Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Історія написання та публікації соціально-психологічного роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика




Кілька зауважень про селянську тему в творчості Панаса Мирного

Тема селянської долі – пріоритетна у творчості Панаса Мирного. У творах „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”, „П’яниця”, „Голодна воля”, „Лихий попутав” та ін. письменник осмислює феномен українського села. Особливо його цікавлять наслідки „голодної волі” – реформи 1861 р., причому не тільки соціальні, а й психологічні.

Панас Мирний вдається до екскурсів у минуле – дошукується причин сучасних йому життєвих явищ. Важливим ракурсом бачення селянської проблеми стає трансформація психіки селянина в умовах капіталізації суспільних відносин на селі, русифікація і зростання міста, що дужчого впливу міського життя на сільське.

Ті чи інші суспільні типи: повія (Христя Притиківна), „страшний чоловік” (Чіпка), що постають у сільському середовищі, - мисляться автором як невипадкові явища.

Українська людина зображується ним як сучасник – часто „пропаща сила” – і співучасник національної історії.

 

„По часті белетристики в 70-ті роки явився роман Білика і Мирного „Хіба ревуть воли...”. це безспірно найліпше з того, що появила українська белетристика. Роман узятий з життя простонародного... він своїм соціально-психологічним матеріалом національний і навіть автономічний”.

М. Драгоманов

  Панас Мирний у службових справах вирушає з Полтави до Гадяча. По дорозі візник оповідає йому історію про Василя Гнидку – сільського хлопця, що став на шлях розбишацтва і душогубства. На основі почутого Панас Мирний пише нарис „Подоріжжя од Полтави до Гадячого”.
  Письменник доопрацьовує нарис – і з’являється повість „Чіпка”. Прочитавши повість, Іван Білик зауважує: „ ...тобі необхідно розширити горизонт і подивитися на життя, як воно є, а не в ізольованому фокусі – розбійництві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а навпаки, - зі світової точки на розбійницький притон”. Брати починають працю над романом. Іван Білик дописує розділи „Новий вік”, „Старе – та поновлене”, доповнює другу частину роману історичними фактами.
  Робота над текстом завершена.
  Виходить Емський указ, тому твір не може бути надрукованим.
  За кордоном, у Женеві, М. Драгоманов видає „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
1903, 1905 Роман виходить у Києві під назвою „Пропаща сила”.

Першопоштовх до виникнення задуму нарису „Подоріжжя од Полтави до Гадячого” та повісті „Чіпка”




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 1547; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.