апное.

  • Які ознаки незрілості у даної дитини?
  • Чим обумовлена незрілості немовляти?
  • Про що свідчить оцінка за шкалою Апгар?

Задача 4

У дитини, яка народилася доношеною з масою тіла 3200 г, ростом 50 см, на 3-ій день життя виникла жовтушність шкірних покривів. При огляді дитина активна, добре смокче грудне молоко, не зригує, рефлекси новонароджених добре викликаються, мязевий тонус задовільний, випорожнення 5 разів жовто-коричневого кольору рідкуватої консистенції. Маса дитини становить 3000 г.

  • З чим повязана жовтушність шкірних покривів?
  • Чому у дитини знизилася маса тіла?
  • Як можна пояснити описані випорожнення новонародженої дитини?
  • Що потребує медичної корекції у даної дитини?

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

ФІЗИЧНИЙ ТА НЕРВОВО-ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ

1. Актуальність теми

Фізичний і психічний розвиток дитини - це складний процес, в основі якого лежить індивідуальна генетична програма, що реалізується у певних, не завжди сприятливих умовах навколишнього середовища. Рівень фізичного і психічного розвитку тісно корелює з рівнем здоров’я і є одним з об’єктивних критеріїв, які характеризують його стан. Тому вивчення закономірностей розвитку дітей, оволодіння методами його оцінки і діагностики порушень є важливим для лікаря загальної практики і подальшої спеціалізації лікаря педіатра.

У клінічній педіатрії під терміном “фізичний розвиток” розуміють динамічний процес росту (збільшення довжини, маси тіла, розвиток окремих його частин) і біологічного дозрівання дитини у різні періоди дитинства. Темпи фізичного розвитку на кожному етапі онтогенезу залежать від індивідуальних особливостей (закладених генетично), соціальних факторів, регіону проживання та ін.

У постнатальному періоді нервова система зазнає складних процесів дозрівання та розвитку. Ці процеси виражаються у психічному та моторному розвитку дитини, у її можливостях оволодіти тими чи іншими навичками і вміннями. Отже, рівень психомоторного розвитку у значній мірі характеризує функціональний стан нервової системи. На психомоторний розвиток дитини має вплив цілий ряд факторів (серед них – спадкові та важкі хронічні захворювання, соціальне оточення дитини та ін.). Тому визначення рівня розвитку необхідне для інтегральної оцінки стану здоров’я дитини.

2. Конкретні цілі:

§ Вимірювати основні параметри тіла дитини (масу, зріст, окружності голови, грудей, стегна, гомілки, плеча).

§ Вираховувати антропометричні індекси.

§ Вираховувати належні показники фізичного розвитку за емпіричними формулами, сигмальними та центильними таблицями.

§ Оцінювати фізичний розвиток на основі отриманих даних.

§ Оцінювати основні критерії та показники психомоторного розвитку дітей різного віку.

§ Пояснювати особливості психомоторного розвитку новонароджених дітей.

§ Оцінювати психомоторний розвиток дитини 1-го року життя по місяцях.

§ Оцінювати психомоторний розвиток дітей переддошкільного, дошкільного, молодшого та старшого шкільного віку.

§ Виявляти в анамнезі чинники, що впливають на зміни в психомоторному розвитку.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Назва попередніх дисциплін Отримані навички
Нормальна анатомія Пропорції частин тіла у дітей у різні періоди дитинства Особливості будови нервової системи у дітей
Медична біологія та біологічна фізика Періодизація онтогенезу Поняття про розподіл ознаки у варіаційних рядах, розподіл ознаки у сукупності
Гістологія та ембріологія Етапи закладки, антенатального формування та особливості гістологічної будови нервової системи у дітей
Нормальна фізіологія Закономірності дозрівання та особливості функцій нервової системи дитячого організму
Пропедевтика терапії Вміння збирати анамнез, у тому числі генеалогічний, соціальний Проведення антропометричних досліджень

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 5. Фізичний розвиток дітей та антропометрія

Розвиток дитини є одним з об’єктивних критеріїв стану її здоров’я. Це пов’язано з тим, що:

Ø на розвиток дитини впливають численні фактори, які одночасно діють і на стан здоров’я дітей

Ø розвиток є досить чутливим показником, який легко змінюється при різноманітних захворюваннях.

