При оформленні індивідуального навчально-дослідного завдання курсанти повинні дотримуватися встановлених вимог

Читання відповідних розділів у підручниках і посібниках, професійно орієнтоване читання методичних статей.

2. Складання списку статей з певної теми і анотування кількох, що найбільше сподобались. При цьому курсанти слухають і доповнюють свої списки. Викладач нагадує, що анотація є дуже стислим викладом змісту статті. У структурі анотації такі елементи, як тема статті і перелік питань, порушених у ній, без розкриття їх змісту.

3. Рецензування методичних статей за схемою:

· Назва статті, автор, де вміщено статтю.

· Тема статті, чому вона є актуальною.

· Основні положення статті.

· Висновки, яких дійшов автор статті.

· Де може бути використаний методичний матеріал.

4. Визначення цілей, завдань і змісту певної теми (розділу). При виконанні подібних завдань курсанти користуються матеріалом лекції, підручником, дібраною методичною літературою.

5. Підготовка курсантами коротких повідомлень методичного характеру. Досвід показує, що курсантам бракує вміння стисло, послідовно, логічно викладати власні думки. Саме з цієї причини вони стикаються із значними труднощами під час складання заліків та іспитів.

6. Підготовка реферативних доповідей. Надзвичайно важливо організувати їх обговорення в групі, виступити опонентами. Допомогти в цьому може така схема аналізу доповіді (реферату).

а). Як розкрито тему в її теоретичній і практичній частинах:

· чи виявив курсант знання науково-методичної літератури з проблеми, чи зумів практично оцінити її;

· чи витримав систему викладу, логічний зв'язок між частинами доповіді?

б). Чи переконав доповідач у важливості розробки цієї теми?

в). Якою мірою в доповіді розкрито зміст?

г). Як ви оцінюєте манеру викладу доповідача (культура мовлення, темп, зв'язок з аудиторією)?

д). Чи відповідають висновки тим завданням, які поставлені в доповіді?

7. Написання курсової роботи. Керуючи самостійною діяльністю курсантів, важливо зорієнтувати їх в етапності виконання курсової роботи. Так, підготовчий або теоретичний етап вимагає від курсанта вивчення літератури, її аналізу, визначення наукових засад розв'язання певної проблеми. Другий етап підготовки курсової роботи пов'язаний із спостереженнями курсанта за практикою, за реалізацією теоретичних положень у практиці. Саме тому цей етап названо теоретико-практичним. І найскладнішим для майбутніх фахівців є третій етап, який передбачає проведення ними експерименту, формулювання узагальнень і висновків.

Виконане завдання подається викладачу для перевірки у визначений термін. Остаточна його оцінка дається викладачем під час індивідуальної співбесіди зі курсантом.

Обсяг індивідуального завдання визначається виходячи із необхідності повного висвітлення поставленої задачі.

В індивідуальному завданні повинні бути розкриті наступні питання:

· постановка задачі;

· визначення актуальності;

· обґрунтування напрямків вирішення даної задачі;

· вказати на практичну значимість;

· використати літературу.

У сучасних умовах зростає частка самостійної роботи курсантів, що актуалізує значення методів даної групи. Сформований у курсантські роки дослід самостійної роботи й освоєні методи допоможуть курсантам у професійній діяльності не зупинятися на досягнутому, постійно поповнювати й обновляти знання.

Дата добавления: 2014-12-07