Самостійне вивчення 2 страница. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним

Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним.

У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.

Законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності). Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Ціна товару. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною встановленою у договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, — за ціною, що визначається відповідно до ст.632 ЦК, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлено договором, — на день, визначений відповідно до ст.530 ЦК. Ці положення про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до Закону України від 3 грудня 1990 р. "Про ціни і ціноутворення" застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані й регульовані ціни і тарифи.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на усі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, стосовно яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін здійснюється, зокрема, відповідно до Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. №135. Це Положення визначає порядок державного регулювання цін (тарифів) на продукцію суб'єктів природних монополій і суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, встановлюючи такі ціни чи інші умови придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку, або застосовуючи різні ціни чи різні інші умови до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивних на те причин.

Деякі спеціальні вимоги щодо ціни можуть пред'являтися до окремих різновидів договору купівлі-продажу.

Регулювання цін при експорті товарів з України і встановлення контролю за ними проводиться на підставі Указу Президента України від10 лютого 1996 р. №124/96 "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності".

В Указі, зокрема, встановлено, що контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоекономічних угода (контрактів). Тим самим за загальним принципом встановлена свобода у визначенні контрактних цін.

Однак із цього правила встановлено ряд винятків, коли контрактні ціни в сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідної до цін, що встановлює Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України.

Зазначеним Указом затверджене Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у якому індикативні ціни визначені як ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися або складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених згідно з законодавством України.

Запроваджені у встановлених законодавством порядку і випадках індикативні ціни є обов'язковими для використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності усіх форм власності при укладенні та здійсненні зовнішньоекономічних контрактів.

Роздрібні ціни на товари народного споживання — ціни на товари невиробничого споживання, за якими їх продають незалежно від форми розрахунків безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затверджена наказом МЗЕЗ торгу України від 4 січня 1997 р. №2, визначає основні вимоги до порядку позначення відповідних цін.

Інформування покупців про роздрібні ціни на товари здійснюється за допомогою таких засобів: ярликів цін (цінників) на зразках товарів або покажчиків цін на підприємствах роздрібної торгівлі; ярликів цін (цінників), прейскурантів алкогольних напоїв, меню і прейскурантів цін на товари, що купуються на підприємствах громадського харчування.

Роздрібні ціни також можуть бути позначені на товарних ярликах, етикетках підприємств-виробників, упаковці, в якій товар продається населенню, або безпосередньо на самому товарі, якщо позначення ціни не погіршує його товарного виду і не знижує якості товару.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. №1998 "Про вдосконалення порядку формування цін" формування та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці, а у доларовому еквіваленті ціни можуть формуватися лише у частині імпортної складової структури ціни.

Якщо в договорі порушені вимоги щодо вказівки істотних умов договору і його форми, він може бути визнаний недійсним.

Так, договір купівлі-продажу був визнаний недійсним у зв'язку з порушенням при його укладенні вимог ст.153 і 154 ЦК 1963 р.

До арбітражного суду області звернулось спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості, укладеного ним із малим приватним підприємством (далі — МПП)

Рішенням арбітражного суду позовні вимоги задоволені за тими мотивами, що в договорі чітко не визначений предмет купівлі-продажу, як одна з умов змісту договору, крім того, договір нотаріально не посвідчений, що було передбачено його умовами.Постановою наглядової інстанції рішення залишене в силі.

Покупець — МПП — звернувся до судової колегії з перевірки рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України із заявою про скасування рішення і постанови арбітражного суду області, мотивуючи її наступним: сторони передбачили в договорі лише обов'язкову реєстрацію його в Бюро технічної інвентаризації (БТІ), а не нотаріальне посвідчення; що ж стосується об'єкта купівлі-продажу, то в будинку під одним дахом розташовані пекарня, цех і магазин, що і були предметом договору. Судова колегія Вищого арбітражного суду України, перевіривши матеріали справи і доводи заявника, встановила таке.

