Заняття

Тема: Методика проведення інспектування насінницьких посівів зернових культур

Мета: Ознайомитись з методикою проведення інспектування насінницьких посівів зернових культур

Завдання:

1. Записати терміни, що використовуються при польову інспектуванні: інспектування насінницьких посівів; попереднє інспектування (обстеження); остаточне інспектування (апробація); насінницький посів; сорт; гібрид; сортові вирізняльні ознаки; оригінатор (автор) сорту; підтримував сорту; пробна ділянка; журнал інспектування; державний інспектор; позаштатний інспектор.

2. Описати методику проведення попереднього інспектування.

3. Описати методику підготовки до остаточного інспектування.

4. Описати техніку проведення остаточного інспектування.

5. Записати нормативні вимоги до польового інспектування.

6. Ознайомитись з методикою опрацювання результатів.

7. Ознайомитись з бланками документів для проведення інспектування сортових посівів: форма акту попереднього інспектування (обстеження) насінницького посіву; форма журналу польового інспектування насінницького посіву; форма акту польового інспектування; форма акту бракування насінницького посіву; форма акту реєстрації сортового посіву

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Ця методика поширюється на насінницькі посіви м'якої і твердої пшениці, ячменю, жита, тритикале, вівса, рису, проса, гречки та установлює вимоги до проведення їхнього польового інспектування за показниками сортової чистоти (типовості), вмісту видової та сортової домішки, засміченості бур'янами, ураженості хворобами, ушкодженості (заселеності) шкідниками з метою встановлення придатності для використання урожаю на насінницькі цілі.

1.2. Нормативні положення методики застосовують органи виконавчої влади, усі суб'єкти насінництва стосовно сортів, гібридів та їх батьківських форм, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні [1].

2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Інспектування насінницьких посівів - комплекс заходів з офіційної перевірки придатності сортових посівів для використання урожаю з них на насінницькі цілі за попереднього та остаточного інспектування.

Попереднє інспектування (обстеження) - встановлення сортової ідентичності, оцінювання стану насінницького посіву та перевірка додержання вимог насінницької технології щодо забезпечення якості вирощуваного насіння.

Остаточне інспектування (апробація) - польова перевірка насінницького посіву щодо рівня сортової чистоти (типовості), засмічення іншими видами рослин, ураження хворобами та ушкодження шкідниками.

Насінницький посів - поле (ділянка), засіяне насінням визнаного сорту (самозапиленої лінії або гібриду) з метою отримання насіння, призначеного для подальшого його репродукування або для сівби з метою отримання товарної продукції.

Сорт - класифікаційна одиниця ботанічного таксону культурної рослини, створена шляхом селекції, що має визначені спадкові морфологічні, біологічні та господарсько-цінні ознаки й властивості.

Гібрид - рослинний організм, що виникає в результаті схрещування генетично відмінних батьківських форм і поєднує в собі їхні ознаки та властивості.

Сортові вирізняльні ознаки - характерні морфологічні ознаки рослин, зазначені в офіційному описі сорту, за якими встановлюють ідентичність та чистоту сорту (гібриду).

Оригінатор (автор) сорту - юридична або фізична особа, яка створила сорт (гібрид) і відповідає за збереження його генетичної ідентичності в процесі репродукування.

Підтримувач сорту - юридична або фізична особа, яка відповідає за збереженість сорту (гібриду) в процесі його господарського обігу та підтримання ознак, зафіксованих за державної реєстрації.

Пробна ділянка - частина посіву, на якій оцінюють рослини на сортову ідентичність та чистоту (типовість), засмічення іншими рослинами, ураження хворобами.та ушкодження (заселення) шкідниками.

Журнал інспектування - документ визначеної форми, куди заносять первинні дані результатів польової оцінки сортового посіву.

Державний інспектор - офіційна особа, призначена органом сертифікації для проведення інспектування насінницьких посівів.

Позаштатний інспектор - особа, призначена органом сертифікації насіння на допомогу державному інспектору для інспектування насінницьких посівів.

З. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1.Здійснення комплексу заходів, пов'язаних з інспектуванням насінницьких посівів у суб'єктів насінництва, відбувається згідно з Порядком, затвердженим Наказом Мінагрополітики України 463 від 3 липня 2009 р. [2] та чинними нормативними документами.

