Життєвий і творчий шлях Івана Франка

ТЕМА: Поетична творчість Івана Франка. Поема „Мойсей”.

1. „Я син народу, що вгору йде...” (Життєвий і творчий шлях І. Я. Франка).

3. Громадянська лірика. Поема „Іван Вишенський”.

5. Поема „Мойсей” І. Франка – геніальна проекція біблійного сюжету на українську історію.

27 серпня 1856	Народився І. Я, Франко в с. Нагуєвичі на Галичині у сім’ї коваля.
	Пішов до початкової школи у с. Ясениця Сільна.
1864-1867	Навчався у нормальній школі отців-василіян.
	Помер батько. Мати виходить заміж вдруге.
	Вітчим віддає Франка до польської Дрогобицької гімназії. Тут з’являються перші Франкові твори та записи фольклору.
	Померла мати.
	Закінчує гімназію та вступає на філософський факультет Львівського університету. В університеті І. Франко долучається до роботи „Академічного кружка” студентів і його друкованого органу – журналу „Друг”, в якому публікуються Франкові твори.
12 червня 1877 - 5березня 1878	Франка заарештували й ув’язнили, звинувативши у причетності до таємного соціалістичного товариства. У тюрмі Франко продовжує літературну діяльність, нотує життєві історії в’язнів.
	Зусиллями І.Франка та М. Павлика виходять журнали „Громадський друг”, пізніше „Дзвін”, „Молот”. Далі Франко і Павлик співпрацюють у газеті „Praca” („Праця”).
Березень 1880	Другий арешт і тримісячне ув’язння (спроби звинуватити Франка у підбурюванні селян Косова до бунту та вбивства війта). Після звільнення Франка відправляють по етапу до Нагуєвичів.
1881-1882	Повість „Борислав сміється”. Історичний роман „Захар Беркут”.
Січень 1883	Франко у Львові. Стає співробітником газети „Діло”.
1885, 1886	Відвідує Київ. Зустрічі з родинами Лисенків, Старицьких, Косачів.
Травень 1886	Під час другої поїздки до Києва одружується з Ольгою Хорунжинською.
	Виходить друком збірка „З вершин і низин”.
	Третій арешт. Звинувачення: агітація за приєднання Галичини до Росії. За два з половиною місяці ув’язнення Франко написав „тюремні” і „вільні” сонети, низку оповідань.
	Франко і Павлик організовують Русько-українську радикальну партію (друкований орган – журнал „Народ”). Партія видавала також газети „Хлібороб”, „Громадський голос”, „Громада”.
	Повість „Для домашнього огнища”.
1890-1893	Франко здобуває вищу освіту в Чернівецькому та Віденському університетах.
1липня 1893	філософії за дослідження „Повість про Варлама і Йосаафа і притча Отримує науковий ступінь доктора про єдинорога”.
	Соціально-психологічна драма „Украдене щастя”.
	Пробна лекція Франка про „Наймичку” Шевченка у Львівському університеті проходить з успіхом, але посаду викладача він не отримує. Приступає до створення нового журналу „Житє і слово”.
1896, 1911	Перше та друге видання збірки „Зів’яле листя”.
	Починає працювати у „Літературно-науковому віснику”. Підтримує діяльність Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Укладає збірку „Мій Ізмарагд”. Пише наукову студію „Із секретів поетичної творчості”, в основі якої – знання з літературознавства та психології.
	Збірка „Поеми”.
	Поема „Іван Вишенський”. „Перехресні стежки” – новітній суспільно-психологічний роман. Збірка „Із днів журби”.
	Казки для дітей „Коли ще звірі говорили”.
	Поема „Мойсей”.
	Рада Харківського університету присвоїла І. Франкові почесний ступінь доктора російської словесності. Збірка „Semper tiro”.
	Франко захворів, але в найближчі роки продовжує працювати: пише „Нарис історії української літератури до 1908 р.”, випускає збірки „Давнє й нове”(1911), „Із літ моєї молодості” (1913), п’ятитомне видання „Апокрифи і легенди з українських рукописів”, шеститомне – „Галицько-руські народні приповідки”, перекладає з літератур народів світу.
28 травня 1916	Помер І.Франко. Похований на Личаківському кладовищі у Львові.