Відповідно до укладеного договору Товариство зобов'язалося передати у власність МПП приміщення площею 270 кв. м, а МПП — прийняти його й оплатити за погодженою ціною. У двосторонньому акті приймання-здачі не конкретизований перелік переданих основних засобів. У рахунку на оплату предмета договору покупцем — МПП — зазначене приміщення пекарні, а в рахунку продавця — Товариства — приміщення цеху. У реєстраційному ж свідоцтві БТІ йшлося про реєстрацію цеху і магазина.

Зі змісту договору вбачається, що на взаємовідносини сторін у частині форми договору купівлі-продажу нежилих приміщень поширюється дія ст.227 ЦК 1963 р. (за аналогією), що не суперечить чинному законодавству, оскільки як жилі, так і нежилі приміщення охоплюються єдиним поняттям "об'єкт нерухомості". Тому заперечення заявника в цій частині помилкові. Не ґрунтуються на чинному законодавстві і посилання МПП на те, що договором передбачений лише обов'язок реєстрації його в БТІ, а не нотаріальне посвідчення, оскільки реєстраційне свідоцтво БТІ не є правовстановлюючим документом, право ж власності на об'єкт нерухомості переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Крім того, у реєстраційному свідоцтві БТІ зазначені лише цех і магазин, але відсутня вказівка про пекарню. Заяву МПП про те, що пекарня площею 270 кв. м, включає цех і магазин, що знаходяться під одним дахом і за однією адресою, до уваги не взято, оскільки всупереч вимогам ст.33 ГПК України МПП не довело наявність відповідних обставин.

Пред'явлений МПП лист виконкому районної ради не є належним доказом того, що пекарня і магазин є одним об'єктом, оскільки має довідковий характер і свідчить про те, що на момент укладення договору пекарня взагалі не знаходилась за зазначеною в договорі адресою.

Не може бути належним доказом у справі і технічна документація на спірний об'єкт як єдиний комплекс (цех плюс магазин), оскільки вона не є правовстановлюючим документом. Таким чином, арбітражний суд області правомірно дійшов висновку про неможливість встановити, яка саме будівля або група будівель були предметом договору купівлі-продажу за договором. Крім того, відповідно до ч.1 ст.154 ЦК 1963р., якщо сторони домовились про укладення договору у певній формі, він вважається укладеним із моменту надання йому цієї форми, навіть якщо за законом для даного виду договорів така форма і не була б потрібна. Зазначеною нормою встановлений пріоритет договірного регулювання форми цивільних угод, чим і скористалися сторони у договорі. їх волевиявлення спростовує доводи МПП у частині необов'язковості нотаріального посвідчення договору.

Виходячи з викладеного, рішення і постанова арбітражного суду області відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, а тому залишені без змін.

2. Договір роздрібної купівлі-продажу — це договір, за яким продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.

До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими ЦК та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.

Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у ^виробничій або торговельній діяльності (ст.698 ЦК).

Крім ЦК (§2 гл.54), основними нормативно-правовими актам що регулюють роздрібну купівлю-продаж, є: закони "Про підприємництво", "Про захист прав споживачів", Порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населені затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 люто 1995 р. №108, Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом МЗЕЗ України від 13 березня 1995 №37 і Правила продажу непродовольчих товарів, затверджені МЗЕЗ торгу України від 27 травня 1996 р. №264.

У ЦК передбачена публічна пропозиція укласти договір купівлі-продажу. Пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших опис товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору.

Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місці його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу (ст.699 ЦК).

Порівняно з раніше чинним законодавством у новому ЦК більш повно регламентовані права та обов'язки сторін при роздрібній купівлі-продажу, зокрема щодо надання покупцеві необхідної та достовірної інформації про товар, порядку та строків задоволення вимог покупця про заміну товару або усунення недоліків, відшкодування різниці в ціні у разі заміни товару, зменшення ціни і повернення товару неналежної якості тощо.

Детально регламентоване надання покупцеві інформації про товар. Продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.

Покупець має право до укладення договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, — в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди.

Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації (ст.700 ЦК).

