Лабораторно-практична робота № 1

Розділ: Машини для сівби і садіння

Тема: Рядкові зернові сівалки

Мета роботи: закріпити та поглибити знання з будови та технологічних регулювань зернових сівалок

1. Технічне забезпечення:

1.1. Тракторні сівалки: СЗ-3,6; СЗТ-3,6; СЗТ-5,4.

1.2. Окремі вузли та робочі органи рядкових сівалок.

1.3. Навчальні плакати.

2. Порядок виконання роботи:

2.1. Вивчити теоретичні відомості про загальну конструкцію рядкових зернових сівалок та їхні робочі органи.

2.2. Детально ознайомитися з технологічним процесом роботи рядкової зернової сівалки, з будовою і процесом роботи висівних апаратів.

2.3. Ознайомитись з призначенням і будовою котушок та нижнього клапана висівних апаратів.

2.4. Розглянути схему і робочі елементи передачі руху від опорно-приводних коліс до висівних апаратів.

2.5. З'ясувати, якого типу і скільки сошників мають сівалки СЗ-3,6 та СЗТ-5,4, на яку ширину міжрядь вони розставлені і яким агровимогам повинні відповідати.

2.6. Розглянути будову, процес роботи і регулювання механізму заглиблення і підняття сошників.

2.7. Розглянути конструктивні особливості сівалки СЗТ-3,6 в порівняні з сівалкою СЗ-3,6.

3. Теоретичні відомості

3.1. Агротехнічні вимоги до посівних машин

Зернові сівалки мають забезпечувати рівномірний розподіл насіння по всій площі поля, висівати насіння зернових, зернобобових, круп'яних та інших культур, насіння яких за розмірами подібне до зернових, із заданими нормами висіву. Норма висіву пшениці становить 60...250 кг/га, вівса - 100...275, ячменю - 90...350, гороху - 80...400, гречки - 20...75 і проса - 15...30 кг/га. Відхилення фактичної норми висіву насіння від заданої не більше ніж ± 3%.

Висівні апарати зернових сівалок мають висівати насіння рівномірно і стабільно. Середня нерівномірність висіву між окремими апаратами для зернових культур не перевищує 6%, для зернобобових 10% і для трав 20%. Необхідно стежити, щоб під час сівби насіння не пошкоджувалось висівними апаратами. Допускається пошкодження насіння зернових культур до 0,2%, а зернобобових - до 0,7%.

Туковисівні апарати зернових сівалок мають забезпечувати задану норму висіву мінеральних добрив. Відхилення норми висіву добрив від заданої може бути не більше ніж 10%. Нерівномірність висіву добрив між туковисівними апаратами не перевищує ±10%.

Сошники сівалок повинні утворювати ущільнене дно борозни, забезпечувати подавання насіння на це дно і присипати насіння вологим шаром ґрунту.

Відхилення глибини загортання насіння від заданої не перевищує ±15%. Якщо глибина сівби становить 3...4 см, то це відхилення має бути ±0,5 см, при 4...5 см - ±0,7, а при 6...8 см - ±1 см. Задана ширина міжрядь може мати відхилення ±1 см.

Зернотукові сівалки призначені для рядового, комбінованого посіву насіння зернових, зернобобових, круп'яних та інших культур з одночасним внесенням у рядки гранульованих мінеральних добрив.

До зернових сівалок належать зернотукові, зерно-трав’яні, льонові, рисові, соєві та інші. Серед зернотукових рядкових сівалок найпоширеніші СЗ-3,6А, СЗ-5,4, СЗ-10,8 та їх модифікації.

3.2. Сівалка зернотукова універсальна СЗ-3,6А

Сівалка агрегатується тракторами класу тяги 0,9-1,4 кН, причіпна, ширина захвату 3,6 м, ширина міжрядь 15 см, робоча швидкість до 12 км/год, продуктивність до 4,3 га/год.

