Методичні вказівки. Тема 2.Адміністративне-правове забезпечення управління внутрішніми справами

План

Тема 2.Адміністративне-правове забезпечення управління внутрішніми справами.

Теми рефератів

Запитання і завдання

1. Поняття, об’єкти, суб’єкти та принципи управління національною безпекою.

2. Організаційно-правові основи управління у сфері національної безпеки України.

3. Повноваження та основні напрямки діяльності служби безпеки.

4. Розповісти про державний кордон України і забезпечення його охорони.

5. Організаційно-правові засади управління обороною.

6. Назвіть повноваження державних органів, органів місцевого самоврядування, обов’язки посадових осіб та права і обов’язки громадян України в сфері оборони.

7. Збройні сили України.

8. Що ви знаєте про військові кадри Збройних Сил України та військову службу?

9. Проблеми реформування і вдосконалення управління обороною.

1. 1.Поняття, об’єкти, суб’єкти та принципи управління національною безпекою.
2. 2.Організаційно-правові основи управління у сфері національної безпеки України.
3. 3.Повноваження та основні напрямки діяльності Служби безпеки.
4. 4.Державний кордон України і забезпечення його охорони
5. 5.Організаційно-правові засади управління обороною.
6. 6.Збройні Сили України.
7. 7.Військові кадри Збройних Сил України та військова служба.
8. 8.Проблеми реформування і вдосконалення управління обороною.

1. Правове забезпечення управління внутрішніми справами.

2. Система органів внутрішніх справ.

3. Повноваження Міністерства внутрішніх справ України.

4. Особливості проходження служби в органах внутрішніх справ.

5. Державний нагляд за безпекою дорожнього руху.

6. Державний пожежний нагляд.

7. Внутрішні війська як складова охорони громадського порядку і громадської безпеки: завдання, права, обов’язки.

8. Адміністративна відповідальність за порушення громадського порядку і громадської безпеки.

Вивчення даної теми слід розпочати з уяснення того, що на органи внутрішніх справ покладаються такі основні завдання, як: гаранту­вання особистої безпеки громадян; захист їх прав і свобод; забезпе­чення охорони громадської безпеки та громадського порядку; по­передження, припинення злочинів та інших правопорушень; забез­печення дорожнього руху; накладення адміністративних стягнень; гарантування пожежної безпеки та ін.

Важливе значення має розмежування термінів „громадський порядок” та „громадська безпека”. В адміністративній науці зазна­чається, що громадський порядок — це певна система відносин, належний порядок, що склався у суспільстві, який відповідає інте­ресам держави і всіх її громадян, а громадська безпека — це сис­тема відносин, яка складається у процесі запобігання та усунення загрози життю, здоров’ю та їх майну.

Правовими засадами діяльності і управління органами внутрішніх справ є Конституція України, закони: „Про міліцію”, „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про дорожній рух”, „Про пожежну безпеку”, „Про державний захист працівників суду і пра­воохоронних органів”, „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”, „Про відшкодування шко­ди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”, „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх, „Про боротьбу з корупцією”, „Про державну охорону органів дер­жавної влади України та посадових осіб”, „Про внутрішні війська МВС України”, „Про участь громадян в охороні громадського по­рядку і державного кордону”, укази Президента: „Про Національ­ну програму боротьби з корупцією”, „Про вдосконалення координа­ційної діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю”, постанови КМУ: „Про затверджен­ня Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС Украї­ни”, „Про державну службу охорони при МВС”, „Про затвердження Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС України”, „Про затвердження типових положень про службу у справах не­повнолітніх”, „Про затвердження Типового статуту громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, описів зразків бланка посвідчення і нарукавної пов’язки члена та­кого формування” та ін.

Управління внутрішніми справами здійснюють: Президент Ук­раїни, КМУ, МВС України та його органи на місцях.

МВС України є центральним органом виконавчої влади, повно­важення якого визначені в Положенні про Міністерство внутрішніх справ України.

Слід звернути увагу на міліцію, як складову МВС України, яка є державним озброєним органом виконавчої влади, який захищає життя і здоров’я, права і свободи громадян, власність, інтереси сусп­ільства і держави. Вона виконує адміністративну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, профілактичну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції (див. закони „Про міліцію”, „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про адмініст­ративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” та ін.).

Служба в органах внутрішніх справ є державною службою, яка характеризується цілим рядом особливостей. При вивченні дано­го питання слід звернутися до Закону „Про міліцію” і Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Важливе значення для забезпечення громадської безпеки та гро­мадського порядку має належне нормативне регулювання питання про застосування, придбання, зберігання спеціальних засобів та вогнепальної зброї. При вивченні даного питання слід звернутися до таких нормативних актів, як:

· розпорядження Президента „Про запобіжні заходи щодо корис­тування мисливською і службово-штатною зброєю та газовими пістолетами і револьверами”,

· постанови КМУ: „Про затвердження Правил застосування спеці­альних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР”, „Про затвердження Положення про застосування вогне­пальної зброї”, „Про порядок продажу, придбання, реєстрації, об­ліку і застосування спеціальних засобів самооборони, зарядже­них речовинами сльозоточивої та дратівної дії”;

· Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, об­ліку, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та вибухових матеріалів;

· Інструкція про порядок приймання, зберігання, обліку, знищен­ня чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї;

· Умови і правила здійснення підприємницької діяльності по ви­робництву, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вогне­пальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, виго­товлення і реалізації спеціальних засобів, заряджених речови­нами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони й засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів, утворення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів і штемпель­но-граверних майстерень, виготовленню печаток і штампів;

· Інструкція про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю;

· Положення про порядок видачі народним депутатам України та окремим посадовим особам апарату Верховної Ради Украї­ни у тимчасове користування вогнепальної зброї, її обліку і збе­рігання;

· Положення про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохо­ронних органів, а також особами, що беруть участь у криміналь­ному судочинстві;— Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, об­ліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових мате­ріалів та ін. (див. рекомендовану літературу). Необхідно звернути увагу на новизну у діяльності органів внутрішніх справ, зокрема, надання ними юридичним і фізичним особам управлінських послуг (див. постанови КМУ „Про перелік платних послуг, які можуть надаватися інформаційними підрозді­лами органів внутрішніх справ”, „Про затвердження переліку плат­них послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожеж­ної охорони МВС”).

При вивченні питання про адміністративну відповідальність за проступки, що посягають на громадський порядок і громадську без­пеку, необхідно мати на увазі, що суб’єктами таких порушень мо­жуть бути як індивідуальні суб’єкти (див. статті 173-184/2 КпАП України), так і колективні суб’єкти (див. Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за по­рушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів Дер­жавного пожежного нагляду” та ін).

При вивченні даного питання слід звернутися до навчально-ме­тодичного посібника С. Д. Поплінова „Організація управління в адміністративно-політичній сфері України”.

Дата добавления: 2014-12-07