Структура дерева

Побудова мережі вулиць повинна здійснюватися за ієрархічним принципом, коли до дороги вищого класу можна примикати дорогу лише на один клас нижчу. Образно вулично-дорожню мережу поселення можназобразити у вигляді дерева з гілками, коли розгалужуючись гілки стають тоншими

2. Неприпустимо в проекті передбачати транзитний транспортний рух через житлові групи. По-можливості організовувати транспортне обслуговування житлової території тупиковими проїздами задля зменшення транспортного навантаження на територію і збільшення пішохідних площ (рис. 14).

Рис. 14 Приклад організації тупикових проїздів

Рис. 15 Швеція. Первісне планування кварталу (1947 – 1962) і його реконструкція 1966 р. Арх.. С. Бакстрем і Л. Рейніус

Завдання: визначити, що змінилося у плануванні кварталу на рисунку 15 і назвати переваги нового планувального рішення.

3. Природний каркас є основою планувального каркасу Визначальним в плануванні вулично-дорожньої мережі є характер рельєфу. При умові рівнинної території можливим є формування буть якої нової планувальної структури – у вигляді прямокутної сітки, лінійної або радіальної. Проте, коли ділянка має чітко виражений характер природного каркасу з сформованою структурою вершин та долин, пасмами хребтів чи природними домінантами – горою, рікою, то нове поселення, основою якого стануть запроектовані вулиці та дороги, повинно пристосуватися до існуючих природних умов. Іншими словами, природний каркас стане основою планувального каркасу. Рис. 16. Приклади формування проектованої планувальної структури на рельєфі з характерно вираженою формою амфітеатру та на рівнинному рельєфі

Рис. Приклад архітектурно-просторового вирішення житлової групи на складному рельєфі з характерно вираженою формою амфітеатру (Курсова робота, вик. ст.гр.АР-410 Я.Онуфрів)

Склад курсового проекту:

Проект виконується на двох аркушах формату А-1 і включає наступний перелік креслень і графічних матеріалів:

1. Ситуаційна схема

2. Схема комплексного аналізу території М 1:5000

3. Схема планувальних обмежень М 1:5000

4. Схема природно-планувального каркасу

5. Концепція функціонально-планувальної структури поселення

6. Схема архітектурно-ландшафтної організації простору поселення

7. Схема функціонально-планувальної організації території М 1:5000 (проектна пропозиція)

8. Генеральний план житлового утворення (фрагмент) М 1:1000 (1:500) (в залежності від площі опрацювання).

9. Характерний панорамний перетин по проектованій території (Розріз по генплану 1 - 1, М 1:500)

10. Аксонометрія запроектованого житлового утворення.

11. Видові перспективи, що ілюструють архітектурно-художнє вирішення окремих вузлів житлового утворення

12. Технічні показники і розрахунок сервісної інфраструктури.

Список літератури

1. ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.- К., 2002. - 108 с.

2. ДБН В.2.3-5-2001. Вулиці та дороги населених пунктів.

3. Містобудування. Довідник проектувальника / За ред. Т.Ф. Панченко. - К.: Укрархбудінформ, 2001.-192 с.

4. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

5. Посацький Б.С. Основи урбаністики. Ч. ІІ. Розпланування та забудова міст: Навч. посібник. - Львів: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2001. – 244 с.

6. Мале місто: Методичні вказівки для студентів.спеціальності 7.120103 -
Містобудування» напрямку 1201 - «Архітектура» / Укл. Посацький Б.С, Мазур Т.М., Скоп'юк А.Ю. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 1997. - 78 с.

7. Мале місто: Методичні вказівки для студентів спеціальності 7.120103 -Містобудування» напрямку 1201 - «Архітектура» / Укл. Ю.І. Криворучко, І.В. Русанова. Г.М. Шульга, Н.С. Соснова. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003.

8. Планування малого міста: Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів спеціальності 7.092103 «Міське господарство» / Укл.: Є.І. Король, А.В. Гоблик – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 48 с.

9.Територіальне житлове утворення на 3000 мешканців: Метод. Вк. / Укл. В.Дідик, Т.Максимюк, С.Тупісь. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011.

[1] Карст – це процес розчинення водами ґрунтових порід, який призводить до утворення порожнин в їхніх масивах. При обвалі склепіння підземної порожнини утворюється провалля - карстова “лійка”. На території Львова карсти займають південно-західний сектор міста, починаючи від вулиці Стрийської і до вулиці Шевченка. Район Наукової та Володимира Великого є потенційно небезпечною ділянкою. Найбільш карстонебезпечним є Рясне-2.

[2] Територія розміщення житлового фонду, громадських будівель та споруд, установ соціального, культурного та побутового призначення, внутрішньої сельбищної вулично-дорожньої та транспортної мереж, зелених насаджень та місць громадського користування

[3] Сталий розвиток поселення окрім екологічного ощадного природокористування передбачає використання місцевих традицій організації плану поселення та способів будівництва

Дата добавления: 2014-12-07