Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема: Складання технологічної карти на виробництво сільськогосподарської культури




ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

Мета роботи: Вивчити методику складання технологічних карт на виробництво с.г. культур і розробити її на конкретну культуру, по завданню викладача.

 

Вступ

Основним технологічним документом на вирощування і збирання сільськогосподарських культур є технологічні карти.

Технологічна карта – це нормативний документ, у якому зазначені комплекс виробничих операцій, потреба в механізованих засобах та їх використання, а також техніко-економічні показники виконання виробничої програми.

Вона відображає перелік і послідовність виробничих операцій, розміщених у хронологічній послідовності, їх тривалість у календарних і робочих днях, склад агрегату, обслуговуючий персонал, виробіток за зміну і норму витрати палива, затрати праці на одиницю роботи і на весь обсяг робіт, потребу в механізаторах і допоміжних працівниках, потребу пального, потребу техніки, обсяг робіт в умовних еталонних гектарах, прямі витрати коштів.

 

Методика виконання роботи:

Вихідними даними для складання технологічних карт на вирощування та збирання є якісний склад машинно-тракторного парку; типові технології вирощування с.г. культур; дані про технічний стан техніки.

Вихідні дані затверджуються викладачем.

Технологічна карта розробляється окремо на кожну культуру, на всю площу посіву по формулі, приведеній в додатку.

Урожайність продукції приймається з урахуванням прогресивної технології вирощування та збирання і береться з перспективних планів розвитку господарства.

Вихід побічної продукції рослинництва береться в процентному відношенні від основної продукції.

Вибір попередника і наступної технології основного обробітку ґрунту здійснюється у відповідності з науково-обґрунтованою системою землеробства.

Норми внесення органічних мінеральних і рідких добрив в цілому і в тім числі під основний обробіток, при сівбі і догляді за рослинами, повинні вибиратися під запланований урожай з врахуванням наявності у ґрунті поживних речовин [1].

 

, (8.1)

де Дм – необхідна норма внесень міндобрив, кг\га;

В – внесення елементів міндобрив під запланований урожай, кг\га;

П – вміст у ґрунті доступної поживної речовини, кг\га (визначається по результатам агрохімічного обстеження);

Кп – коефіцієнт використання поживних речовин із ґрунту,%;

Д0 - норма внесення органічних добрив, т\га;

С0 – вміст в органічному добриві поживних речовин, кг\т;

Ком – коефіцієнт використання поживних речовин в органічному і мінеральному добривах,%

См – вміст поживних речовин у міндобривах, %

Величину В визначають по основній і побічній продукції [1]

 

, (8.2)

де Uосн, Uпоб – програмований урожай основної і побічної продукції, т\га;

Сосн, Споб – вміст мінеральних поживних речовин в основній і побічній продукції, кг\т.

Для розрахунку приймаються середні рекомендовані норми внесення добрив по типовій технологічній карті.

Норми висіву насіння приймаються для зони Лісостепу України.

Віддаль перевезення насіння, добрив, основної і побічної продукції приймається у відповідності з планом землекористування господарства.

У перелік сільськогосподарських робіт (графа2) технологічної карти слід включати всі операції, які необхідно виконувати для одержання кінцевої продукції. Сюди також включаються транспортні, навантажувально-розвантажувальні роботи і роботи попереднього року, починаючі з обробітку поля після збирання попередника і закінчуючи збиранням і заготівлею основної і побічної продукції.

У графі 3 проставляються основні агротехнічні вимоги (глибина обробітку, норма внесення добрив, гербіцидів та інші).

Обсяг робіт (графа 4) визначається посівною площею, кратністю обробітку, для транспортних та навантажувальних робіт валовим виходом основної або побічної продукції, кількістю перевезених вантажів і віддалю перевезень:

, (8.3)

, (8.4)

, (8.5)

де QП, QН, Qm відповідно, обсяг польових робіт в гектарах,

навантажувальних робіт в тоннах, транспортних робіт в тонно-кілометрах;

k – кратність обробітку (k = 1,2,3,)

F – посівна площа, га;

q – норма висіву (внесення добрив)

S – відстань перевезень, км.

Календарні агротехнічні терміни (оптимальна дата початку і кінця робіт) виконання сільськогосподарських робіт (графа 5) проставляються по типовим технологічним картам для зони розміщення господарства.

Кількість робочих днів (графа 6) за агротехнічний термін визначається за формулою:

, (8.6)

де Др,Дк – відповідно, кількість робочих і календарних днів за агротехнічний термін;

α – коефіцієнт використання календарного часу, що залежність від тривалості і періоду виконання робіт.

У графі 7 вказується тривалість робочого дня в годинах. Доцільно планувати роботу агрегатів на протязі світлового часу дня.

Кількість змін за робочий день (графа 8) визначається за формулою:

, (8.7)

де КЗМ – коефіцієнт змінності;

ТД - тривалість робочого дня, год;

ТЗМ – тривалість часу зміни, год;

(ТЗМ = 7 годин (8 год.12хв. При п’ятиденному робочому тижні; 6 год – при виконанні робіт, шкідливих для здоров’я)).

У графі 9,10,11 і 12 вносять марки машин, які входять в агрегат і їх кількості [2].

При роботі агрегатів враховують: якісний склад машин в господарстві, розміри полів, стан ґрунтів, рекомендовані технологією машини, техніко-економічні показники агрегатів (продуктивність, погектарну витрату палива, затрати праці і експлуатаційні витрати коштів).

Для прикладу потрібно провести розрахунок оптимального складу агрегату для однієї технологічної операції (по завданню викладача).

