Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Судоустрій і принципи здійснення правосуддя в Україні




ТЕМА 2.5. СУДОВІ І ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ.

Міжнародне економічне право у взаємовідношеннях країн СНД.

Поділ єдиної господарської системи СРСР кордонами незалежних держав породило гостру потребу у поновленні зв'язків на новій міжнародно-правовій основі. Тому в 1993 р. було прийнято Статут СНД, який як одну з основних цілей ставив економічне співробітництво в інтересах всебічного збалансованого соціального розвитку держав-учасниць у рамках загального економічного простору в інтересах поглиблення інтеграції. Особливе значення в цьому Статуті має положення про те, що ці процеси повинні протікати на основі ринкових відносин.

У тому ж році було прийнято Договір про створення Економічного союзу в рамках СНД. У Договорі підкреслювалося, що цей Союз керується загальновизнаними нормами міжнародного права. Зокрема, в сфері економіки він допускає вільне переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили; погоджену грошово-кредитну, бюджетну, податкову, зовнішньоекономічну, митну і валютну політику; гармонізацію господарського законодавства. Окрему главу присвячено правовому регулюванню економічних відносин. У ній передбачається пріоритет норм Договору про Союз у порівнянні з національним законодавством.

Вищими органами Союзу є вищі органи СНД, ради глав держав і глав урядів. У 1994 р. як Постійно діючий орган Союзу був створений Міждержавний економічний комітет, що є координаційним і виконавчим органом і може приймати три види рішень:

1) рішення розпорядницького характеру, юридично обов'язкові;

2) рішення, обов'язковість яких повинна підтверджуватися рішеннями урядів;

3) рекомендації.

У рамках Союзу діє Економічний суд СНД, заснований у 1992 р., до компетенції якого віднесено вирішення тільки міждержавних економічних суперечок.

Таким чином, міжнародне економічне право у взаємовідношеннях між країнами СНД є дуже специфічним і діє в умовах суперечливих процесів їх інтеграції.

Основним видом актів, що регулюють міждержавні відношення країн — учасниць СНД, є двох- і багатобічні договори. Як організація СНД приймає протокольні рішення. Вони не мають наддержавного характеру, а спрямовані лише на узгодження точок зору і координацію дій держав.

Крім того, більшість актів СНД приймаються далеко не всіма державами-учасницями. Тому в останні роки в СНД спостерігається тенденція до інтеграції обмеженої кількості держав.

Державна влада в Україні здійснюється на принципах поділу її на законодавчу, виконавчу і судову. Органи судової влади здійснюють свої повноваження на підставах, у межах і порядку, передбачених Конституцією України і законами.

Судова влада здійснює функцію правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства.

Правосуддя є особливою функцією державної влади, що здійснюється шляхом розгляду і рішення в судових засіданнях адміністративних, цивільних і господарських справ по спорах відносно прав та інтересів громадян підприємств, установ і організацій, громадських об'єднань, а також кримінальних справ, застосування встановлених законом мір покарання для осіб, винних у скоєнні злочину, чи виправдання невинних.

Суд здійснює правосуддя на принципах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України і законами.

Основними принципами судочинства є:

1) законність;

2) рівноправність всіх учасників перед законом і судом;

3) гарантія доведення вини;

4) змагальність сторін, свобода у наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримка державного обвинувачення в суді прокурором;

6) гласність судового процесу і його повне фіксування технічними засобами;

7) забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

8) обов'язковість рішення суду.

Законом може бути встановлено й інші принципи судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції і Конституційний Суд України, що є єдиним органом конституційної юрисдикції.

Конституційний Суд України приймає рішення і дає висновки в справах відносно:

v конституційності законів й інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, правових актів Кабінету Міністрів України;

v відповідності Конституції України діючих міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, які внесено до Верховної Ради України для одержання згоди на їх обов'язковість;

v дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту;

v офіційне роз'яснення Конституції і законів України. Рішення і висновки Конституційного Суду України з перерахованих вище питань є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Закон, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають свою силу з дня ухвалення рішення Конституційним Судом про їх неконституційність.

Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується на принципах територіальності і спеціалізації.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3) Конституційний суд України;

4) вищі спеціалізовані суди;

5) Верховний Суд України.

Створення надзвичайних і особливих судів не допускається.

Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні й інші суди, визначені законом як спеціалізовані. В судах різних судових юрисдикцій може бути введено спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

єдиними принцами організації і діяльності судів;

єдиним статусом суддів;

обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;

забезпеченням Верховним Судом України однакового застосу вання законів судами загальної юрисдикції;

обов'язковістю виконання на території України судових рішень;

єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;

фінансування судів виключно з Державного бюджету України;

рішення питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

Для забезпечення всебічного, повного й об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Судами першої інстанції є місцеві суди.

Правосуддя в Україні здійснюється на основі рівноправності всіх учасників процесу перед законом і судом. Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Кожний має право користуватися правовою допомогою при рішенні його справи в суді. Для надання правової допомоги в суді в Україні діє адвокатура.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Судочинство в Україні здійснюється державною мовою. Особи, що не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою і послугами перекладача в судовому процесі.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, приймається від імені України. Судові рішення, що набули законної сили, є обов'язковими для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян і інших організацій, громадянами і юридичними особами на всій території України.

Учасники судового процесу й інші особи у випадках і порядку, передбаченому процесуальним законом, мають право на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Справи в судах першої інстанції розглядаються суддею одноосіб-но або колегією суддів, а у випадках, зазначених в законі, також судом присяжних. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюється колегіально в складі не менше трьох професійних суддів.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються тільки закону. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд чи суддів будь-яким способом, прояв неповаги до суду чи суддів, збір, використання і поширення інформації усно, письмово або іншим способом з метою применшення їх авторитету чи впливу на їх неупередженість заборонені і тягнуть передбачену законом відповідальність.

Недоторканність і незалежність суддів гарантується Конституцією України, Законом «Про статус суддів» й іншими законами. Суддя не може бути затриманим або арештованим без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом.

Професійні судці не можуть належати до політичних партій і перебувати в профспілках, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займати інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчої.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 466; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.