Нормальний розвиток дитини здійснюється шляхом взаємодії численних факторів, серед яких можна виділити ендогенні (генетичні – кількість і цілісність хромосом, гормональні) і екзогенні (харчування, соціальна ситуація, зокрема сімейна, захворювання та ін.).

 

Визначення показників фізичного розвитку

Для оцінки фізичного розвитку в педіатрії використовують методи соматометрії (довжина, маса тіла, обвід грудної клітки, голови та ін.), соматоскопії (форма грудної клітки, спини, ніг, рельєф та пружність м’язів, ступінь розвитку підшкірно-жирової клітковини та ін.) і фізіометрії (життєва ємність легень, сила м’язів, виміряна динамометром, функціональні проби серцево-судинної системи).

Обстеження дитини починають з опитування матері про перебіг вагітності, пологів, захворювання матері під час вагітності, шкідливі звички, умови праці, стресові ситуації, а також характер вигодовування, режим дитини, оточуюче середовище, хто здійснює догляд за дитиною, перенесені захворювання. Фізичний та нервово-психічний розвиток дитини по місяцях, роках.

Проведення антропометричних досліджень (вимірювання маси тіла, зросту, обводу голови, грудної клітки, живота):

ü Масу тіла дітей раннього віку (0 – 3 роки) проводять на горизонтальній (лотковій) вазі, вкладають або садять дитину на пелюшку, вага якої потім віднімається. У лікарні зважування проводять зранку, перед годуванням дітей. Старших дітей зважують на вертикальній вазі, дитина повинна буди роздягнена до білизни, боса.

ü Довжину тіла дітей до 1,5 року вимірюють на горизонтальному ростомірі. Дитину вкладають так, щоб голова торкалась нерухомої планки ростоміра, ніжки вирівнюють, легко надавлюючи на коліна, до стоп підсувають рухому планку. Результат відчитують на градуйованій шкалі. Зріст старших від 1,5 року дітей вимірюють на вертикальному ростомірі. При вимірювання до вертикальної планки приладу повинні торкатись п’ятки, сідниці, лопатки та потилиця дитини.

ü Для визначенні обводу голови сантиметрову стрічку розміщують навколо голови на рівні надбрівних дуг і потиличного горба.

ü При вимірюванні обводу грудей сантиметрова стрічка розміщується на рівні сосків спереду та на рівні кутів лопаток ззаду.

Оцінка фізичного розвитку

Оцінку фізичного розвитку проводять шляхом порівняння індивідуальних антропометричних показників з нормативними. Існують 2 основні методи порівняння антропометричних параметрів - метод орієнтовних розрахунків і метод антропометричних стандартів.

Метод орієнтовних розрахунків ґрунтується на використанні емпіричних формул.

При народженні маса тіла сягає у середньому 3000 - 3500 г. Середня маса хлопчиків складає 3200- 3400 г, а дівчаток дещо менша - 3100-3300 г.

Протягом перших 4 днів життя у новонароджених спостерігається зменшення початкової маси тіла, тобто відбувається так звана фізіологічна втрата маси тіла. Максимальне зменшення її відбувається на 3 день життя дитини і складає у середньому 6-8% від початкової маси. Зменшення початкової маси більше ніж на 10% вважається патологічним, причиною може бути захворювання або порушення догляду.

Фізіологічне зменшення маси тіла зумовлено:

· великими екстраренальними втратами рідини шляхом випаровування через шкіру, через легені при диханні (perspiratio insensibilis)

· у зв’язку з відходженням первородного калу і сечі

· блюванням проковтненою під час пологів навколоплідною рідиною

· висиханням пуповинного залишку

Відновлення маси тіла відбувається у новонароджених неоднаково, розрізняють 2 основні типи відновлення маси тіла:

§ “ідеальний тип” або тип Бідена, при якому відновлення початкової маси тіла припадає на 7-8 день життя, такий тип зустрічається у 20-25% новонароджених

§ уповільнений тип або тип Пісса характеризується відновленням маси протягом 11-15 днів і зустрічається у 75-80% новонароджених.