Кількість основних і допоміжних робітників, які обслуговують агрегат на протязі однієї зміни, заноситься у графи 13 і 14. Ці дані беруться із технічних характеристик агрегатів [3].

Із типових норм виробітку і витрат палива [4] на механізовані сільськогосподарські роботи у відповідальності з нормативною групою господарства в графи 15і 17 заносяться змінна норма виробітку і витрати палива на одиницю роботи.

Виробіток агрегату за агротехнічний термін визначається по формулі (графа 16):

, (8.8)

де W - змінна норма виробітку агрегату, га/зм (т/зм, т км/зм).

Для незалежних технологічних процесів кількість тракторів (автомобілів, самохідних шасі) необхідна для виконання роботи в заданий агротехнічний строк визначається по формулах:

, (8.9)

, (8.10)

, (8.11)

де n, nH, nT відповідно кількість основних, навантажувальних і транспортних агрегатів.

Для допоміжних агрегатів їх кількість визначається за формулою:

(8.12)

де n0, nдоп. – відповідно, кількість взаємопов’язаних основних і допоміжних агрегатів;

Wго,Wдоп. відповідно, продуктивність основного і допоміжного агрегатів за годину (цикл) га/год.;

Т0, Тдоп.- відповідно, час роботи (цикл) основного допоміжного агрегатів, годин.

Змінюючи тривалість роботи на протязі дня і кількість робочих днів в межах агротехнічного терміну необхідно отримати ціле число агрегатів.

Кількість зчіпок, сільськогосподарських машин, трактористів-машиністів і допоміжних робітників (графи 19,20,21 і 22) визначається множенням граф 10,12,13 і 14 на кількість агрегатів (графа 18).

Потреба в паливі (графа 23) визначається по формулі:

, (8.13)

де Gi загальна витрата палива, кг;

qra – норма витрати палива, кг/га (кг/т,кг/т,км).

На автомобільні перевезення витрати палива визначаються по виразу:

, (8.14)

де L – загальний пробіг,км.

q` - лінійна норма витрати палива, л/100км.

q`` - норма витрати палива на 100т км транспортних робіт, л/100т км;

Z – число рейсів з вантажем для самоскидів.

Затрати праці на одиницю роботи (графа 24) визначається по формулі:

, (8.15)

де h – затрати праці на одиницю роботи, год/га (год/т,год/т км);

m0,mД – відповідно, кількість основних і допоміжних працівників, що обслуговують один агрегат за зміну, чол.;

ТЗМ тривалість зміни, год.

Затрати на весь обсяг роботи (графа 25) визначається по формулі:

, (8.16)

де Qi – обсяг роботи (графа 4), га,т, т км.

Прямі експлуатаційні витрати на одиницю роботи, які включають витрати на амортизацію (А), оплату праці (SЗП), відрахування на ТО і поточні ремонти (SТО), вартість паливно-мастильних матеріалів (SПММ) вибирається з додаткової літератури або розраховуються по формулі:

, (8.17)

 

де Бі - балансова вартість трактора, зчіпки, с.-г. Машини, грн.;

аі - норма відрахувань відповідно на амортизацію, на ТО і поточний ремонт трактора, зчіпки, машини, комбайна в %;

Трі – нормативне річне навантаження відповідно трактора, зчіпки і робочої машини, год;

WГ – продуктивність агрегату за годину експлуатаційного часу, га;

gГа – норма витрати палива, кг/га (кг/т, кг/т км);

СПММ – комплексна ціна палива, грн./кг;

КНк - коефіцієнт, який враховує доплату за класність;

m0,mД кількість відповідно трактористів-машиністів і допоміжних працівників, що обслуговують агрегат на протязі зміни;

f, fД –годинна тарифна ставка, відповідно механізатора і допоміжного працівника, грн./год.

Кількість годин роботи тракторів (Ті) по марках (графи 27,28,29,30)

, (8.18)

Коефіцієнт переведення в умовні еталонні трактори (графа 31) вибирається з додаткової літератури.

Обсяг робіт в умовних еталонних гектарах (графа 32) визначається по формулі:

, (8.19)

де - обсяг робіт в умовних еталонних гектарах трактора відповідної марки;

- коефіцієнт переведення в умовні еталонні трактори.

Загальні прямі експлуатаційні витрати (графа 33) визначається по формулі:

(8.20)

У нижній частині технологічної карти необхідно проставити сумарні значення кількості палива, затрати праці, кількості годин по маркам тракторів, обсягу робіт в умовних еталонних гектарах, прямих експлуатаційних витрат.

По результатах розрахунків оформляється звіт і робота захищається.

Зміст звіту:

1. Назва і мета роботи.

2. Результати розрахунків по технологічній карті..

3. Формулена технологічна карта на виробництво заданої сільськогосподарської культури..

Рекомендовані літературні джерела:

1.С.А.Иофинов, Г.П.Лышко Индустриальные технологии возделывания сильськогосподарськых культур. – М.:Колос,1981.

2.Технології вирощування зернових і технологічних культур в умовах лісостепу України. За редакцією П.Т.Саблука, Д.І.Мазуренка, Г.Є.Мазнжва.-К.:Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки.-2008.

3.Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю.Ільченко, П.І.Карасьов, А.С.Лімонт та ін.. За ред.. В.Ю.Ільченка-К.:Урожай,1993, 4.Механізовані польові роботи. Методика розрахунку норми виробітку та витрат палива. За ред.та під методичним керівництвом В.В.Вітвіцького – К.:ТОВ «Комилекс Віта», 1997.

 

Лобораторно-практична робота №9




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 896; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.04 сек.