Поверхневе зрошування

Всмоктування i фільтрація води у ґрунті

При всіх різновидах поверхневого зрошування i дощування вода потрапляє на ґрунт, поглинається ним i нагромаджується у шпарах. У процесі поглинання i руху води у ґрунті розрізняють дві фази: всмоктування i фільтрацію.

Всмоктування являє собою першу фазу насичення ґрунту, коли поливна вода послідовно заповнює вільні шпари. При поливі по смугах i дощуванні вода, всмоктуючись, пересувається вниз, а при по­ливі по борознах - вниз i одночасно в боки i догори по капілярах.

Швидкість всмоктування зменшується залежно від стану поверхні ґрунту, його гранулометричного складу i вологості. Вимірюється у міліметрах або метрах за одиницю часу (хв, год, діб). Залежно від швидкості всмоктування ґрунти поділяються на три типи: слабоводопроникні (менше 50 мм за перший час всмоктування); середньоводопроникні (50...150 мм); сильноводопроникні (понад 150 мм за перший час всмоктування).

Швидкість всмоктування вологи у грунт описується рівнянням
О. М. Костякова: К_ср = К_о/t^α, Де К_о - середня швидкість всмоктування за першу годину, м/год; α - показник степеня, що визначається експериментально, змінюється в межах 0,3...0,8; t - тривалість всмоктування, год.

Після повного насичування шпар поглинання вологи ґрунтом переходить у наступну фазу - фазу фільтрації, яка може бути вертикальною (просочування поливної води вниз) або горизонтальною (рух ґрунтової води по водопроникному ложу).

Отже, на початку поливу швидкість поглинання води ґрунтом найвища, a з часом, у міру насичування шпар водою i наростання шля­ху фільтрації, вона зменшується i наближається до постійної для розглянутого типу ґрунту величини - швидкості фільтрації.

Полив по борознах. Полив по борознах – поверхневий полив грунту для зрошування просапних культур (кукурудза, цукрові буряки, овочі, бавовник, плодові і ягідні насадження та ін.). Застосовується на незасолених ґрунтах на території з похилами не більш 0,03, оскільки при більшому похилі вода розмиває борозни, змиває грунт і викликає його ерозію.

Класифікація і будова поливних борозен наведена (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Поливні борозни:

а - мілкі і глибокі; б - з терасами; в - з бермою; г- борозни – щілини; д – засіювані

За глибиною борозни поділяються на мілкі (8...12 см), середні (12...18 см) і глибокі (18...25 см); за проточністю — на про­точні (незатоплювані) і тупі (затоплювані); за профілем перерізу - параболічні, трапецієвидні, з бермою, з терасами, борозни-щілини, за довжиною - на короткі (60...250 м) і довгі (250... 500 м); за ступенем сільськогосподарського використання - на за­сіювані і незасіювані.

Поливні борозни нарізають начіпними культиваторами-підгортальникамм КОН-2,8; КОН-2,8Т; КРН-4,2 після посіву.

Борозни мають переважно параболічний або трапецієвидний переріз з шириною по дну 8...10 см, з закладанням укосів 1: 1. Відстань між ними залежить від водопроникності і капілярних властивостей ґрунту і повинна бути такою, щоб контури зволоження двох сусідніх борозен змикались. З урахуванням цього відстань між борознами приймають: на легких ґрунтах - 50...65 см, на середніх - 65...80 і на важких ґрунтах -80...100см.

Основні недоліки поливу по борознах: нерівномірне зволоження ґрунту за довжиною борозни, невисока продуктивність праці поливальників (0.4... 2.0 га. за зміну), неможливість подачі невеликих поливних норм.

Полив напуском по смугах. Полив напуском по смугах – це поверхневий полив грунту для зрошування вузькорядних культур: зернових колосових, однолітніх і багатолітніх трав, моркви, цибулі та ін, При цьому вода рухається по поверхні ґрунту, покриваючи її шаром 2...3 см. Для спрямування руху води смугу з двох боків обмежують валиками (палами) або борознами. Застосовується на територіях з похилами 0,002...0,02.

Розрізняють три види поливу по смугах: з головним, боковим і комбінованим напусками води на поливну смугу (рис. 3.6).

За шириною смуги поділяються на вузькі (1,8...4,2 м) і широкі (до 35м), а за довжиною- на короткі (до 50 м) і довгі (до 500 м).

Полив напуском по смугах, як правило, проводять нормою добі­гання, що дозволяє зменшити поливні норми з 900...1000 м³/га до 500…700 м³/га. Подачу води на смугу припиняють, коли вона пройде 75...85 % її довжини.

Для змочування смуги подають витрату води 10...15 л/с і більше на 1 м ширини смуги, а потім її зменшують у 2...3 рази. Довжина смуг залежить від гранулометричного складу, водопроникності ґрунту і похилу.

Рис. 3.6. Полив напуском по смугах:

а – з головним пуском води; б – з боковим пуском; в – з комбінованим пуском; 1 – тимчасовий зрошувач; 2 – валик;

3 – вивідна борозна; 4 – внутрішньогосподарський розподільник

Визначають такі елементи техніки поливу по борознах і смугах:

- довжину борозни чи смуги;

- витрату води у поливну борозну чи на 1м ширини смуги (питома витрата);

- тривалість подачі поливної норми;

Дата добавления: 2014-12-07