Знайдіть одну правильну відповідь у кожному із запропонованих тестових запитань 1 страница

Тестова програма

Тести до поточного контролю для складання 1 змістовного модуля

1. Осушувальні меліорації - це:

а) вилучення зайвої води з поверхні кореневмісного шару для підвищення родючості ґрунтів, покращення санітарних умов, підвищення стійкості ґрунтів при навантаженнях, боротьби з водною ерозією, засоленням ґрунтів та інше;

б) вилучення зайвої води з поверхні для підвищення родючості ґрунтів, покращення санітарних умов;

в) вилучення надлишку води з ґрунту для підвищення його родючості і стійкості при навантаженнях;

г) вилучення зайвої води з боліт для підвищення їх родючості і покращення санітарних умов;

д)пониження рівня води в річках з метою запобігання затопленню і підтопленню земель.

2. Вкажіть зовнішні ознаки земель, для ефективного використання яких, необхідно застосовувати осушувальні меліораціїї:

а) наявність болотної рослинності;

б) наявність перезволожених понижень;

в) наявність моху.

3. Для землеробства використовуються такі торф’яники:

а) низинні;

б) верхові;

г) перехідні;

4. Більшу водомісткість має такий ґрунт:

а) мінеральний;

б) торф’яний;

в) пісчаний;

г) супісчаний.

5. При осушенні ущільнюється такий ґрунт:

а) торф’яний;

б) мінеральний;

в) пісчаний;

г) глинистий.

6. Близькозалягаючі грунтові води можуть викликати перезволоження на:

а) пісках;

б) глинах, важких суглинках;

в) пісках, супісках;

г) легких суглинках.

7. Перезволоження земель внаслідок діяльності людини:

а) можливе;

б) не можливе;

в) можливе на торфових ґрунтах;

г) можливе при атмосферному типі водного живлення.

8. Найкраща для рослин вологість ґрунту знаходиться в інтервалі:

а) вологість в’янення – максимальна рівноважна водоємність;

б) нижня границя оптимальної вологості – максимальна рівноважна водоємкість;

в) нижня границя оптимальної вологості – максимальна рівноважна водоємкість;

г) вологість в’янення - нижня границя оптимальної вологості;

д) вологість в’янення - максимальна водоємкість.

9. Навесні прогріваються скоріше:

а) осушені ґрунти;

б) перезволоженіґ рунти;

в) заболочені ґрунти;

г) болота.

10. При осушенні скидається гравітаційна вода до:

а)нижньої границіі оптимальної вологості;

б)найменшої вологоємності;

в)вологості в’янення;

г)вологості розриву капілярів.

11. Розклад органічних залишків у ґрунті уповільнюється на:

а)перезволожених землях;

б)осушених землях;

в)зрошуваних землях;

г)землях з оптимальним природним водним режимом.

12. Більш вологолюбивими сільськогосподарськими культурами є:

а) зернові;

б) технічні;

в) зернові і технічні;

г) трави і овочі.

13. Норма осушення – це:

а) кількість води, яка відводиться з меліорованої території за одиницю часу;

б) кількість води, яка відводиться з меліорованої території з 1 га;

в)глибина залягання РГВ протягом вегетаційного періоду, яка забезпечує сприятливий водний режим для вирощування сільськогосподарських культур;

г) вологість кореневмісного шару ґрунту.

14. Норма осушення вимірюється у:

а) м, см, мм;

б) м³/га;

в) м³/с;

г) %.

15. “Норма осушення” втрачає зміст на таких ґрунтах:

а) легких, де швидко встановлюється РГВ;

б) на грунтах, де к_ф < 0,5 м/добу;

в) на грунтах, де к_ф > 0,5 м/добу;

г) на важких ґрунтах, де суцільний рівень ґрунтової води не встановлюється.

16. Водно-повітряний режим ґрунтів повинен забезпечити:

а) сприятливі умови для росту сільськогосподарських культур і прохідності;

б) сприятливий тепловий режим;

в) сприятливий поживний режим;

г) максимальну врожайність сільськогосподарських культур.

17. Необхідний водно-повітряний режим ґрунтів характеризується такими показниками:

а) аерацією, вологістю, запасами ґрунтової води, тривалістю затоплення і перезволоження кореневмісного шару;

б) продуктивними запасами вологи в кореневмісному шарі;

в) тривалістю перезволоження;

г) аерацією та оптимальною вологістю.

