Аналіз зовнішньої торгівлі країни

Показники для проведення аналізу платіжного балансу

Аналітичні показники	Методи розрахунку
Частка доходів від експорту в загальних поточних доходах країни	_ експорт (FOB) _ кредит рахунку поточних операцій
Частка витрат на імпорт в загаль-них поточних видатках країни	_ імпорт (FOB) _ дебет рахунку поточних операцій
Співвідношення поточних доходів країни з її ВВП	кредит товарів та послуг ВВП
Співвідношення поточних витрат країни з витратами в її ВВП	__дебет товарів та послуг__ валові національні витрати
Частка доходів від інвестицій за кордоном в загальних поточних доходах країни	__кредит інвестиційного доходу__ кредит рахунку поточних операцій

Частка виплат по іноземним інвестиціям в загальних поточних витратах країни	_ дебет інвестиційного доходу__ дебет рахунку поточних операцій
Відносний розмір сальдо поточного балансу (співвідношення сальдо поточного балансу країни з її ВВП)	баланс рахунку поточних операцій ВВП
Здатність країни покривати свої зовнішні зобов’язання	резерви на кінець періоду імпорт товарів та послуг
Відносний тягар зовнішньої заборгованості (для економіки країни в цілому)	валовий зовнішній борг ВВП
Відносний тягар зовнішньої заборгованості (у порівнянні з доходами країни від експорту)	__валовий зовнішній борг__ експорт товарів та послуг
Частка чистих іноземних активів країни у її ВВП	чиста міжнародна інвест. позиція ВВП

Більш детальне уявлення про стан зовнішньоекономічної діяльності країни дає складання та подальший аналіз географічних платіжних балансів по основних країнах-партнерах.

Якщо аналізувати зовнішню торгівлю на макрорівні, то це дає можливість зробити висновки про ступінь інтегрованості країни у світове господарство, залежність її економіки від експорту-імпорту, у тому числі за окремими товарними позиціями, що має важливе значення для розробки відповідної зовнішньоекономічної політики.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності на мікрорівні спрямований на дослідження результатів виробничо-комерційної та фінансової діяльності підприємств та фірм, спільних підприємств. Він дає можливість визначити ефективність експорту-імпорту окремих товарних груп.

Аналіз зовнішньої торгівлі допомагає здійснити вибір оптимальної товарної структури експорту, імпорту та географічного розподілу зовнішньоторговельних потоків з метою раціоналізації структури цих зв'язків та досягнення максимального економічного ефекту.

Багато країн, які мають обмежені ресурси та вузький внутрішній ринок, не можуть з достатньою ефективністю самостійно виробляти всю номенклатуру товарів для внутрішнього споживання, тому експортно-імпортні операції стають для них єдиним засобом отримання всіх необхідних товарів. Інші країни добре забезпечені ресурсами і в меншому ступені залежні від світового ринку.

Для здійснення оцінки ступеню залежності економіки країни від зовнішньої торгівлі варто використовувати ряд показників.

Першим з них є коефіцієнт залежності економіки країни від експорту (КЕЗ), який представляє собою частку експорту у валовому внутрішньому продукті країни і визначається як відношення сумарної вартості експорту товарів та послуг до ВВП у ринкових цінах.

(8.1)

де Ек – вартісні обсяги експорту.

Розрахунки цього показника щодо України за період 1996-2003 рр., які наведено у таблиці 8.2, свідчать про експортну орієнтованість вітчизняної економіки та поступове збільшення її залежності від цього виду зовнішньоекономічної діяльності.

Іншим показником характеризуючим стан зовнішньоекономічної діяльності є коефіцієнт залежності економіки країни від імпорту (КІЗ), який розраховується як відношення сумарної вартості імпорту товарів та послуг до ВВП у ринкових цінах.

(8.2)

де Ім – вартісні обсяги імпорту.

Із таблиці 8.2 видно, що в Україні на протязі 1996-2003 рр. зберігалася висока залежність економіки країни від імпорту товарів.

Таблиця 8.2

Динаміка основних показників ЗЕД України, %

Роки	КЕЗ	КІЗ	КВ	ВМС	КП
	32,57	40,05	72,62	-10,30	81,31
	53,71	34,47	88,19	+21,81	155,79
	29,80	34,60	64,41	-7,46	86,10
	36,43	37,51	73,94	-1,45	97,12
	45,83	43,89	89,73	+2,16	104,41
	43,27	41,96	85,23	+1,52	103,10
	46,23	44,84	91,07	+1,52	103,10
	46,28	46,18	92,46	+0,10	100,20

Коефіцієнт відкритості економіки країни (КВ), який представляє собою співвідношення торгового обороту країни та її ВВП, дає уявлення про те, наскільки економіка цієї держави втягнута у зовнішньоекономічні зв'язки.

(8.3)

Високе значення цього показника для України відбиває як позитивні, так і негативні явища. З одного боку відстежується розвиток зовнішньоекономічних відносин та активізація інтеграційних процесів, з іншого боку мають місце такі недоліки вітчизняної економіки, як:

- вузький внутрішній ринок, що обумовлено низькими доходами населення;

- нераціональна структура виробничих потужностей, які все ще не відповідають внутрішнім потребам країни;

- висока залежність від імпорту енергоносіїв та ін.

Коефіцієнт внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації країни (ВМС) розраховується наступним чином:

(8.4)

Таким чином, коефіцієнт внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації країни представляє собою відношення сальдо зовнішньої торгівлі до зовнішньоторговельного обороту країни. Абсолютне значення цього показника відображає ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі країни, а знак – її експортну чи імпортну спрямованість. Так, якщо коефіцієнт ВМС наближується до 1, то це свідчить про значне перевищення експорту над імпортом, якщо до -1, то про значне перевищення імпорту над експортом, а якщо він дорівнює 0, то значить обсяги поставок товарів за кордон та із-за кордону між собою збалансовані.

Для проведення аналізу характеру зовнішньої торгівлі країни дуже часто використовується коефіцієнт покриття імпорту експортом (КП), який розраховується як відношення вартісного обсягу експорту до вартісного обсягу імпорту.

(8.5)

Наведені вище показники характеризують зовнішню торгівлю в цілому, тобто при їх розрахунках використовуються дані щодо всього експорту та імпорту країни. Для аналізу позицій країни у зовнішньоекономічній діяльності по галузях слід використовувати індекс внутрішньогалузевої торгівлі Грубеля та Ллойда (I_ВТ), який дозволяє виявити конкурентні переваги та недоліки національної економіки. Він розраховується за наступною формулою:

(8.6)

де Ек – вартісний обсяг внутрішньогалузевого експорту;

Ім – вартісний обсяг внутрішньогалузевого імпорту.

Індекс Грубеля та Ллойда відображає збалансованість внутрішньогалузевої торгівлі. Його значення наближається до 1, якщо вартісні обсяги внутрішньогалузевого експорту та імпорту між собою збалансовані. В іншому випадку, коли індекс наближається до 0, спостерігається значна перевага обсягу експорту над імпортом або навпаки. Проте, цей показник не відображає, в якій бік відбувається перекіс у внутрішньогалузевій торгівлі (в бік експорту чи імпорту).

Дата добавления: 2014-12-07