Перевезення і зберігання цукру

Цукор-рафінад

Цукор-рафінад чистіший порівняно з цукром-піском. Вміст домішок у ньо­му не більше 0,1%. Основна сировина для виробництва цукру-рафінаду — цу­кор-пісок, а на деяких заводах також рідкий цукор 2-го сорту чи тростинний цукор-сирець.

Цукровий сироп фільтрують і піддають адсорбційному очищенню. Для надан­ня кристалам рафінованого цукру-піску світло-блакитного відтінку на початку за­гущення у сироп вносять розчин індигокарміну.

Цукор-рафінад випускають у вигляді цукру-піску рафінованого, цукру-рафі­наду пресованого колотого, у дрібному фасуванні, рафінадної пудри, пресова­ного швидкорозчинного.

Цукор-пісок рафінований відрізняється від цукру-піску більш вираженою бі­лизною, чіткістю граней, вищою (як і весь цукор-рафінад) масовою часткою цукро­зи — не нижче 99,9% сухої речовини, нижчою масовою часткою редукуючих речовин — не вище 0,03% сухої речовини і дуже низькою масовою часткою вологи — до 0,1%. Розміри кристалів цукру-піску рафінованого, мм: дрібний — від 0,2 до 0,8, середній — від 0,5 до 1,2, великий — від 1,0 до 2,5.

Цукор-рафінад пресований колотий отримують з брусків цукру-рафінаду, які розколюють на шматочки завтовшки 11 і 22 мм. Поверхня з обох боків у них може бути нерівною.

Цукор-рафінад пресований швидкорозчинний випускають у вигляді шматочків; пресують на автоматизованих лініях під меншим тиском. Міцність його 15 кг с/см³.

Цукор-рафінад у дрібному фасуванні загортають по два шматочки спочатку в підпергамент, а потім у художньо оформлену етикетку.

Рафінадну пудру виробляють у вигляді тонко подрібнених кристалів розмі­ром не більш як 0,2 мм.

Передбачено випуск цукру рідкого для використання на підприємствах перероб­ної промисловості і для реалізації у роздрібній торгівельній мережі. Залежно від способу отримання він може бути вищого, 1-го, 2-го сортів і у вигляді харчового сиропу. Рідкий цукор містить 64% СР, цукрози (у перерахунку на суху речовину) від 99,8 до 97%, редукуючих речовин від 0,04 до 2,5% (на суху речовину). Кольо­ровість цих сортів зростає від і,0 до 1,6; 2,0 і 6,0 умовних одиниць.

Цукор перевозять усіма видами транспорту, проте цукор, фасований у по­ліетиленові пакети і упакований в ящики з гофрованого картону, можна транс­портувати тільки автомобільним транспортом. Криті вагони, цукровози і контейнери повинні бути сухими, без щілин, з верхом, який не протікає.

У разі перевезення цукру автомобільним транспортом мішки треба складати на дерев'яні піддони, а коли їх немає — кузов автомобіля застелити брезентом чи папером. Після укладання мішки з цукром або ящики треба накрити брезентом.

Перед закладанням на зберігання склади треба ретельно очистити, провіт­рити і просушити.

Для зберігання цукру-піску потрібно дотримуватися таких умов: відносна во­логість повітря не повинна бути вищою за 70% на рівні поверхні нижнього ряду упакованого цукру, а цукру-рафінаду — 75%; температура не вище 40° С, а за тривалого зберігання — не вища 12° С. Термін зберігання упакованого цукру-піску в опалювальних складах — до 8 років, у неопалювальних — від 1,5 до 4 років з урахуванням умов зберігання і виду тари; цукру-рафінаду в опалюваль­них складах — до 8, у неопалювальних — до 5 років.

Під час зберігання цукор може адсорбувати побічні запахи, вологу, внаслі­док чого втрачає сипкість і утворює грудки.

Дата добавления: 2014-12-07