18. Оптимальний рівень аерації ґрунту повинен становити:

а) 20...40% шпаруватості ґрунту;

б) > 40% шпаруватості ґрунту;

в) > 60% шпаруватості ґрунту;

г) < 20% шпаруватості ґрунту.

19. Оптимальна вологість осушуваних ґрунтів у вегетаційний період становить:

а) 55...80% повної вологоємкості;

б) 20...40% повної вологоємкості;

в) > 80% повної вологоємкості;

г) < 20% повної вологоємкості.

20. Водно-балансові розрахунки виконують:

а) для середнього року (імовірність перевищення 50% за опадами);

б) сухого року (імовірність перевищення 75% за опадами);

в) сильно посушливого (імовірність перевищення 90% за опадами);

г) для середнього, сухого та сильнопосушливого років.

21. Запас продуктивної вологи в ґрунті розраховують:

а) на початок вегетації;

б) в середньому за вегетацію;

в) на кінець вегетації;

г)на початок посівного періоду.

22. Якщо показник водного балансу М>0 – позитивний, то проектують:

а) осушувальну систему;

б) зрошувальну систему;

в) закриту осушувальну систему;

г) осушувально-зволожувальну систему.

23. Якщо показник водного балансу М®0 (наближається до 0), то проектують:

а) осушувальну систему;

б) зрошувальну систему;

в) відкриту осушувальну систему;

г) осушувальну систему з попереджувальним шлюзуванням.

24. Величина норми осушення у посівний період залежить від:

а) рослини;

б) забезпечення несучої здатності ґрунту;

в) забезпеченості опадів передпосівного періоду;

г) від тривалості осушення.

25. Добре витримують короткотермінове затоплення і підтоплення кореневого шару ґрунту такі культури:

а) озимі зернові;

б) ярі зернові;

в) льон;

г) картопля;

д) трави;

є) буряк;

ж) зернобобові.

26. Форма полів сільськогосподарських культур на осушувальних системах повинна бути:

а) форма не має значення;

б) близька до прямокутної чи квадратної з довжиною сторін більше 400 м;

в) близька до кола з діаметром не менше 400 м;

г) близька до ромба з довжиною сторін не менше 400 м.

27. Водний баланс - це:

а) спiввiдношення мiж надходженням i витратами води в певному об'ємi грунту;

б) розрахунок горизонту ґрунтових вод i вологостi ґрунту;

в) розрахунок вологостi ґрунту;

г) розрахунок продуктивних вологозапасiв.

28. Сумарне випаровування - це:

а) випаровування з поверхнi ґрунту й транспiрацiя рослинами.

б) транспiрацiя рослинами;

в) випаровування з поверхнi ґрунту;

г) тільки на водопроникних ґрунтах, кількість вологи в ґрунті.

29. Ідеальною є дрена, коли:

а) вона розташована вище водотриву;

б) вона розташована на водотриві i за фiзичною суттю являє собою отвiр у ґрунтi;

в) її дiаметр достатнiй для прийому всiєї води, що фільтрується до неї;

г) вона за фiзичною суттю являє собою отвiр у ґрунтi.

30. Метод осушення - це::

а) принцип дії на ґрунт;

б) будівництво гідромеліоративної системи;

в) видалення надлишкової вологи;

г) основні шляхи усунення надлишкової зволоженості земель.

31. Спосіб осушення - це:

а) технічні заходи, за допомогою яких реалізуються методи осушення, технічні заходи, за якими будується гідромеліоративна система;

б) технічні заходи, за допомогою яких усувається надлишкове зволоження;

в) пристрої, які влаштовуються на осушувальній системі;

г) зниження рівня ґрунтових вод.

32. Гідромеліоративні осушувальні системи за конструкцією мережі подяляються на:

а) відкриті канали та механічне відведення води;

б) з закритою мережую і механічним відведення води;

в) відкриті, закриті, комбіновані;

г) відкриті канали та самопливне відведення води;

д) з механічним відведенням води зі спрямленого магістрального каналу.

33. Осушувальна система - це:

а) система експлуатаційного обладнання для покращення експлуатації;

б) комплекс гідротехнічних споруд і пристроїв, що забезпечують відведення надлишкової води з осушуваної території;

в) система гідромеліоративного і гідрометричного обладнання для спостережання за водним режимом;

г) комплекс гідротехнічних споруд і пристроїв, що забезпечують повне регулювання водно-повітряного режиму на осушуваній території;

д) мережа каналів і гідротехнічних споруд для забезпечення відведення і подачі води на зволоження.