3.2. У насінництві зернових культур прийнято такі категорії насіння:

добазове насіння (ДН) - насіння первинних ланок насінництва (розсадники випробування потомств, розсадники розмноження), призначене для отримання базового насіння;

базове насіння (БН) - насіння супереліти та еліти сортів (ліній, популяцій), призначене для отримання сертифікованого насіння;

сертифікоаанс насіння (СН) - насіння першої (СН₁), другої (СН₂) та наступних (СН_Н) генерацій сортів, а також насіння першого покоління гібридів (F₁), отримане з ділянок гібридизації.

3.3. Офіційне інспектування насінницьких посівів (незалежно від категорії), насіння з яких призначено для реалізації і сертифікується, здійснюють державні інспектори із залученням (за необхідності) авторів сортів чи представників установ-оригінаторів (підтримувачів), а також спеціалістів із захисту рослин та карантинної інспекції.

3.4. Посіви вищих генерацій добазового насіння, не призначеного для реалізації за межі установ-оригінаторів (підтримувачів) сортів та мережі їх дослідних господарств, а також розсадники розмноження сортів, що проходять державне сортовипробування, інспектуються внутрішньовідомчо відповідальними співробітниками цих установ із залученням (за потребою) державного інспектора.

3.5. Посіви, засіяні розсадником випробування нового незареєстрованого сорту, з моменту офіційного внесення цього сорту до Держреєстру [3] інспектують як базове насіння заявленої генерації (супереліта або еліта).

3.6. Посіви для отримання сертифікованого насіння, призначеного для подальшого репродукування або для сівби на товарні цілі, можуть бути офіційно проінспектовані позаштатними інспекторами, нагляд за роботою яких здійснюють державні інспектори.

3.7. 3 метою більш швидкого поширення сорту у виробництво та виходячи з господарсько-економічної доцільності спрощення схеми розмноження насіння, допускається інспектувати посів на заявлену генерацію, навіть якщо він засіяний більш високою генерацією, що передує заявленій.

Наприклад, якщо в господарстві існує достатньо великий запас насіння розсадника розмноження другого року, а потреба в супереліті цього сорту в поточному році незначна (знижений попит або очікуване перевиробництво згідно з планом), то виробник має право заявити до інспектування поряд з посівом супереліти даного сорту також: посів еліти. При цьому для сівби обох генерацій буде використано насіння розсадника розмноження другого року.

3.10. Інспектування посівів проводять у два етапи: попереднє та остаточне.

4. ПОПЕРЕДНЄ ІНСПЕКТУВАННЯ

4.1. У ході попередньої інспекторської перевірки уточнюють відомості, представлені виробником насіння при поданні заяви на проведення польового інспектування насінницьких посівів.

4.2. За перевірки документів на висіяне насіння (атестати, свідоцтва та ін.) представлені дані звіряють з даними, зазначеними на етикетках від паковань (мішків, контейнерів) відповідних партій. При цьому звертають увагу на походження насіння та законність його отримання.

Інспектор може вимагати від виробника представити оригінали ліцензійних угод з власником сортів на право виробництва насіння, а також матеріали, що підтверджують здійснення необхідних заходів, передбачених насінницькою технологією.

4.3. Кожен заявлений посів обстежують у натурі для підтвердження ідентичності сорту, перевіряють дотримання вимог технології виробництва насіння (попередники, межі посіву, просторова ізоляція, розмежування і т.д.), а також ступінь засміченості посіву бур'янами (карантинними, важковідокремлюваними, злісними), важковідокремлюваними (за очищення насіння) культурами, ураженості хворобами і пошкодженості шкідниками.

4.4. Ідентифікуючи сорт безпосередньо у полі за комплексом сортовирізняльних ознак, що проявляються у період колосіння (викидання волоті) - цвітіння, досліджують не менше 100 рослин, відібраних без вибору з різних місць посіву, порівнюючи їх з офіційним описом сорту. Перелік сортових ознак, за якими встановлюють ідентичність сорту під час попереднього інспектування, наведено у додатку А. При цьому до уваги беруть тільки ті ознаки, які в цей період мають явно виражений прояв.

