Управління оборотними активами підприємства

Економічна сутність активів підприємства та їх класифікація

План

УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ

1. Економічна сутність активів підприємства та їх класифікація.

2. Управління оборотними активами підприємства.

3. Управління необоротними активами підприємства.

Для здійснення своєї діяльності підприємство повинно мати певне майно. Усе майно, яке має підприємство, є його активами.

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” активи представляють собою ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Згідно П(С)БО 2 “Баланс” активи підприємства поділяються на оборотні та необоротні [15].

З позицій фінансового менеджменту активи підприємства - це контрольовані ним економічні ресурси, які сформовані за раху­нок інвестованого в них капіталу, характеризуються детермінова­ною вартістю, продуктивністю та здатністю генерувати дохід, по­стійний оборот яких у процесі використання пов'язаний із факто­рами часу, ризику та ліквідності [6. - С. 19-20].

Коротко активи являють собою економічні ресурси підприємст­ва в формі сукупних майнових цінностей, які використовуються у господарській діяльності з метою отримання прибутку [5. - С. 9].

Класифікація активів підприємства

1. За формами функціонування:

а) матеріальні активи;

б) нематеріальні активи;

в) фінансові активи.

2. За характером участі в господарському процесі з позицій осо­
бливостей обороту:

а) оборотні активи;

б) необоротні активи.

3. За характером участі в різних видах діяльності:

а) операційні активи;

б) інвестиційні активи.

4. За характером фінансових джерел формування:

а) валові активи;

б) чисті активи.

5. За характером власності:

а) власні активи;

б) орендовані активи;

в) безкоштовно використані активи.

6. За мірою агрегованості як об'єкта управління:

а) індивідуальний актив;

б) група активів, що управляються комплексно;

в) сукупний комплекс активів підприємства.

7. За мірою ліквідності:

а) активи в абсолютно ліквідній формі;

б) високоліквІдні активи;

в) середньоліквідні активи;

г) низьколіквідні активи;

д) неліквідні активи.

8. За характером використання в поточній діяльності:

а) активи, що використовуються;

б) активи, що не використовуються.

9. За характером знаходження активів відносно підприємства:

а) внутрішні активи;

б) зовнішні активи [6. - С. 58-67].

Згідно П(С)БО 2 “Баланс” оборотні активи представляють собою грошові кошти та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, які призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу, або протягом дванадцяти місяців від дати балансу [15].

Операційний цикл представляє собою проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням грошових коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виготовленої з них продукції обо товарів і послуг [15].

Класифікація оборотних активів підприємства

1. За характером фінансових джерел формування:

а) валові оборотні активи;

б) чисті оборотні активи;

в) власні оборотні активи.

2. За видами:

а) запаси товарно-матеріальних цінностей;

б) дебіторська заборгованість;

в) грошові активи;

г) інші види оборотних активів.

3. За характером участі в операційному процесі:

а) оборотні активи, які обслуговують виробничий цикл підприємства;

б) оборотні активи, які обслуговують фінансовий цикл підприємства.

4. За періодом функціонування:

а) постійна частина оборотних активів;

б) змінна частина оборотних активів [6. - С. 323-326].

Політика управління оборотними активами - це частину за­гальної фінансової стратегії підприємства, яка полягає у формуван­ні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації і оптимізації структури джерел їх фінансування.

Етапи формування політики управління оборотними активами підприємства

1. Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді.

2. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів підприємства.

3. Оптимізація обсягу оборотних активів.

4. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин обо­ротних активів.

5. Забезпечення ліквідності оборотних активів.

6. Забезпечення рентабельності оборотних активів.

7. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів.

8. Формування принципів фінансування оборотних активів.

9. Оптимізація структури джерел фінансування оборотних акти­
вів [З. - С. 314-321].

Складною ділянкою фінансового менеджменту є управління запасами.

Згідно П(С)БО 9 “Запаси” запаси представляють собою активи, які упримуються для подальшого продажу за умови звичайної господарської діяльності, знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукта виробництва; утримуються для споживання при виробництві продукції, виконання робіт та наданні послуг, а також управлінні підприємством [15].

