Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення вимог законодавства у сфері страхування




За результатами проведеної перевірки прокурор повинен визначитись, які повноваження йому необхідно використати для усунення виявлених порушень, недопущення їх у майбутньому, відшкодування нанесених збитків.

Одним із самих дієвих заходів є притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності, у тому числі шляхом порушення кримінальної справи, а також звернення до суду з позовом про примусове стягнення збитків з винних осіб.

Також слід використовувати такі засоби прокурорського впливу, як подання, протести та приписи.

Крім цього, з метою перевірки результативності актів прокурорського нагляду доцільно провести контрольні перевірки на одному й тому ж об’єкті через певний проміжок часу, необхідний для прийняття заходів щодо реального усунення порушень законів та обставин, що їм сприяли.

Порушенню кримінальної справи у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів повинна передувати ґрунтовна перевірка, в ході якої повинно бути встановлено конкретні дані, які б свідчили про наявність у діях страховиків, страхувальників, органів контролю ознак злочину.

Сьогодні відсутня узагальнена судова практика щодо порушення та розгляду судами кримінальних справ, пов’язаних з додержанням вимог законодавства про страхування. В той же час аналіз правовідносин, які пов’язані з даною галуззю, а також типових правопорушень указує на те, що найбільш поширеними злочинами, пов’язаними зі страхуванням, є різного роду шахрайства (ст. 190 КК України), розтрата, привласнення коштів, зловживання службовим становищем (191, 364 КК України), підроблення офіційних документів, у тому числі з використанням службового становища (ст. ст. 358, 366 КК України), здійснення безліцензійної та забороненої діяльності (ст. ст. 202, 203 КК України).

Разом з тим із страхуванням можуть бути пов’язані й інші види злочинів, у тому числі насильницького характеру, які зумовлюють настання того чи іншого страхового випадку.

Проте усі злочини у сфері страхування об’єднуються єдиним елементом, а саме корисливим мотивом. За таких обставин перевірку необхідно спрямувати саме на виявлення фактів заподіяння майнової шкоди, яка може бути заподіяна як страховику, так і застрахованій особі, а також державі.

Класичним є реагування прокурора на виявлені порушення шляхом внесення подання (припису) з метою усунення виявлених порушень закону.

Однак у даному випадку слід враховувати специфіку галузі, а саме: регулювання більшості існуючих правовідносин у сфері страхування на договірних засадах. У зв’язку з цим необхідно обов’язково з’ясовувати наявність чи відсутність підстав для представництва прокуратурою інтересів сторін договору страхування, передбачених ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Проте, як вбачається зі змісту ст.7 Закону України «Про страхування», незважаючи на те, що обов’язкові види страхування також ґрунтуються на договірних засадах, нормативне регулювання у цій підзгалузі страхування носить публічно-правовий характер. За таких обставин, у випадку встановлення правопорушень вимог законодавства щодо обов’язкового страхування, прокурор вправі застосувати весь комплекс наданих йому повноважень для реагування.

Крім того, як вже зазначалось вище, щодо окремих видів обов’язкового страхування законодавцем запроваджено також адміністративну відповідальність. Зокрема, за відсутність поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») (ст.126 КУаП); випуску на лінію транспортних засобів без поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») (ст. 128 КУаП); порушення правил перевезень (ст.ст. 132-1, 133, 133-1, 133-2 КУпАП).

Порушення працівниками страховика вимог щодо ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію, порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу, неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про такі фінансові операції Держфінмоніторингу України, а також невиконання вимог щодо зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведених ними фінансових операцій, передбачає необхідність ініціювання питання про притягнення таких осіб до відповідальності, передбаченої ст. 166-9 КУпАП.

З огляду на викладене, у випадку виявлення такого виду правопорушень прокурор, у відповідності до вимог ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», виносить постанову про порушення провадження про адміністративне правопорушення, яку скеровує для розгляду відповідному органу (Держфінпослуг, Держфінмоніторингу, ДАІ щодо правопорушень, скоєних посадовими особами страхувальників).

Ефективним є реагування прокурора на виявлені порушення шляхом порушення провадження про дисциплінарне правопорушення. При цьому ініціювати можна питання про дисциплінарну відповідальність за порушення законодавства у сфері страхування не тільки працівників страховиків та органів контролю, але й страхувальників.

Також, у разі невиконання (неналежного виконання) страховиком вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», до нього може застосовуватися в порядку, встановленому ст. 17 вказаного Закону, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неодноразові, а також грубі порушення страховиками, а також застрахованими особами вимог законодавства про страхування тягнуть за собою позбавлення ліцензії чи іншого спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності.

Враховуючи викладене, прокурор уповноважений ініціювати питання про застосування вказаних санкцій шляхом внесення до органу, що регулює діяльність страховиків (Держфінпослуг), а також суб’єктів господарювання, якими приймається рішення про надання ліцензії або іншого спеціального дозволу на здійснення видів господарської діяльності, яка передбачає обов’язкове страхування, подання.

Таким чином прокурор уповноважений застосовувати весь наданий йому законом арсенал повноважень з метою усунення виявлених правопорушень та притягнення до відповідальності винних осіб.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 356; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.032 сек.