У недоношених і новонароджених з високою масою тіла при народженні (понад 4000 г) початкова маса тіла відновлюється значно повільніше.

Після відновлення початкової маси тіла вона продовжує наростати і за перший місяць дитина набуває у середньому 600 г. Для орієнтовного розрахунку маси тіла дітей на першому році життя використовують таблицю Сперанського, яка враховує щомісячне набирання маси: за перший місяць маса тіла дитини на 600 г, за 2 і 3 - на 800 г, за кожен наступний місяць на 50 г менше, ніж на попередній (4 - 750 г, 5 - 700 г і т.д.).

Як правило, до року маса тіла дитини сягає 10 кг, тобто потроюється. Після року швидкість наростання маси суттєво зменшується - на 2 році дитина набирає 3-3,5 кг, а починаючи з 3 року життя - 2 кг щорічно.

Довжина тіла при народженні у доношених дітей становить у середньому 50-52 см, у хлопчиків довжина тіла на 2 см більша, ніж у дівчаток. У перші 3 місяці життя ріст збільшується на 3 см щомісяця, у другому кварталі - на 2,5 см щомісяця, у третьому - на 2 см і у четвертому - 1-1,5 см за місяць. Отже за перший рік життя довжина тіла дитини збільшується на 50% від початкової, подвоєння зросту спостерігаємо у 4-річному віці (приблизно 100 см). В подальшому дитина росте на 4 см щорічно.

Поперечні розміри дитини також збільшуються нерівномірно. У новонародженого обвід голови становить 34-36 см, периметр грудної клітки на 2 см менший - 32-34 см. Надалі периметр грудної клітки збільшується більш інтенсивно і у 4-місячному віці наступає “перехрест”, коли периметри вирівнюються.

Для розрахунку обводу голови використовують її величину у 6-місячному віці – 43 см. На кожен недостаючий місяць віднімають 1,5 см, на кожен наступний додають 0,5 см. В 1 рік обвід голови становить 46 – 47 см, до 5 років він збільшується на 1 см щорічно (становить 50 – 51 см у 5 років), після 5 років – на 0,6 см щорічно.

Обвід грудної клітки становить у 6 місяців 45 см. Для розрахунку цієї величини на кожен недостаючий місяць віднімають 2 см, на кожен наступний додають 0,5 см. Від 1 року до 10 грудна клітка збільшується на 1,5 см щорічно і у 10-річному віці її обвід становить 63 см. Після 10 років темпи збільшення обводу грудної клітки зростають і становлять 3 см щорічно.

Для характеристики пропорційності розвитку використовують також антропометричні індекси, які відображають взаємозв’язок між лінійними розмірами окремих частин тіла, вказують на особливості форми тіла. До них належать індекс Чулицької (характеризує ступінь розвитку підшкірно-жирової клітковини, ступінь вгодованості дитини), індекс Ерісмана (характеризує розвиток грудної клітки і частково вгодованість).

· Індекс Чулицької = 3 х обвід плеча + обвід стегна + обвід гомілки – зріст (см)

В нормі індекс складає у дітей до 1 року – 20 – 25 см, 2 – 3 роки – 20 см, 6 – 7 років – 10 – 15 см, 7 – 8 років – поступово знижується до 6 см.

· Індекс Ерісмана = обвід грудної клітки – половина зросту (см)

В нормі індекс складає у дітей до 1 року – 10 – 13,5 см, 2 – 3 роки – 6 – 9 см, 6 – 7 років – 2 – 4 см, 7 – 8 років – поступово знижується до 0.

· Індекс маси тіла (Кетле – Quetelet) = маса (кг) / ріст (м)2 може бути використаний у будь-якому віці (у дорослих також) для оцінки ступеня відживи.

ü ІК < 18,5 – недостатня віджива

ü ІК 18,5 – 24,5 – нормальний нутритивний статус

ü ІК 25 – 29,9 – надмірна маса тіла

ü ІК > 30 – ожиріння

Метод антропометричних стандартів є більш точним і полягає у порівнянні показників дитини з віковими, статевими, регіональними стандартами - сигмальними та центильними таблицями.