Ціна та оплата товару. Покупець зобов'язаний оплатити товар за піною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

Якщо договором встановлено попередню оплату товару (ст.693 ЦК) прострочення покупцем оплати товару є відмовою його від договору, якщо інше не встановлено договором.

До договору роздрібної купівлі-продажу товару в кредит, у тому числі з розстроченням платежу, не застосовуються положення абз. 1 ч 5 ст.694 ЦК. Покупець має право повністю оплатити товар у будь-який час у межах встановленого договором періоду розстрочення його оплати.

Обмін товару. Відповідно до ст.707 ЦК покупець має право протягом 14 днів з моменту передання йому непродовольчого товару неналежної якості, якщо більш тривалий строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. У разі виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем. Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму. Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця.

Перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню на вищезазначених підставах, встановлюється нормативно-правовими актами.

Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості передбачені у ст.708 ЦК. У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право на свій вибір:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Покупець, який придбав непродовольчі товари, що вже були вкористуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був поінформований продавцем, має право пред'явити вищевказані вимоги, якщо придбані товари міс тили істотні недоліки, не застережені продавцем.

Продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їх рахунок.

Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару — протягом 14 днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. У разі відсутності необхідного товару вимога покупця про заміну товару підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви.

Якщо задовольнити вимогу покупця про заміну товару у встановлені строки неможливо, покупець на свій вибір має право пред'явити продавцеві або виготовлювачу інші вимоги відповідно до ст.708 ЦК.

Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом 14 днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою.

У разі усунення недоліків товару шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб або складову частину обчислюється від дня видачі покупцеві товару після усунення недоліків.

За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару (ст.709 ЦК).

Згідно зі ст.710 ЦК у разі заміни товару з недоліками на товар належної якості продавець не має права вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором купівлі-продажу, і ціною, яка існує на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.

У разі заміни товару неналежної якості на аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною заміненого товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.

У разі пред'явлення вимоги про відповідне зменшення ціни товару для розрахунку береться ціна товару на момент пред'явлення вимоги про зменшення ціни, а якщо вимогу покупця добровільно не задоволено продавцем, — на момент постановлення судом рішення про відповідне зменшення ціни товару.

У разі відмови покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, — на момент постановлення судом рішення.

Якщо на час виконання рішення суду про відшкодування різниці в ціні у разі заміни товару, зменшення ціни або повернення товару неналежної якості підвищилися ціни на цей товар, покупець із цих підстав може заявити додаткові вимоги до продавця.

Шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень гл.82 ЦК.

Різновиди договору роздрібної купівлі-продажу. Поряд із загальними правилами передбачені особливості окремих різновидів договору роздрібної купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу з умовою про прийняття покупцем товару у встановлений строк. Сторони можуть укласти договір купівлі-продажу з умовою про прийняття покупцем товару в строк, встановлений договором, і протягом цього строку товар не може бути проданий продавцем іншому покупцеві.

Якщо покупець не з'явився або не вчинив інших необхідних дій для прийняття товару у встановлений строк, вважається, що покупець відмовився від договору, якщо інше не встановлено договором.

Додаткові витрати продавця на забезпечення передання товару покупцеві у встановлений строк включаються в ціну товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ст.701 ЦК).

Договір купівлі-продажу товару за зразком. Сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом тощо).

Договір купівлі-продажу товару за зразком є виконаним з моменту доставки товару у місце, встановлене договором, а якщо місце передання товару не встановлене договором, — з моменту доставки товару за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Покупець до передання товару має право відмовитися від договору за умови відшкодування продавцеві витрат, пов'язаних із вчиненням дій щодо виконання договору (ст.702 ЦК).

Договір купівлі-продажу товару з використанням автоматів. Якщо продаж товару здійснюється з використанням автоматів, володілець автоматів зобов'язаний довести до покупців інформацію про продавця товару шляхом розміщення на автоматі або надання покупцям іншим чином відомостей про найменування продавця, його; місцезнаходження, режим роботи, а також про дії, які необхідно вчинити покупцеві для одержання товару.

Договір роздрібної купівлі-продажу з використанням автоматів є укладеним з моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару.