Політика управління запасами - це частина загальної політики управління оборотними активами підприємства, яка полягає в оп­тимізації загального розміру і структури запасів товарно-матері­альних цінностей, мінімізації витрат щодо їх обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.

Етапи формування політики управління запасами

1. Аналіз запасів товарно-матеріальних цінностей у попередньому періоді.

2. Визначення цілей формування запасів.

3. Оптимізація розміру основних груп поточних запасів.

4.Оптимізація загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей.

5. Побудова ефективних систем контролю за рухом запасів на підприємстві.

6. Реальне відображення у фінансовому обліку вартості запасів в умовах інфляції [3. - С. 322-334].

Важливим завданням фінансового менеджменту є ефективне управління дебіторською заборгованістю.

Згідно П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” дебіторська заборгованість представляє собою суму заборгованості дебіторів підприємству на певну дату [15].

Дебітори — юридичні та фізичні особи, які в результаті минулих подій затримали підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів та інших активів [15].

Види дебіторської заборгованості підприємства

1. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін сплати яких не настав.

2. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, несплачені в строк.

3. Дебіторська заборгованість за отриманими векселями.

4. Дебіторська заборгованість у розрахунках з бюджетом.

5. Дебіторська заборгованість у розрахунках з персоналом.

6. Інші види дебіторської заборгованості.

Політика управління дебіторською заборгованістю - це час­тина загальної політики управління оборотними активами та марке­тингової політики підприємства, яка спрямована на розширення об­сягу реалізації продукції та полягає в оптимізації загального розміру цієї заборгованості, а також у забезпеченні своєчасної її інкасації.

Етапи формування політики управління дебіторською заборгованістю

1. Аналіз дебіторської заборгованості підприємства в попе­редньому періоді.

2. Формування принципів кредитної політики стосовно покупців продукції.

3. Визначення можливої суми фінансових коштів, інвестованих у дебіторську заборгованість із комерційного та споживчого кредиту.

4. Формування системи кредитних умов.

5. Формування стандартів оцінки покупців та диференціація умов надання кредиту.

6. Формування процедури інкасації дебіторської заборгованості.

7. Забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

8. Побудова ефективних систем контролю за рухом та своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості [6. - С. 348-367].

Невід'ємною ділянкою фінансового менеджменту є управління грошовими активами.

Згідно П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” грошові кошти представляють собою готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання [15].

Еквіваленти грошових коштів представляють собою короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштіві які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості [15].

Види грошових активів підприємства

1. Грошові активи в національній валюті:

а) грошові кошти в касі;

б) грошові кошти на розрахунковому рахунку;

в) грошові кошти на спеціальних рахунках;

г) грошові кошти в дорозі.

2. Грошові активи в іноземній валюті:

а) валютні кошти в касі;

б) кошти на валютному рахунку;

в) валютні кошти на спеціальних рахунках;

г) валютні кошти в дорозі.

3. Резервні грошові активи у формі короткострокових фінансових
укладень:

а) резервні активи у формі короткострокових грошових інструментів;

б) резервні активи у формі короткострокових фондових інстру­
ментів.

Політика управління грошовими активами - це частину за­гальної політики управління оборотними активами підприємства, яка полягає в оптимізації сукупного розміру їх залишку з метою за­безпечення постійної платоспроможності та ефективного використання в процесі зберігання.

Етапи формування політики управління грошовими активами

1. Аналіз грошових активів підприємства в попередньому періоді.

2. Оптимізація середнього залишку грошових активів підприємства.

3. Диференціація середнього залишку грошових активів у розрізі національної та іноземної валюти.

4. Вибір ефективних форм регулювання середнього залишку гро­шових активів.

5. Забезпечення рентабельного використання тимчасово вільного залишку грошових активів.

6. Побудова ефективних систем контролю за грошовими актива­ми підприємства [6. - С. 370-388].

Дата добавления: 2014-12-07