Рисунок 1.1 - Сівалка зернотукова СЗ-3,6А:

а – загальний вигляд; б – схема функціональна; 1 – зернотуковий ящик; 2 – висівний апарат для туків; 3 – опорно-приводне колесо; 4 – коробка передач; 5 – підніжна дошка; 6 і 14 – підставки; 7 – сошник задній; 8 – загортач; 9 - відділення ящика для добрив; 10 – лоток; 11 – насіннєпроводи; 12 – сошник передній; 13 – рама; 15 - причіпний пристрій; 16 – гідроциліндр; 17 - насіннєвисівний апарат.

Зернотукова сівалка СЗ-3,6 складається з двох зернотукових ящиків, двох секцій насіннєвисівних апаратів, встановлених в задній стінці тукового відділення ящика, гумових гофрованих насіннєпроводів, дискових сошників, загортачів, двох опорно-приводних коліс, зубчасто-ланцюгового механізму приводу висівних апаратів, механізму піднімання сошників, гідроциліндра та причіпного пристрою.

Насіннєвисівний апарат складається із штампованої коробки, рифленої котушки, муфти, вала, розетки, кільця, підпружиненого клапана.

Рисунок 1.2 - Котушковий (а) і котушково-штифтовий (б) висівні апарати сівалки СЗ-3,6А:

1 – кільце; 2, 10 – стопорні болти; 3 – хвостовик; 4 – муфта; 5 – розетка; 6 і 20 – котушки; 7 – шпонка; 8, 9 – вали; 11 – вставка; 12 і 27 – коробки; 13 – накладка; 14, 15 – важелі; 16 і 22 – клапани; 17 – пружина; 18 – гайка; 19 – болт; 21 - вісь; 23 – важіль; 24 – сектор; 25 – заслінка; 26 – засувка; 28 – лоток.

Туковисівний апарат складається із котушки, коробки, осі, клапана. Циліндрична котушка має два ряди штифтів, зміщені на півкроку один відносно одного. Туковисівні апарати встановлені під вікнами задньої стінки ящика. До них приєднані лотки, які нижніми кінцями встановлені в лійки насіннєпроводів. Передні і задні дискові сошники приєднані до переднього бруса рами шарнірно за допомогою повідців. До сошників приєднані загортачі пальцевого типу. Переведення сошників і загортачів з робочого положення в транспортне і навпаки відбувається за допомогою гідроциліндра.

Рисунок 1.3 - Механізм підняття і заглиблення сошників сівалки СЗ-3,6А:

а – схема механізму; б – загальний вигляд кріплення гідроциліндра; 1 – кронштейн; 2 – регулювальний гвинт; 3 – гідроциліндр ЦС-75; 4 і 9 – важелі; 5 – гвинтова стяжка; 6 – важелі підняття сошників; 7 – пружина; 8 – натискна штанга.

Під час руху сівалки від опорно-приводних коліс за допомогою передавального механізму приводяться в обертовий рух насіннєвисівні і туковисівні апарати.

Котушки цих апаратів захоплюють відповідно насіння та добрива і подають їх у насіннєпроводи. Далі насіння разом із добривами потрапляє до сошників, потім по напрямних пластинах сошників – на дно борозни, утвореної дисками цих сошників. Загортається насіння ґрунтом частково за рахунок самоосипання стінок борозни, а повністю – загортачами.

Рисунок 1.4 - Сошник дводисковий однорядковий сівалки СЗ-3,6А:

1 – стопорне кільце; 2 – ковпак маточини; 3 – гайка М16; 4 – ущільнювальне кільце; 5 – пружинна шайба; 6 – маточина з диском в зборі; 7 – відбійник; 8 – регулювальна шайба.

3.3. Зернова стерньова сівалка СЗС-2,1

Сівалка-культиватор зернотукова стерньова СЗС-2,1 дозволяє висівати насіння зернових культур на стерньових ґрунтах, що піддаються вітровій ерозії, з одночасним прикочуванням засіяних рядків. Це створює добрі умови для розвитку насіння і запобігає видуванню вітром ґрунту разом з насінням у період пилових бур. Стерня, що залишається на поверхні поля, знижує швидкість вітру, сприяючи зменшенню ерозії ґрунту.