34. Гідромеліоративні системи, які забезпечують оптимальний водно-повітряний режим протягом всього вегетаційного періоду називають:

а) осушувальні;

б) система подвійного регулювання;

в) імпульсного шлюзування;

г) з попереджувальним шлюзуванням.

35. Водоприймач на осушувальній системі призначений для:

а)транспортування води;

б) прийому води з осушуваної території;

в) регулювання рівнів води;

г) подачі води для водопостачання.

36. Матеріальна дрена – це:

а) порожнина у ґрунті;

б) дрена із закріпленими стінками з використанням для цього переважно гончарних, перфорованих пластмасових або інших труб;

в) дрена із закріпленими стінками.

37. Кротова дрена – це:

а) кругла порожнина із незакріпленими стінками, утворена в ґрунті в результаті проходження в ньому робочого органу дренера;

б) круглий отвір у ґрунті;

в) дрена із закріпленими стінками;

г) гончарна дрена.

38. Коефіцієнт фільтрації - це:

а) умовна швидкiсть руху рiдини в шпаристому середовищi пiд дією одиничного градієнту напору;

б) швидкiсть капiлярного пiдтоку води в шпаристому середовищi;

в) витрата води через одиницю площi шпаристого середовища;

г) швидкість руху води в шпаристому середовищі.

39. Вiдстань мiж дренами є:

а) пропорційною коефіцієнту фільтрації;

б) непропорційною коефіцієнту фільтрації;

в) не залежить від коефіцієнту фільтрації;

г) дорівнює коефіцієнту фільтрації.

40. Вiдстань мiж дренами:

а) залежить від терміну осушення;

б) не залежить від терміну осушення;

в) залежить від терміну осушення в торфових грунтах;

г) залежить від терміну осушення в мінеральних грунтах.

41. Внутрішній діаметр гончарної дрени дорівнює:

а) 50 мм;

б) 63 мм;

в) 70 мм;

г) 80 мм.

42. Мінімальний ухил, з яким закладаються гончарні дрени, складає:

а) 0,001;

б) 0,002;

в) 0,003;

г) 0,004.

43. Щодо виду ґрунту кротовий дренаж улаштовуєтьс на:

а) пісках;

б) суглинках;

в) супісках;

г) торф’яниках.

44. Вода надходить у пластмасові дрени через:

а) муфти;

б) стики;

в) перфорацію;

г) отвори, стики, перфорацію.

45. Щодо виду фільтр не повинен пропускати у дрену:

а) воду;

б) суфозійні частки ґрунту;

в) повітря;

г) розчинні у воді поживні речовини.

46. Для вiдведення води iз замкнутих понижень застосовуються такі гідротехнічні споруди:

а) дренажнi колодязi-фiльтри;

б)швидкотоки;

в) дренажні регулюючі колодязі;

г) дренажнi оглядовi колодязi.

47. До складу провідної осушувальної мережі входять:

а) вiдкритi i закритi колектори, магiстральнi канали;

б) відкритий дренаж;

в) закритий дренаж;

г) нагірні і ловильні канали.

48. Водоприймач повинен забезпечувати:

а) перехоплення поверхневого стоку;

б) своєчасне відведення надлишкової води з осушуваної території;

в) відведення води з типового господарства;

г) необхідну витрату для зволоження;

д) проходження транзитних витрат.

49. Магiстральний канал по можливостi прокладають по:

а) найнижчих відмітках осушуваної території;

б) найвищих відмітках осушуваної території;

в) водорозділу;

г) місцях з найменшою глибиною торфу.

50. Магiстральний канал по можливостi повинен проходити по:

а) місцях з найменшими глибинами торфу;

б) місцях з найбільшими глибинами торфу;

в) ділянках мінеральних грунтів;

г) водорозділу.

51. Осушувальні канали з’єднуються мiж собою пiд кутом:

а) 100^о...120^о;

б) 180^о;

в) 120^о;

г) 60^о…90^о.

52. Коефіцієнт закладання відкосів каналiв залежить вiд:

а) ґрунту, що складає ложе каналу;

б) розрахункової глибини води в каналi;

в) ширини каналу по дну;

г) швидкостi руху води в каналi.

53. Гідравлічно розраховуваними є осушувальні канали, площа водозбору яких складає:

а) 8 км²;

б) 3 км²;

в) 4 км²;

г) > 5км².

54. Гідравлічний розрахунок осушувальних каналів здійснюють за формулою:

а) Q = V;

б) Q = c ;

в) Q = ;

г) Q = .

