Тема: ядра знань swebok

Лекція 1.

ПРИМЕРНЫЕ ТЕМЫ ДИПЛОМНЫХ РАБОТ

1. Принципы налогового права.

2. Источники налогового права.

3. Действие актов законодательства о налогах во времени, в пространстве, по кругу лиц.

4. Правопреемство в налоговых правоотношениях.

5. Налоговые агенты, как субъекты налогового права.

6. Признаки налога.

7. Виды налогов.

8. Косвенные налоги.

9. Налоги на доход (прибыль).

10. Поимущественные налоги.

11. Налоги с презюмируемых результатов деятельности.

12. Ресурсные налоги.

13. Сборы, как категория налогового права.

14. Юридический состав налога.

15. Возврат и зачет излишне уплаченного (взысканного) налога.

16. Принудительное взыскание налога.

17. Налоговые проверки.

18. Налоговая ответственность.

19. Защита прав налогоплательщиков.

20. Налог на добавленную стоимость: правовое регулирование и судебная практика.

21. Налог на прибыль организаций: правовое регулирование и судебная практика.

22. Налог на доходы физических лиц: правовое регулирование и судебная практика.

23. Упрощенная система налогообложения: правовое регулирование и судебная практика.

24. Единый налог на вмененный доход: правовое регулирование и судебная практика.

25. Патентная система налогообложения: правовое регулирование и судебная практика.

Протягом всього часу навчання на кафедрі ми вивчаємо програмування. Програмування (Computer science) – молода область, що активно розвивається.

Довгий час людство хвилює питання про те, до якого роду діяльності відноситься програмування. У 60-х – 70-х роках XX століття дане питання активно обговорювалося на наукових конференціях. Існувало дві популярні точки зору: «програмування це мистецтво» і «програмування це наука». До єдиної думки прийти так і не вдалося. Зараз ми можемо додати до цих популярних трактувань ще одне: «програмування це бізнес». Щоб це зрозуміти, достатньо подивитися на дохід сучасних IT-компаній.

IT-проекти – проекти в області інформаційних технологій. Далі розглядатимемо лише ті IT-проекти, метою яких є розробка програмного забезпечення.

Задамося наступними питаннями:

• Що таке програмне забезпечення (ПЗ)?

•Чим ПЗ відрізняється від звичайної програми?

•«Калькулятор» – це програма. Чи є вона ПЗ?

Програмне забезпечення (Software) – набір комп'ютерних програм, процедур і пов'язаної з ними документації та даних (ISO/IEC 12207) [1].

Таким чином, програмне забезпечення – це не просто програма. Це ще і документація і настанова користувача [2].

Замість словосполучення «програмне забезпечення» часто використовують інше – «програмний продукт». Далі вважатимемо, що це одне і те ж. Одна з головних властивостей програмного продукту – його можна продати. Можливість продажу програмного продукту – запорука успіху бізнесу з розробки програмного забезпечення. Якщо ви збираєтеся щось розробити, це повинно мати потребу на ринку. Інакше ви витратите гроші на розробку (зарплату співробітників, накладні витрати, податки, оренду приміщення...) і нічого не отримаєте взамін. Ви можете написати чудову програму. Реалізувати там новий швидкий алгоритм. Вона може прекрасно працювати, але якщо вона нікому не потрібна, то ви (як компанія) на шляху банкрутства. Нехай, в таких програмах, як ваша, дійсно є потреба. Нехай, ви рік наполегливо працювали, і ось, здавалося б, настала ваша зоряна година: все готово, всі модулі написані, відлагоджені, зібрані разом і, як вам здається, працюють. Один «маленький» момент псує всю картину – якщо у вас немає хорошої (!) настанови користувача (інструкції), бажано, в російськомовному і англомовному варіантах, то вашу програму ніхто не купить, особливо за кордоном. Якщо у вас все є, але немає фахівців з реклами, то про вашу програму ніхто не дізнається. Якщо..., і таких якщо дуже багато.

Підсумуємо: програмний продукт – це програма зі всією супутньою документацією, програма, яку можна продати, або витягувати з нею фінансову вигоду іншим чином.

Для того, щоб бізнес був успішним, необхідне (але не достатньо) виконання багатьох умов:

•Продукт повинен виходити на ринок:

- належної якості;

- вчасно;

- цікавим потенційним користувачам.

•Витрати повинні відповідати початковому бюджету.

На жаль, ситуація така, що багато проектів не задовольняють цим, здавалося б природнім умовам. Більшість проектів закінчилися невдачею – мета взагалі не була досягнута, інші закінчилися створенням продукту, але перевищили бюджет або (і) не уклалися в час або (і) мають лише часткову функціональність, і лише частина – це успішні: закінчилися створенням продукту, вклалися до бюджету і в час. Вся планована функціональність реалізована.

Для того, щоб підвищити об'єми ринку, необхідно підвищити показник успішності проектів, для чого галузь потребує не тільки нових технологій, але і в грамотних фахівцях, здатних ці технології застосовувати.

У зв'язку з цим світова комп'ютерна спільнота прийшла до необхідності систематизації накопичених знань і загальні з них зафіксувати у вигляді ядер знань (Body of Knowledge – BOK) для різних областей інформатики [4]. Для створення ядра знань ПЗ був створений міжнародний комітет при американському об'єднанні комп'ютерних фахівців ACM (Association for Computing Machinery) і інституті інженерів по електроніці і електротехніці IEEE Computer Society. До комітету увійшли фахівці світового рівня в області інформатики і розробки ПЗ, які внесли свій досвід і знання, а також систематизували накопичені різнорідні знання і визначили (1999г., 2001г., 2004г.) ядро професійних знань SWEBOK (Software Engineering Body Knowledge) програмної інженерії [5], як основи проектування ПЗ. Ядро включає суму знань, розподілену по 10 спеціалізованим областям, які відображають окремі процеси проектування ЖЦ ПЗ і методи їх підтримки.

Дата добавления: 2014-12-07