Якщо з якихось причин офіційний опис того чи іншого сорту відсутній у відповідному бюлетені [3], допускається використовувати опис, наданий безпосередньо автором сорту чи установою-оригінатором, де вказано основні особливості та ідентифікаційні ознаки цього сорту.

4.5. Результати попередньої перевірки та виявлені у ході її можливі недоліки відображають у акті попереднього інспектування (додаток Б), в якому роблять (за необхідності) припис із зазначенням терміну усунення наявних недоліків. Якщо зауваження інспектора враховано та вчасно здійснено всі необхідні заходи, посів вважається придатним для остаточного інспектування.

Роботи з проведення специфічних насінницьких заходів повинні бути документально підтверджені й оформленні відповідними актами.

5 ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ОСТАТОЧНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

5.1. Якщо за результатами попередньої перевірки насінницький посів підлягає остаточному інспектуванню, визначають розміри та кількість пробних ділянок і порядок їх розміщення у посіві.

5.2 Ділянки розміщують без вибору (випадково), але таким чином, щоб вони як можна повніше охоплювали усю площу посіву. Відступ від країв посіву в глибину повинен бути не меншим, ніж ширина захвату збирального агрегату.

При виборі місць розміщення пробних ділянок рекомендується попередньо помічати їх довгими вішками (1,5-2,0 м), які для відмітності можна спорядити кольоровими стрічками або прапорцями.

5.3.Розмір та параметри пробної ділянки повинні бути не меншими, ніж 20 м² і такими, що забезпечують як найзручніше оцінювання рослин.

Для зручності оцінювання рослин рекомендуються такі розміри: довжина 10 м, ширина 2 м. При таких параметрах забезпечується доступ до кожного її місця.

5.4. Кількість пробних ділянок на інспектованому посіві повинна бути не менше 10-ти, якщо його гранична площа не перевищує 50 гектарів. На кожні наступні повні чи неповні 10 гектарів, що перевищують цю площу, додатково виділяють одну пробну ділянку.

Наприклад, якщо площа посіву складає 48 га, достатнім є 10 ділянок. Якщо ж посів за площею перевищує 50 га, то при 51-60 га - оцінювання проводять вже на 11-ти ділянках, при 61-70 - на 12-ти, при 71-80 - на 13-ти і т.д.

5.5. За інспектування посівів з виробництва сертифікованого насіння допускається зменшення кількості пробних ділянок удвічі.

5.6 Якщо посів розміщено по різних попередниках чи на ґрунтах з різним явно вираженим ступенем родючості, його відповідно розбивають на окремі частини, кожну з яких апробують окремо. Це також стосується посівів рису, розміщених на ділянках, що в попередні роки були засіяні різними сортами.

Для посівів, насіння з яких призначено для реалізації на міжнародному ринку в системі ОЕСР [4], їхня гранична площа не повинна перевищувати 10 гектарів. Якщо посів перевищує цю площу, його ділять на частини (до 10 га), кожну з яких інспектують окремо.

6. ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ОСТАТОЧНОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

6.1. Остаточне інспектування посівів проводять у фази розвитку рослин, коли проявляється найбільше сортовирізняльних ознак (перелік наведено у додатку В). Для пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса, рису - це кінець воскової - початок повної стиглості зерна, для проса - поява забарвлення квіткових плівок; для гречки - побуріння нижніх плодів.

Типовість насінницьких посівів сортів-популяцій гречки за сортовирізняльними ознаками не встановлюють, підтверджуючи її документами на висіяне насіння та етикетками від паковань.

6.2. За оцінювання рослин на ділянках використовують офіційний опис сорту, а також результати ґрунтового контролю насіння, яким засіяно даний посів (якщо такі дані існують).

6.3. Проводячи оцінювання рослин, кожну пробну ділянку обходять по периметру, ретельно оглядають і підраховують окремо продуктивні стебла:

а) інших сортів та різновидів основної культури;

б) інших видів культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється за очищення;

в) бур'янів, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури за очищення;

г) основної культури, уражених хворобами;

д) основної культури, ушкоджених (заселених) шкідниками.

6.4. Для встановлення загальної кількості продуктивних стебел на пробній ділянці їх підраховують на одному погонному метрі рядка (типового для ділянки), враховуючи, крім основної культури, важковідокремлювану домішку.

