Основні причини травматизму і захворювання та заходи їх запобігання на виробництві

Виробничий травматизм і профзахворювання

Втрата працездатності (тимчасово чи постійно) працюючим в робочий чи прирівняний до нього час в результаті поранень, травм чи нещасних випадків називається виробничим травматиз­мом. До числа характерних прикладів виробничого травматизму належать запорошення очей, поріз, удар, перелом, опік, ураження електричним струмом, обмороження, теплові удари тощо.

Основними факторами, які можуть спричинити виробничий травматизм, є: робочі машини, рухомі частини машин та механізмів, падаючі вантажі, полум’я, пара, розплавлений метал тощо.

Вплив на організм небезпечних і шкідливих факторів виробництва, в результат чого погіршилось здоров’я працюючого (тимчасово або постійно), називається профзахворюванням.

Нещасні випадки, пов’язані з працею на виробництві і в побуті. Для більш широкого розуміння і конкретного викладання з професії, якій навчаються учні, а також залежно від місцевих умов викладач повинен прокоментувати дані слайди.

На жаль на виробництві ще не викорененні факти вживання алкогольних напоїв, а також поява на роботі працюючих в стані алкогольного сп’яніння. Людина в такому стані є джерелом небезпеки для оточуючих, бо в алкогольному стані порушується координація її дій під час роботи. Результат - аварії, травми тощо.

За розпивання напоїв в робочий час або появу на роботу в нетверезому стані законодавством передбачено усунення порушника від роботи і, як крайній захід - звільнити за ініціативою адміністрації.

Профотруєння - це тимчасовий вплив газу, отруючих факторів на організм працюючого, в результаті чого потерпілий втрачає свідомість, знаходиться у шоковому стані та ін.

До числа виробничих шкідливостей належать: пари ртуті, аніліну, свинцю, вібрація, сильний шум, різкі температурні коливання повітря, радіація, підвищений рівень статичної електрики тощо. Професійні захворювання на відміну від виробничого травматизму виникають не раптом, а поступово, внаслідок тривалого впливу виробничих шкідливостей на організм працюючого. Наприклад, професійними захворюваннями можуть бути: туговухість у котельників, ревматизм у будівельника, захворювання серцево - судинної системи у осіб, які працюють у умовах сильних вібрацій, кесонна хвороба, хвороба очей у зварника тощо.

Причини травматизму і захворювання на виробництві викликаються чотирма групами небезпечних і шкідливих факторів: біологічні, психофізіологічні, фізичні та хімічні.

Біологічно небезпечні і шкідливі речовини - це такі, вплив яких на підприємстві на працю­ючих спричиняє нещасні випадки, травми або професійні захворювання. Це діяння впливу мікробів, мікроорганізмів, біохімічні, фізіологічні, генетичні та інші зміни в клітинах і організмі людини в результаті дії іонізуючих випромінень і ультрафіолетових променів та ін.

Психофізіологічні небезпечні фактори виробництва викликають психічні перевантаження: розумове та емоційне перенапруження, нервово-психічні травми та ін.

Фізичні небезпечні й шкідливі фактори виробництва найбільш поширені. До них відносяться: машини й механізми, радіація, вібрація, запиленість і загазованість робочої зони. Шум, ультразвук, вологість повітря, електрика, електричні поля, недостатня або підвищена освітленість робочої зони. Рівні небезпечних і шкідливих фізичних факторів на робочих місцях підприємств не повинні перевищувати гранично допустимих величин, передбаченими санітарними нормами та правилами, стан­дартами ОП, а також гігієнічними нормами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я.

Хімічні небезпечні й шкідливі фактори виробництва поділяються на подразнюючі і загально-токсичні. Вони отруюють організм людини через дихальні шляхи, травну систему, шкіряний покрив.

Основними заходами запобігання травматизму та захворюванням на виробництві є:

1. Організаційні

2. Технічні

3. Санітарно-виробничі.

4. Медико-профілактичні.

1 До організаційних заходів з ОП відносяться:

• навчання працюючих безпечним методам праці та інструктування їх на робочому місці, розробка правил, норм та інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії, електро, та пожежної безпеки,

• організація оглядів-конкурсів з охорони праці й культури виробництва, адміністративно-громадського контролю за дотриманням законодавства про працю та відпочинок, залучення до роботи не за спеціальністю, без інструктажу з техніки безпеки, недостатнього засвоєння працюючими безпечних прийомів праці, порушення і невиконання інструкцій з техніки безпеки та ін.

2. До технічних заходів належать: підтримання справного стану обладнання робочих місць, виробництва. Машин і механізмів, пристроїв, транспортних засобів, встановлення обладнання для захисту організму людини від впливу незадовільних метеорологічних умов, забруднень повітря у виробничих приміщеннях, шуму та вібрації, електромагнітних полів, лазерних випромінювань, втілення у виробництво механізації та автоматизації, засобів індивідуального та колективного захисту, блокувань, огорож та інших запобіжних засобів.

3. До санітарно-виробничих заходів належать: система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів, спрямованих на захист працюючих від дії шкідливих виробничих факторів для запобігання професійним захворюванням, отруєнню, домішок шкідливих газів, парів або пилу в повітрі робочої зони, приміщення, доведення до норми недостатнього або підвищеного освітлення робочого місця, вібрації і шуму, що перевищують допустимі значення, підвищеної або пониженої температури поверхонь устаткування, матеріалів, підвищеного рівня ультразвуку, інфразвукових коливань, іонізації повітря, статичної електрики, прямого і відображеного блиску, ультрафіолетової радіації, інфрачервоної радіації, тісноти у виробничих приміщеннях, виключення порушень правил особистої гігієни та антисанітарного стану виробничих і побутових приміщень тощо.

4. Методико-профілактичні заходи - це систематичний, постійний медичний контроль за станом здоров’я працюючих. Згідно статті 19 Закону «Про охорону праці» власник зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічний обов’язковий медичний огляд осіб до 21 року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду, термін і порядок його встановлює МОЗ.

5 Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань здійснюється згідно Закону України «Про охорону праці» (стаття 8). Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань. Порядок і умови страхування здійснюється і визначається колективним договором (угодою, трудовим договором).Для цієї мети на підприємстві створюється фонд соціального страхування працюючих.

Дата добавления: 2014-12-07