Закрепи

Основні віди і механізми діареї

Ø Осмотична діарея (збільшення кількості погано всмоктуючих та осмотично активних речовин у стінці кишки)

Ø Секреторна діарея (збільшення секреції Cl^- і води з гальмуванням усмоктування нормального активного Na+ і води)

Ø Ексудативна діарея (екссудація слизу, крові і протеінів з ділянок активного запалення в просвіт кишки)

Ø Змінена кишкова моторика (з посиленням або зменшенням контакту між поверхнею слизової і кишковим вмістом)

Тенезмы – надзвичайно часті імперативні позиви до дефекації з почуттям судорожного скорочення в області прямої кишки й сфінктера, при цьому дефекації немає (тому що пряма кишка порожня) або виділяється трохи капель запального экссудата. Причина тенезмов - вплив на рецепторні зони анальноректосигмоидного відділу неадекватних подразників - мікробних або хімічних токсинів, пухлин, післяопераційних фляків. Найчастіше тенезмы спостерігаються при гострих інфекціях дистальних відділів товстої кишки (дизентерії, сальмонельозі й ін.), а також неспецифічному виразковому коліті, пухлинах прямій і сигмовидної кишки, пухлинах малого тазу, що здавлюють пряму кишку, парапроктитах.

Закреп - тривала (більш ніж на 48 годин) затримка спорожнювання кишківника, що супроводжується утрудненням акту дефекації, а також малою кількістю (менш 100 г у добу) або підвищеною твердістю фекалій, почуттям неповного спорожнювання кишківника.

З'ясування причини закрепів завжди починають із розпиту хворого про давнину закрепу. Більшість закрепів турбують хворих довгостроково, нерідко - протягом багатьох років або всього життя. Якщо закреп з'явився недавно або різко підсилився, для виключення його органічної причини необхідне повне обстеження. Воно обов'язково містить у собі пальцеве дослідження прямої кишки, дослідження калу на сховану кров і ректосигмоскопію, а також за показниками - колоноскопію з біопсією з підозрілих ділянок слизової оболонки, ірригоскопію, дослідження пасажу контрасту по кишківнику.

Дефіцит маси тіла - ІМТ = Вага (кг)/{ріст (м)}²

Індекс маси тіла менш 18,5 свідчить про дефіцит маси тіла, до котрого можуть приводити різні причини: зниження апетиту, втрата енергетичних речовин, що надійшли з їжею, із сечею і калом, прискорений обмін речовин, недостатнє харчування. Ці механізми можуть діяти як окремо, так і в сполученні один з одним.

Жовтяниця - Найбільш яскравим проявом захворювань печінки є жовтяниця - синдромокомплекс, що вказує на порушення в обміні або виділенні жовчних пігментів з фарбуванням слизуватих і шкіри в жовтий колір за рахунок нагромадження в них жовчних пігментів.Від щирої жовтяниці варто відрізняти помилкову, з нормальним рівнем білірубіна крові, що іноді спостерігається при вживанні з їжею великої кількості моркви або гарбузи /надлишок каротину/, ниркової недостатності, уживанні усередину акрихіну. Жовтяниця на обмежених ділянках шкіри спостерігається при ксантомах, відкладенні жиру на конъюнктиві в куті ока /не супроводжується іктеричністю склер/.

Жовтяниця супроводжується гипербілірубінемією /видима жовтяниця шкіри звичайно з'являється при підвищенні рівня білірубіна понад 35 мкмоль/л/, що може бути неконъюгованою і конъюгованой. У тих випадках, коли є підвищення рівня білірубіна без істотної зміни інших біохімічних печінкових тестів, варто користуватися терміном гипербілірубінемія.

Неконъюгована гипербілірубінемія - стани, при яких у крові більше 85% від загального білірубіна становить неконъюгований /тобто непрямий/. Виникає при: 1) гіперпродукції білірубіна; 2) порушеннях захоплення білірубіна печінкою; 3) порушеннях у системі транспорту /при цьому відсутній білірубінемія/.

Характерними лабораторними й клінічними ознаками є підвищення рівня ретикулоцітів, анемія, зниження осмотичної резистентності еритроцитів, наявність уробіліногена, позитивна реакція Кумбса, збільшення селезінки, жовтий, лимонно-жовтий колір шкіри, звичайний або темний колір калу.

Конъюгована гипербілірубінемія - стану, при яких у крові більш ніж 50% від загального білірубіна становить конъюгований білірубін /тобто прямій/. Конъюгована гипербілірубінемія зустрічається незрівнянно частіше, ніж неконъюгована. Вона виникає при: 1) гепатоцеллюлярних захворюваннях; 2) усередині- або позапечінкової обструкції /при цьому є білірубінурія/.

Анорексія - втрата апетиту, втрата бажання їсти.

Асцит - Асцит – скупчення рідини в черевній порожнині. Він звичайно проявляється вагою в животі, метеоризмом, збільшенням живота в обсязі.

II. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ:

Дата добавления: 2014-12-07