Водоприймачі

Водоприймач – це водний об’єкт западина рельєфу місцевості, або зона неповного водо насичення підземних шарів гірських порід, які служать для скидання в них дренажних промивних або нормованних зрошуваних вод.

Водоприймачами осушувальних систем можуть бути природні або штучні водотоки і водойми, здатні приймати воду з осушуваної території. У більшості випадків водоприймачами є річки, струмки, канали і балки, ними також можуть бути моря, озера, водосховища і ставки. Іноді як водоприймачі використовують карстові воронки у вапнякових породах і потужні, добреводопроникні ненасичені водою горизонти, які можуть поглинати і відводити воду з осушуваної площі.

Природні та штучні водоприймачі повинні задовольняти такі вимоги:

1. Забезпечувати пропуск річкових літньо-осінніх паводків без затоплення осушуваних площ, а затоплення весняними паводками не повинно перевищувати допустимий строк, що визначається початком польових сільськогосподарських робіт і посівом культур.

2. Не створювати підпору в осушувальних каналах і закритих колекторах, що впадають в нього, для цього побутовий рівень водоприймачів повинен бути нижче побутових горизонтів води у гирлі каналів і закритих колекторів, що в нього впадають, або бути на одному рівні з ними. Підпір з боку водоприймача допускається лише при проходженні весняного паводка.

3. Повинні мати сталість і стійкість русла, тобто повинні мати рівномірний рух води по довжині і достатньо міцні береги.

4. Річки-водоприймачі, що протікають по затоплюваних заплавах, повинні мати такий режим проходження паводків, при якому виключалась би можливість відкладання у заплавах великих піща­них наносів. З метою підвищення плодючості ґрунту допускається відкладення лише мулових наносів.

5. Вздовж річок-водоприймачів, природних та штучних водоймищ слід передбачати водоохоронні та лісозахисні смуги.

Якщо водоприймач не задовольняє наведених вимог у природному стані, необхідно його регулювати.

Основними причинами незадовільного стану водоприймачів-водотоків вважають природні, зв'язані з природою самої річки, та штучні, що залежать від діяльності людини.

До природних належать: малі розміри поперечного перерізу русел, недостатні для пропуску розрахункових витрат; заростання русел водною рослинністю та кущами, забруднення наносами, камінням, деревними залишками, що призводить до зменшення поперечного перерізу і збільшення коефіцієнта шорсткості; звивистість русел, яка зменшує поздовжні похили; бурхливе проходження паводків, що призводить до надходження на заплаву піщаних та пилуватих наносів, високі затоплення та розмиви; високі положення водоприймача відносно осушуваної території.

До штучних причин належать: підпір води гідротехнічними спорудами - греблями, мостами, шлюзами, трубопереходами з недостатніми розмірами отворів.

Невідрегульований водоприймач викликає підпір рівнів води у каналах і закритих колекторах, що в нього впадають, і внаслідок цього підтоплення і заболочення прилеглих земель.

Контрольні питання:

1. Назвіть основні елементи осушувальної системи. Дайте схему.

2. На які типи поділяються меліоративні системи?

3. Яке призначення регулюючої мережі? Якою виконується регулююча мережа? Як розміщена на місцевості регулююча мережа?

4. За рахунок чого відбувається зниження рівнів ґрунтових вод у грунтах? Приведіть схему.

5. Назвіть основні пврвметри регулюючих дрен, та від чого воно залежать?

6. Призначення провідної мережі? Що входить до складу провідної мережі?

Дата добавления: 2014-12-07