Опціонні валютні контракти

Розрахунок маржі

Учасники ф’ючерсних ринків

Види фінансових ф’ючерсів

Ф’ючерсні валютні операції

Ф’ючерсні валютні операції — це строкові біржові угоди купівлі-продажу валюти, золота, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою в момент укладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (більше трьох днів і до двох - трьох років).

Фінансовий ф’ючерс — це контракти на купівлю чи продаж певного фінансового інструменту за завчасно узгодженою ціною протягом визначеного місяця в майбутньому (у певний день цього місяця).

За суб’єктами: угоди хеджерів; угоди спекулянтів; арбітражні; торгівля спредами; відкриття позицій.

За об’єктами: процентні ф’ючерси; короткострокові; довгострокові; валютні ф’ючерси.

Валютний ф’ючерс — це контракт на купівлю-продаж валюти в майбутньому, за яким продавець бере на себе зобов’язання продати, а покупець — купити визначену її кількість за встановленим курсом у вказаний строк.

Особливості ф’ючерсних угод:

¨ будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання лише зі згоди іншої сторони контракту;

¨ покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту;

¨ стандартизована форма валютних контрактів зі специфічно обумовленою сумою валюти та стандартизованими датами валютування;

¨ правила випуску та обігу валютних деривативів поширюються також на ф’ючерсні валютні контракти;

¨ торгівля ними здійснюється тільки на біржовому ринку.

Міжнародна практика: клієнт; брокер; біржа; уповноважена особа; клірингова палата; торгівельно-комерційний центр; банк; розрахункова фірма.

Національна практика: клієнт; банк (дилер); біржа;

Для ф’ючерса на купівлю валюти:

М = К (Сб – Спок),

де М — величина маржі в грн;

К — обсяг угоди за ф’ючерсом (кількість валюти, яку купують), у доларах;

Сб — курс долара, який котирується на міжбанківській валютній біржі в день закриття позиції (продажу ф’ючерса) у грн/дол.;

Спок — курс долара на купівлю валюти в угоді за ф’ючерсом у грн/дол.;

Для ф’ючерса на продаж валюти:

М = К (Спр – Сб),

де Спр — курс долара на продаж валюти в угоді за ф’ючерсом у грн/дол.

Валютний опціон — угода, що дає право (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим у момент укладання угоди курсом у визначений момент у майбутньому за фіксованою ціною (страйкова ціна або ціна виконання опціону). Опціон має силу до наперед встановленої дати (дата завершення опціону або дата експірації) після якої опціон не може бути використаний.

Опціонна премія — грошова сума, яку покупець опціону сплачує за його придбання.

Фактори, що впливають на премію: внутрішня цінність опціону, строк опціону, рухомість валют, процентні витрати.

Типи опціонів:

· Опціон-пут — дає право продати валюту в майбутньому за ціною, зафіксованою в даний момент;

· Опціон-кол — дає право купити валюту в майбутньому за ціною, зафіксованою в нинішній момент;

· Опціон пут-кол — «стелаж» (покупець має право або купити, або продати валюту за фіксованою ціною, але не купити і продати одночасно).

Стилі опціонів:

¨ європейський — опціони можуть бути реалізовані тільки в день закінчення терміну дії контракту;

¨ американський — опціони дають право купити чи продати базовий актив у будь-який час від дня закінчення терміну дії контракту.

Валютні опціони дають можливість обмежити ризик, пов’яза­ний з коливанням курсів валют, зберігаючи при цьому шанси на отримання прибутку.

Опціон на купівлю дає власнику право придбати валюту, високо оцінену ринком, за нижчим курсом і отримати прибуток.

Цей прибуток визначається за такою формулою:

Пк = (Р1 – Р₀) n – Ц п

або

Пк = (Р1 – Р₀ – Ц) n,

де Пк — прибуток від опціону на купівлю;

Р1 — курс валюти на ринку на момент виконання опціону (курс спот);

Ро — ціна страйк, опціонний курс;

n — кількість валюти, яка купується за опціоном;

Ц п — премія опціону, ціна опціону.

Опціон на продаж дає право власнику продати валюту, низько оцінену ринком, за вищим курсом та отримати прибуток.

Цей варіант визначається за такою формулою:

Ппр = (Р₀ – Р₁ – Ц) n,

де Ппр — прибуток від опціону на продаж;

Ро — страйк-ціна (опціонний курс на продаж валюти).

Інституціональна класифікація опціонів:

¨ позабіржові опціони;

¨ біржові опціони.

Позабіржові опціони — виписуються клієнту банком або брокерською фірмою, пристосовані до вимог клієнта як за сумою, ціною (тобто обмінним курсом), величиною премії, так і за строком дії опціонного контракту, який може бути подовжений за згоди сторін (контракти не мають стандартних умов, а все залежить від взаємної згоди сторін).

Біржові опціони — це стандартні контракти, у яких зазначено вид опціону (кол або пут), ціну страйк, дату виконання, обсяги контракту, величину премії та якими торгують на біржах.

Опціон як одна з форм строкових угод надає інвесторам великі можливості. Використовуючи комбінації з опціонів різних видів з неоднаковими цінами страйк і датами виконання, інвестор може побудувати цікаві стратегії та отримати додатковий прибуток.

Стратегії проведення опціонних угод:

· стратегія «спред» (вертикальні та горизонтальні спреди):

— «кол-спред ведмедя»;

— «кол-спред бика»;

— «пут-спред бика»;

— «пут-спред ведмедя»;

— «спред метелика»;

· комбінації:

— «короткий стредл»;

— «довгий стредл»;

— «короткий стринг»;

— «довгий стринг».

Що стосується особливостей механізмів реалізації валютних опціонів, принципів ціноутворення на ринку та інших параметрів цих деривативів, можна сказати, що це є чи не найскладніші з існуючих сьогодні валютних інструментів. Торгівля валютними опціонами проходить на валютній ф’ючерсній біржі, тому між правилами торгівлі цими цінними паперами є багато спільного. Тут діють єдині положення.

Дата добавления: 2014-12-07