55. Розрахунковий рiвень води в осушувальному каналi при проходженнi посiвних витрат повинен забезпечувати:

а) норму осушення на посівний перiод;

б) проходження води в бровках каналу;

в) норму осушення на вегетаційний перiод;

г) норму осушення на перiод проведення осінніх польових робіт.

56. За формою поперечного перерiзу незакрiпленого каналу бiльш стiйкою є:

а) параболічна;

б) трапецеїдальна;

в) прямокутна;

г) трикутна.

57. Дно осушувальних каналiв старшого порядку завжди повинно бути:

а) вище за дно каналу молодшого порядку;

б) на рівні дна каналів молодшого порядку;

в) нижче за дно впадаючого колектора;

г) на рівні або нижче за дно каналів молодшого порядку.

58. Ув'язка у вертикальнiй площинi осушувальних каналiв, що гiдравлiчно розраховуються, виконується за таких розрахункових рiвнях води:

а) побутових;

б) високих літніх;

в) посiвних;

г) весняної повені, високих літніх.

59. Дренажнi колектори з’єднуються з каналами за допомогою:

а) гирлової споруди;

б) вiдрiзка труби;

в) шлюзу;

г) дренажного колодязя.

Тести до поточного контролю для складання 2 змістовного модуля №2

1. Зрошування земель-це:

а) розпилювання води над полем, зайнятим сільськогосподарською культурою;

б) штучне зволоження активного шару ґрунту і приземного шару повітря з метою отримання високих і стабільних врожаїв сільськогосподарських культур;

в) подача води із джерела зрошування в зрошувальну мережу;

г) подача води в зрошувальну мережу для поливу сільськогосподарських культур у найбільш жаркі години доби.

2. Види зрошування земель-це:

а) поверхневе зрошування, дощування;

б) регулярне, одноразове, спеціальні види зрошування;

в) внутрішньогрунтове і краплинне зрошування;

г) зволожувальне, удобрювальне, спеціальні види зрошування.

3. Зволожувальне зрошування – це:

а) зрошування сільськогосподарських культур з метою попередження атмосферної засухи;

б) поливи сільськогосподарських культур після посіву;

в) зрошування з метою регулювання водно-повітряного режиму в активному шарі ґрунту на протязі вегетаційного періоду;

г) поливи сільськогосподарських культур для збільшення запасів води в ґрунті.

4. Спеціальні види зрошувальних меліорацій – це:

а) поливи стічними водами;

б) внутрішньогрунтове зволоження;

в) удобрювальне, утеплювальне, теплорегуляційне зрошування;

г) дрібнодисперсне дощування.

5. Необхідність у зрошуванні земель встановлюється на основі:

а) аналізу природних умов території;

б) розрахунків водного балансу;

в) аналізу температурних умов;

г) оцінка суми опадів за вегетаційний період.

6. Індекс сухості території визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в)

г) .

7. Агрокліматична зона вважається зоною нестійкого зволоження, якщо індекс сухості дорівнює:

а) 1...2;

б) < 1;

в) > 3;

г) 2...3.

8. Зрошувальна система – це:

а) канали і трубопроводи, по яких вода подається на зрошувані поля;

б) система для здійснення зрошування земель;

в) комплекс взаємодіючих споруд і технічних засобів для здійснення зрошування земель;

г) джерело зрошування і комплекс гідротехнічних споруд для здійснення зрошування земель.

9. Встановити відповідність позначених на схемі окремих елементів відкритої зрошувальної системи:

а) насосна станція, канали зрошувальної мережі;

б) магістральний та розподільчі зрошувальні канали;

в) насосна станція, канали провідної зрошувальної мережі, тимчасові зрошувачі;

г) водозабірна споруда, магістральний канал, розподільні зрошувальні канали, тимчасові зрошувачі.

10. Встановити відповідність позначених на схемі окремих елементів закритої зрошувальної системи:

а) насосна станція, магістральний і

розподільчий трубопроводи різних

порядків;

б) водонапірна башта, магістральний і

розподільчий трубопроводи,

гідранти;

в) насосна станція, магістральний і

розподільний трубопроводи, розподільчі колодязі;

г) напороутворююча споруда, магістральний, розподільчий і польовий трубопроводи.

11. За конструкцією зрошувальної мережі зрошувальні системи поділяються на:

а) самопливні;

б) з механічною водоподачею;

в) відкриті, закриті та комбіновані;

г) з централізованою водоподачею.

12. Зрошувальна норма – це:

а) кількість води для зрошування сільськогосподарської культури;

б) середня витрата води на зрошування на протязі вегетаційного періоду;

в) об’єм води, який подається на зрошувану площу за поливний період

г) об’єм води, який подається на 1 га зрошуваної площі за вегетаційний період.