Якщо покупцеві не надається оплачений товар, продавець повинен на вимогу покупця негайно надати покупцеві товар або повернути сплачену ним грошову суму.

Якщо автомат використовується для розміну грошей, придбання платіжних засобів або обміну валюти, застосовуються положення про роздрібну купівлю-продаж, якщо інше не випливає із суті зобов'язання (ст.703 ЦК).

Договір купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві. Якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов'язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, вказаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця.

Договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві є виконаним з моменту вручення товару покупцеві, а у разі його відсутності особі, яка пред'явила квитанцію або інший документ, що засвідчує укладення договору або оформлення доставки товару, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Якщо договором не встановлений строк доставки товару для вручення його покупцеві, товар має бути доставлений у розумний строк після одержання вимоги покупця (ст.704 ЦК.

4. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст.6 Закону від 16 квітня 1991р. "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших основ, які не суперечать Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність". Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до Указу Президента України від 4 жовтня 1994 р. №567/94 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" при укладенні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари (роботи, послуги), застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою (Правила ІНКОТЕРМС). Суб'єктам підприємницької діяльності України при укладенні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), постановлено забезпечувати дотримання Правил ІНКОТЕРМС.

Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, як правило, припускає переміщення товару на досить значні відстані, тому при укладенні такого договору питання доставки товару від продавця до покупця, його навантаження, страхування, оплати мит тощо потребують ретельної регламентації.

З метою вирішення цієї проблеми Міжнародна торговельна палата в 1936 р. видала звід Міжнародних правил щодо тлумачення торгових термінів, названих ІНКОТЕРМС. Згодом, у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 та 2000 рр., до нього вносилися зміни і доповнення.

В Україні застосовується сьома редакція — ІНКОТЕРМС-2000. Важливою перевагою застосування ІНКОТЕРМС-2000 є усунення в значній мірі відмінностей у правовому регулюванні відносин при угодах купівлі-продажу сторін, які беруть участь у них. Це полегшує як укладення, так і виконання договорів, оскільки зміст прав та обов'язків сторін визначено однаковим чином.

Сформульовані в ІНКОТЕРМС базисні умови зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу визначають момент переходу права власності на товар від продавця до покупця, а отже, і ризику його випадкової загибелі; установлюють, хто (продавець або покупець) організовує перевезення товару, його навантаження, хто оплачує витрати щодо страхування товару, провадить митне очищення товару від мита тощо.

Б ІНКОТЕРМС-2000 всі базисні умови постачання класифіковані за чотирма категоріями. В основі цієї класифікації полягає відмінність в обсязі зобов'язань контрагентів щодо доставки товару.

Перша категорія, названа умовно "Е", до якої належить лише умова "франко-завод", становить мінімальний обсяг обов'язків для продавця, який має надати товар у розпорядження покупця за місцем перебування продавця.

Друга категорія "Р" містить умови, що покладають на продавця обов'язок передати товар перевізнику, зазначеному покупцем (ФОБ, ФАС, "франко-перевізник").

Третя група "С" об'єднує умови, на яких продавець має забезпечити перевезення товару, але не зобов'язаний брати на себе ризик випадкової загибелі або пошкодження товару чи нести які-небудь додаткові витрати, які можуть виникнути в результаті подій, які відбуваються після відвантаження товару (КАФ, СІФ, "доставку оплачено до...", "доставку і страхування оплачено до...").

До четвертої категорії "В" належать умови постачання, які передбачають обов'язок продавця нести всі витрати і ризики, що можуть виникнути у зв'язку з доставкою товару в країну призначення ("доставлено на кордон", "доставлено із судна", "доставлено з пристані", "доставлено без оплати мита", "доставлено з оплатою мита") Зміст зовнішньоекономічного договору.

Вимоги до змісту зовнішньоекономічного договору (у тому числі договору купівлі-продажу) визначаються в Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. №201.

Згідно з цим Положенням до умов, які мають бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не домовились про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України належать:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

Дата добавления: 2014-11-29