Навчальний матеріал. 1. Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження;

ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6.

Контрольні питання

1. Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження;

2. Порядок визначення на карті (схемі) місцевості зон зараження, з урахуванням напрямку вітру;

3. Що називається середнім вітром;

4. Основні способи та засоби захисту співробітників і населення;

5. Визначення напрямку евакуації людей (у разі потреби) із осередку ураження.

Мета роботи – поглибити й закріпити теоретичні знання з оцінки хімічної обстановки і захисту населення після аварії на об’єкті з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), набути навичок практичного використання знань.

Завдання:

Ø виконати розрахунки щодо прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха та відобразити результати на карті місцевості у масштабі;

Ø розробити заходи щодо мінімізації збитків при цьому.

Завдання для виконання роботи:

Робота №1. Визначити розміри зони хімічного зараження;

Робота №2. Скласти перелік заходів для захисту співробітників і населення від ураження СДОР.

Вихідні дані варіантів роботи наведено у Додатку 1.

Методологія виконання роботи супроводжуються прикладом розрахунку варіанта “0” (Додаток 1).

При поширені у навколишньому середовищі отруйних речовин (ОР) або сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) утворюються зони хімічного зараження і осередки хімічного ураження.

Зона хімічного зараження — це територія, яка безпосередньо перебуває під впливом ОР або СДОР з кон­центраціями перевищуючими гранично допустимі.

Зона хімічного зараження ОР характеризується типом застосо­ваної ОР, довжиною і глибиною. Довжина зони хімічною зараження — це розміри фронту виливання ОР, або діа­метр розбризкування ОР під час вибуху чи аварії. Глибина зони хімічного зараження — це відстань від навітряної сторони місця викиду у бік руху вітру, до тієї межі, де концентрація ОР стає не уражаючою.

Поширюючись за вітром, заражена хмара може уражати людей, тварин і рослини на значній відстані від безпосереднього місця викиду небезпечних хімічних речовин у навколишнє середовище.

Осередок хімічного ураження — це територія, в межах якої у результаті аварійного викиду СДОР або впливу хімічної зброї в навко­лишнє середовище виникли масові ураження людей, сільсько­господарських тварин та рослин.

Прогнозування хімічної обстановки під час аварії на хімічно небезпечних об’єктах провадиться з метою виявлення масштабів зони ймовірного зараження, своєчасного оповіщення персоналу (населення) і організації заходів для його захисту.

При несподіваних аваріях оцінка хімічної обстановки здійснюється в період її фактичного виникнення. Для цього необхідно знати: тип та кількість СДОР, метеоумови, топографічні умови місцевості, характер забудови на шляху поширення хмари СДОР, умови зберігання і характер викиду отруйних речовин, ступінь захищеності співробітників об’єкту та населення.

Прогнозування оцінки хімічної обстановки включає:

- визначення параметрів зони хімічного зараження, а також її площі;

- нанесення обстановки на карту (схему) в масштабі.

- визначення заходів для захисту населення від ураження СДОР;

- визначення заходів щодо ліквідації негативних наслідків аварії;

Звіт включає: вступну частину, графоаналітичні розрахунки і пояснення до них, а також карти (схеми) хімічної обстановки на місцевості, заходи та пропозиції щодо мінімізації збитків та шкоди.

У вступі до звіту необхідно розкрити значення оцінки хімічної обстановки для захисту населення, яке потрапить у зону хімічного зараження, пояснити, як визначається режим хімічного захисту та заходи щодо локалізації аварії.

Розрахункова частина роботи.

Дата добавления: 2014-12-07