Рама опирається на самовстановлювані пневматичні опорні колеса, а позаду - на прикочувальні котки. Вісьвилки колеса тягою зв'язана з кронштейном котків. При подачі мастила в гідроциліндркотки підкочуються під раму сівалки. Одночасно тягаповертає вісьз вилкою опорного колеса, і воно також підкочується під раму. Сівалка переводиться в транспортне положення. Коли шток повертається в початкове положення, прикочувальні котки і опорні колеса відкочуються, і сівалка переходить у робоче положення. Сошники при цьому заглиблюються.

Рисунок 1.5 - Зернова стерньова сівалка СЗС-2,1:

1 – сошник; 2 – пневматичне опорне колесо; 3 – причіп; 4 – вісь вилки опорного колеса; 5 – рама; 6 – тяга; 7 – ящик для насіння; 8 – гідроциліндр; 9 – фіксуюча планка; 10 – кронштейн котків; 11 – прикочувальні котки.

Насіннєпроводи сівалки виготовляють з полівінілхлоридних трубок. Сошникитрубчасті, з лапами типу культиваторних. Під час роботи на ґрунтах, оброблених культиваторами-плоскорізами, на сошниках прикріплюють прямі оборотні наральники.

3.4. Сівалка зернотукова трав’яна причіпна СЗТ-5,4

Зернотукова трав’яна сівалка СЗТ-5,4 призначена для рядкового посіву:

- насіння зернових культур (пшениці, жита, ячменю, вівса та ін.);

- насіння бобових культур (горох, квасоля, соя, боби, нут, люпин);

- сипучого (конюшина, люцерна, тимофіївка та ін.), середньосипучого (еспарцет, вівсяниця) і несипучого (костер, райграс та ін.) насіння трав з загальним міжряддям 75 мм;

- насіння однієї із трав в чистому вигляді із загальним міжряддям 150 мм;

- насіння трав на насінники;

- насіння із зернотукового ящика з одночасним внесенням в рядки мінеральних добрив.

Зернотукова трав’яна сівалка СЗТ-5,4 складається з рами, причіпного пристрою, трьох секцій зернотукових ящиків, лівого і правого ящиків для насіння трав, передавального механізму, сошників (дискових і наральникових), маркера, опорно-приводних коліс, пристрою для транспортування сівалки на довгі відстані.

Рама сівалки СЗТ-5,4 опирається на два пневматичні опорно-приводні колеса. До сошникового бруса рами кріпляться повідки з дводисковими сошниками, розміщеними в два ряди. До заднього ряду дводискових сошників приєднанні 35 наральникових сошників.

До бруса рами кріпиться причіпний пристрій, який складається з двох центральних сниць, з’єднаних між собою шарнірно, двох бокових сниць закріплених жорстко до центральної сниці і рами, двох бокових розтяжок.

До переднього брусу рами по краях встановлені дві рамки маркерів, в яких змонтовані правий і лівий маркери.

Піднімання і опускання сошників здійснюється за допомогою гідроциліндра, який встановлений на центральній сниці.

Зверху на рамі встановлений зернотуковий ящик. Ззаду зернотукового ящика на задньому брусі рами з допомогою спеціальних кронштейнів, встановлений ящик для висіву насіння сипучих і середньосипучих трав.

Привод на вали зернових і тукових висівних апаратів, а також на вали ворушилок і нагнітачів здійснюється від опорно-приводних коліс через вал контрприводу і трьох коробок передач, встановлених на задньому брусі рами. Через ліву коробку передач здійснюється привод на вали зернових висівних апаратів лівої і середньої секції. Через середню коробку передач здійснюється привод на вали тукових висівних апаратів всій секцій зернотукового ящика. Через праву коробку передач здійснюється привод на вал зернових висівних апаратів правої секції.

Рисунок 1.6 - Сівалка зернотукова трав’яна СЗТ-5,4:

1 – причіпний пристрій; 2 – гідроциліндр; 3 – маркер; 4 – колесо; 5 – уніфікована система контролю; 6 – ящик зернотуковий; 7 – світловідбивачі; 8 – коробка передач; 9 – ящик трав’яний; 10 – пристрій для довгого транспортування; 11 – підніжка; 12 – підставка; 13 – наральниковий сошник; 14 – насіннєпроводи; 15 – дискові сошники; 16 – рама; 17 – сниця; 18 – підставка.