Сигмальні таблиці представлені середньою арифметичною величиною того чи іншого антропометричного показника (М) і середнім квадратичним відхиленням (σ). Середня арифметична - найбільш загальна характеристика варіаційного ряду і не може повністю характеризувати рівень фізичного розвитку. Для характеристики різноманітності варіаційного ряду і ступеня відхилення конкретного показника від середньої величини визначають середнє квадратичне відхилення σ.

Найбільш інформативною є центильна оцінка фізичного розвитку, яка абсолютно не залежить від форми розподілу ознак. Якщо антропометричний показник потрапляє у межі від 25 до 75 центиля, він може вважатись середнім для даного віку, статі. Більш зручними у використанні є центильні графіки.

 

За підсумками оцінки фізичного розвитку виділяють 5 його меж:

® Середній - якщо відхилення антропометричних показників знаходяться у межах

· 7% від середньої величини (Х ± 7%) за емпіричними формулами

· одного стандартного відхилення (М ± 1σ) за сигмальними таблицями

· показники у межах середньої центильної зони (25 – 75 центиль)

® Вище або нижче середнього - якщо показники знаходяться у межах

· 8 – 20% від середньої величини (Х ± 8 – 20%) за емпіричними формулами

· від 1 до 2 стандартних відхилень (М ± 1 – 2 σ) за сигмальними таблицями

· зони центилів займають проміжки від 75 до 90 (вище середнього) і від 10 до 25 (нижче середнього)

® Високі або низькі - якщо показники знаходяться у межах

· понад 20% від середньої величини за емпіричними формулами

· понад 2 стандартних відхилення (М ± > 2 σ) за сигмальними таблицями

· зони від 3 до 10 (низькі) і від 90 до 97 (високі) центиля

Окрім цього, фізичний розвиток оцінюють як гармонійний або дисгармонійним, залежно від пропорційності антропометричних показників. Гармонійним вважають фізичний розвиток дитини, при якому показники зросту, маси, периметрів не виходять за межі 3 – 97 %, при цьому маса відповідає зросту. Дисгармонійним вважають такий фізичний розвиток, при якому маса не відповідає зросту.

Табл. Cхема оцінки гармонійності розвитку дітей (за Нечитайлом Ю.М.)

Перцентильні коридори або сигмальна оцінка Маси тіла Перцентильні коридори або сигмальна оцінка зросту
3 – 10% або Х - 1s-2s 10 – 90% або Х ± s 90 – 97% або Х + 1s-2s
90 – 97% або Х + 1s-2s Низький різко дис­- гармонійний розвиток з надміром маси тіла Средній дисгармо­ній­ний розвиток з надміром маси тіла Високий гармонійний розвиток
10 – 90% або Х ± s Низький дисгармоній­ний розвиток з надміром маси тіла Середній гармонійний Високий дисгармо­ній­ний розвиток з дефіцитом маси тіла
3 – 10% або Х - 1s-2s Низький гармонійний розвиток Середній дисгармо­ній­ний розвиток з дефіцитом маси тіла Високий різко дис­гар­мо­нійний розви­ток з дефіцитом маси тіла

 

Починаючи від 60-70 років минулого сторіччявідмічено пришвидшення біологічного розвитку дітей і підлітків - пришвидшення темпів росту, більш ранні строки статевого дозрівання – явище, яке дістало назву акселерація. Не дивлячись на уповільнення акселерації за останні роки, зростання темпів фізичного розвитку все ж зберігається у більшості країн Західної Європи та Америки. Несприятлива соціальна та економічна ситуація, тривалі локальні збройні конфлікти теж впливають на фізичний розвиток дітей, спричинюючи явище, зворотнє до акселерації – ретардацію (або децелерацію).

 

Тема 6. Оцінка фізичного розвитку дітей.

При оцінці фізичного розвитку дітей можна виявити його порушення – відставання у масі, рості, надто високі для віку показники.

Серед порушень фізичного розвитку новонароджених найчастіше зустрічаютсья велика маса по відношенню до гестаційного віку (понад 90 перцентиль), внутрішньоутробна гіпотрофія (нижче від 10 перцентилі). Внутрішньоутробна гіпотрофія – це хронічний розлад живлення плода, що супроводжується порушенням функціонального стану усіх органів і систем, у першу чергу – нервової, метаболічними розладами. Внутрішньоутробна гіпотрофія виникає при важких захворюваннях матері, фетоплацентарній недостатності, внутрішньоутробному інфікуванні плоду.