13. Зрошувальна норма визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

14. Водоспоживання сільськогосподарської культури – це:

а) витрата води сільськодарською культурою впродовж вегетаційного періоду;

б) сукупність норм і термінів поливів;

в) об’єм води, який витрачається 1 га сільськогосподарського поля на протязі вегетаційного періоду;

г) витрати води на транспірацію рослинами і випаровування ґрунту.

15. За методом О.М. Костякова сумарне водоспоживання сільськогосподарської культури визначається як:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

16. За біокліматичним методом сумарне водоспоживання сільськогосподарської культури визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

17. Поливна норма – це:

а) кількість води, яка подається на поле за один полив;

б) середня витрата води на поле за один полив;

в) об’єм води, який подається на поле за вегетаційний період;

г) об’єм води, який подається на 1 га зрошуваної площі за один полив.

18. Максимальна величина поливної норми визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

19. Величина зрошувальної і поливної норм вимірюється у:

а) л/с; м³/с;

б) м/добу;

в) м³/га;

г) м³/га; мм.

20. Терміни поливу сільськогосподарських культур на стадії розробки проекту встановлюються:

а) термостатно-ваговим методом;

б) графо-аналітичним;

в) аерокосмічним;

г) візуальним.

21. Терміни поливу сільськогосподарських культур на стадії експлуатації систем встановлюються:

а) термостатно-ваговим або графо-аналітичним методом;

б) термостатно-ваговим;

в) за допомогою спеціальних приладів;

г) термостатно-ваговим, приладами, аерокосмічним, візуальним.

22. Режим зрошування окремої сільськогосподарської культури – це:

а) вологість ґрунту перед поливом, після нього та поливна норма;

б) кількість поливів, величини поливних норм та черговість поливів;

в) величини поливних норм та витрати води на поле під час поливу;

г) величини поливних норм, кількість та терміни проведення поливів.

23. Режим зрошування сівозміни – це:

а) зрошувальна, поливна норми, кількість і терміни поливів кожної

сільськогосподарської культури в сівозміні;

б) динаміка витрат води на зрошування кожної сільськогосподарської культури в сівозміні на протязі вегетаційного періоду;

в) динаміка об’ємів води на зрошування сівозміни на протязі вегетаційного періоду;

г) режим зрошування сукупності сільськогосподарських культур в сівозміні.

24. Режим зрошування сівозміни розраховують на основі:

а) сукупності сільськогосподарських культур в сівозміні;

б) біокліматичного методу С.М.Алпатьєва;

в) режимів зрошування окремих сільськогосподарських культур;

г) визначення витрат води на зрошування кожної сільськогосподарської культури в сівозміні.

25. Режим зрошування сівозміни представляють у вигляді:

а) математичного виразу;

б) неукомплектованого і укомплектованого графіків коливань витрат води на зрошування сільськогосподарських культур на протязі вегетаційного періоду;

в) діаграм;

г) комп’ютерних програм.

26. При розрахунку графіка режиму зрошування сівозміни величину витрати на зрошування окремих сільськогосподарських культур визначають за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

27. При укомплектуванні графіка зрошування сівозміни (графіка поливів) його ординати вирівнюють шляхом:

а) зміни величин поливних норм;

б) зміни тривалості окремих поливів;

в) зміщення термінів поливів;

г) зміни об’ємів води на зрошування.

28. Практичне призначення укомплектованого графіка поливів сівозміни полягає у:

а) визначенні об’єму води для зрошування сівозміни;

б) встановленні черговості проведення поливів;

в) визначенні витрати води для розрахунку водозабірної споруди, каналів, трубопроводів і споруд на зрошувальній мережі;

г) створенні основи для складання плану водоподачі.

29. Гідромодуль – це:

а) витрата води на зрошування сівозміни;

б) об’єм води, який подається на зрошування сівозміни за вегетаційний період;

в) витрата води на один осереднений гектар сівозміни;

г) об’єм води, який подається на один гектар зрошуваної площі.

30. Гідромодуль визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

31. Величина витрати на зрошування сівозміни визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

32. Розрізняють наступні способи зрошування:

а)поверхневий, дощування, внутрішньогрунтовий, підземний;

б)поверхневий, дощування, дрібнодисперсний, внутрішньогрунтовий, підземний;

в) поверхневий, дощування, краплинний, підземний;

Дата добавления: 2014-12-07