Привод валів трав’яних висівних апаратів, а також валів ворушилок здійснюється від коліс через вал контрпривода, проміжні вали і відповідні зубчасті пари. Завдяки наявності на валу контрпривода муфт обгону, привод здійснюється від двох коліс одночасно.

Зверху в правій частині рами під зернотуковим ящиком встановлений пристрій для транспортування сівалки на довгі відстані, по краям якого в вилках встановлені два пневматичні транспортні колеса. Піднімання та опускання транспортних коліс проводиться гідроциліндрами встановленими на стійках вилок коліс.

Сівалка комплектується уніфікованою системою контролю технічних параметрів посівних машин.

Насіння з бункера самопливом поступає в насіннєвисівний апарат, потрапляє в жолобки котушки, протягається по клапану і падає у воронку. Насіння з відділення для туків самопливом поступає в туковисівний апарат, захоплюються штифтовою котушкою, протягається по клапану і також падає у воронку. З воронки насіння і туки потрапляють в насіннєтукопровід, і далі в сошник. Сошник робить борозенку, укладає в неї насіння і туки, загортачі закривають борозенку, а шлейф вирівнює поверхню поля.

Для забезпечення правильних стикових міжрядь і зручності руху посівного агрегату по полю встановляються маркери. Маркер опущений на грунт з незасіяної сторони поля, при русі агрегату створює борозну. При наступному проході трактор має рухатись правим колесом (гусеницею) або поздовжньою віссю трактора по борозні створеній маркером.

Продуктивність за 1 год. основного часу при швидкості 9 км/год. - 4,8 га/год. Робоча ширина захвату – 5,4 м. Агрегатування з тракторами класу 1,4 і 2.

4. Контрольні питання

4.1. Якого типу застосовано апарати для висіву насіння і мінеральних добрив у сівалці СЗ-3,6?

4.2. Які функції виконують у висівному апараті сівалки СЗ-3,6 розетка, муфта, нижній клапан?

4.3. Як перевіряється правильність встановлення котушки і муфти у висівному апараті сівалки СЗ-3,6 і яким вимогам вони мають відповідати?

4.4. Які особливості будови має зернова стерньова сівалка СЗС-2,1?

4.5. Які особливості будови має зернотукова трав’яна сівалка СЗТ-5,4?

5. Зміст звіту

5.1. Виконати конструктивно-технологічну схему сівалки С3-3,6, описати принцип роботи.

5.2. Описати загальну будову зернотукової трав’яної сівалки СЗТ-5,4

5.3. Описати будову та принцип роботи сівалки зернотукової стерньової СЗС-2,1.

6. Література

6.1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. 2-е вид. - К.: Каравела, 2008.-С..

6.2. Машини сільськогосподарські А. Ф. Головчук, В.І. Марченко, В.Ф. Орлов. – 2005. – 576с.: іл. – Бібліогр.: с. 571.

6.3. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка. - К.: Вища освіта, 2004. – С. 144-149, 152-168.

6.4. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. 6-е вид. - К.: Урожай, 1994. – С.110-163.

6.5. Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г.Сільськогосподарські машини 6-е вид. - К.: Урожай, 1992. – С. 70-94.

6.6. Практическое руководство по технологической наладке сельскохозяйственной техники. – Под ред. В.И. Полонца, И.П. Масло К.: Урожай, 1987. – С. 66-86.

6.7. Керівництво по експлуатації зернотукової трав’яної сівалки СЗТ-5,4.

7. Завдання для самостійної роботи студентів

7.1. Конструктивні особливості будови зернових сівалок СЗ-10,8; С3-5,4; С3-5,4-06.

7.2. Будова та технологічний процес роботи зернотукових стернової сівалки СТС-2,1.

7.3. Будова сівалок «Фармет» сімейства BSK.

7.4. Навісні сівалки сімейства «Клен» (4,5; 4,5П; 4,5Л; 6; 6П; 6Л).

7.5. Будова та технологічний процес роботи зернотукових пресових сівалок СЗП-3,6; СЗП-8; СЗП-12.

Дата добавления: 2014-12-07