 

Затримка росту у дітей у багатьох випадках є поліетіологічною. Можна виділити наступні причини відставання у рості:

· Спадково-конституційна низькорослість (низький ріст батьків)

· Ендокринопатії, ураження головного мозку (ураження гіпоталамуса приводить до порушення функції гіпофіза). При порушенні секреції соматотропного гормону виникає гіпофізарний нанізм (пропорційний, без порушень психічного розвитку, відставання у рості починається з 2-3 років), при вродженій гіпофункції щитовидної залози – тиреогенний (характерні відставання у психічному розвитку, надмірна маса тіла), при пологовій травмі, ДЦП – церебральний нанізм.

· Хромосомні захворювання (синдром Дауна, Шерешевського-Тернера).

· Хронічні захворювання різних органів та систем, які приводять до порушень росту у зв’язку з порушенням гемодинаміки, оксигенації тканин, хронічної інтоксикації (соматогенний нанізм).

· Порушення травлення, всмоктування і засвоєння поживних речовин (муковісцидоз, целіакія)

· хвороби обміну (фенілкетонурія та ін.).

· нераціональне, неповноцінне харчування

· затримка росту на грунті ураження росткової зони кісток

· психосоціальна низькорослості.

 

Надмірно високий зріст може бути:

· конституційним (гіганти батьки)

· зумовлений підвищеною продукцією соматотропного гормону (найчастіше при аденомі гіпофіза

· гіпофункцією статевих залоз – високий ріст супроводжується євнухоїдним синдромом

· при синдромі Марфана характерний високий ріст, арахнодактилія, підвищена рухомість суглобів, схильність до вивихів.

 

Недостатня маса тіла

Стан, коли у дитини першого року життя маса тіла відповідає середнім показникам, називають ейтрофією (еутрофією), недостатня маса тіла носить назву гіпотрофії, надмірна – паратрофії.

Недостатнє набирання або і втрату маси тіла у дітей можуть спричинити:

§ незбалансоване харчування (аліментарні гіпотрофії)

§ анорексія (на фоні важких хронічних захворювань, при насильному годуванні, неврогенна анорексія)

§ синдром мальабсорбції, інші захворювання шлунково-кишкового тракту (туберкульоз кишківника, хронічний ентерит, виразково-некротичний коліт)

§ ендокринні захворювання (цукровий діабет, нецукровий діабет, гіпертиреоз, хронічна недостатність кори наднирників - хвороба Адісона)

§ глисні інвазії

§ гнійно-септичні захворювання

§ злоякісні пухлини

У дітей першого року життя знижена маса тіла - гіпотрофія - у залежності від клінічних проявів та величини дефіциту маси ділиться на 3 ступені важкості.

шш

Клінічні Ознаки Ступені гіпотрофії
І ІІ ІІІ
Дефіцит маси тіла 11-20% 21-30% >30%
Загальний стан Задовільний Середньої важкості Важкий
Стан підшкірно-жиро­во­­­го шару Стоншений на животі Стоншений на животі, тулубі, кінцівках Цілковито зникає
Тургор тканин Помірно знижений Знижений Різко знижений
Еластичність шкіри Помірно знижена Різко знижена Відсутня
Відставання у рості Відсутнє На 1-3 см На 3-5 см
Психомоторний розвиток Відповідний до віку Сповільнений Значно відстає
Імунологічна реактивність Збережена Знижена Різко знижена
Толерантність до їжі Не змінена Знижена Різко знижена

 

За останнє десятиліття спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей з надмірною масою тіла.

Паратрофія у ранньому віці має потенційно негативні наслідки - у таких дітей частіше виникає рахіт, анемія (у 4 рази), ексудативно-катаральний діатез, спостерігається тенденція до зниження неспецифічних факторів захисту. При паратрофії порушуються усі види обміну, у першу чергу жировий, що проявляється підвищенням рівня загальних ліпідів та їх фракцій у сироватці крові, а також холестерину.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1544; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.097 сек.