6.5. До культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури (за очищення), відносять:

•у пшениці - ячмінь, жито, тритикале, овес;

•у ячмені - пшеницю, жито, тритикале, овес;

•у вівсі - ячмінь, пшеницю, тритикале, жито;

•у житі - пшеницю, тритикале, ячмінь, овес;

•у тритикале - пшеницю, жито,, ячмінь, овес;

• у просі - сорго (цукрове та етичне), суданку;

• у гречці - пшеницю, тритикале, ячмінь.

6.5. До бур'янів, насіння яких важко відокремлюється, відносять:

•у пшениці - софору китниковидну і товспютіідну, головачку сірійську, гречку татарську, вівсюг;

•у вівсі - вівсюг і триходезму сиву;

• в ячмені - вівсюг, софору товстоплідну, триходесму сиву;

•у просі - мишій сизий, стоголовник, гумай, просо рисове і крутоплідне, просо куряче, комеліну, гірчак рожевий, геліотроп волосяноплідний, березку польову, вязіль різнокольоровий;

•у тритикале - софору китниковидну, головачку сірійську, гречку татарську.

6.6. До карантинних бур'янів згідно з останнім Переліком.... (додаток Г) відносять:

• відсутні на території України - амброзія багаторічна та трироздільна, бузинник пазушний, паслін каролінський, лінійнолистий, та триквітковий, соняшник каліфорнійський та війчастий, стриги (всі види);

• обмежено розповсюджені на території України - амброзія полинолиста, гірчак рожевий, паслін колючий, повитиці (всі види), сорго алепське (гумай), ценхрус якірцевий.

6.7. Отруйними бур'янами в посівах зернових є геліотроп пухнастоплідний та триходесма сива (додаток Г).

6.8. До найбільш шкідливих та злісних бур'янів (додаток Г) відноситься частина важковідокремлюваних, а також: будяк польовий та щетинистий, в'язель строкатий, гірчак березковидний та пенсільванський, іпомея ямчаста та плющеподібна, мишій зелений та сизий, молочай лозяний, монохорія, куряче просо, підмаренник чіпкий, пирій повзучий, райманія розсічена, сить бульбоносна, череда волосиста та двічіпірчаста, хрінниця крупковидна.

6.9. Серед хвороб зернових культур облік ведуть тільки по тих, що передаються насінням. До таких відносяться:

•у жита й тритикале - сажка летюча, стеблова і тверда, ріжки злаків, альтернаріоз, склеротиноз, септоріоз, фузаріоз, чорний зародок;

•у пшениці - сажка карликова, летюча, стеблова і тверда, ріжки злаків, альтернаріоз, бактеріоз базальний та чорний, пшенична нематода, септоріоз, фузаріоз, чорний зародок;

• в ячменю - сажка летюча, кам'яна і несправжня, ріжки злаків, септоріоз, фузаріоз, гельминтоспоріоз;

•у рисі - сажка листова та чорна, альтернаріоз, гельмінтоспоріоз, диплодіоз, перикуляріоз, фузаріоз;

•у вівсі - сажка летюча і тверда, септоріоз, фузаріоз;

•у гречці - переноспороз;

•у просі - сажка звичайна.

6.10. Найбільш поширеними шкідниками, що завдають шкоди посівам зернових культур, є клоп - шкідлива черепашка, трипси, хлібні жуки, хрущаки, точильники, попелиці, злакові мухи.

При визначанні видового складу бур'янів, хвороб та шкідникі користуються довідковими матеріалами (визначники, атласи та ін.).

6.11. Результати оцінювання та підрахунків на кожній пробній ділянці заносять у Журнал польового інспектування насінницького посіву

(додаток Д).

7. НОРМАТИВНІ ВИМОГИ

7.1. Інтервал часу та попередники повинні гарантувати відсутність засмічення посівів основної культури самосійними рослинами (падалицею) попередньої, що є джерелом погіршення сортових якостей насіння та поширення інфекційних хвороб і шкідників.

7.2. Норми просторової ізоляції посівів повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1.

Таблиця 1

Граничні норми просторової ізоляції за розміщення насінницьких посівів

Дата добавления: 2014-12-07