О.М. Обушенко 2 страница

Ключові слова: М.Костомаров, П.Куліш, “Закон божий”, “молоді” та “старі” громади, радикалізація громад, РУП, УНП, УДРП, ТУП, “Самостійна Україна”, автономісти-федералісти.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

Змістовий модуль 2.

Тема 9. Українська революція (1917-1920 рр.). Відновлення державності українського народу.

Лютнева демократична революція в Росії і піднесення національно-визвольного руху в Україні у 1917 р. Створення Української Центральної Ради, її соціальна база, програма. М.С.Грушевський. В.К.Винниченко. С.В.Петлюра. Формування рад робітничих, селянських і солдатських депутатів.

Перші кроки на шляху організації національної державності.. Перший універсал Центральної Ради. Створення Малої Ради. Генеральний Секретаріат – перший крайовий уряд та його діяльність. Другий універсал Центральної Ради. Ускладнення відносин між Центральною Радою і Тимчасовим урядом. Більшовицький переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. І політика Центральної Ради. Третій універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.

Ускладнення політичних взаємовідносин між Українською Центральною Радою і Раднаркомом РРФСР. Ультимативні вимоги Російського Раднаркому до УЦР 4 грудня 1917 р., причини і наслідки конфлікту. Перший Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові 11-12 грудня 1917 р. І утворення двовладдя в Україні. Більшовицька радянська державність в Україні і початок збройної боротьби проти УНР. Розгортання наступу більшовицьких військ на Україну. Бій під Крутами, його трагічні наслідки. Захоплення Києва більшовиками.

Четвертий універсал Центральної Ради і проголошення незалежності УНР. Міжнародне визнання УНР. Участь представників УНР у переговорах у Брест-Литовську. Підписання Брест-Литовської угоди. Окупація України німецькими військами. Конституція УНР (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) 29 квітня 1918 р.: зміст, історичне значення. Історичне значення діяльності Української Центральної Ради.

Гетьманський переворот. П.Скоропадський. “Грамота до всього українського народу”, “Закони про тимчасовий державний устрій” 29 квітня 1918 р. Склад уряду і його політика. Державне будівництво Української держави у сфері науки, культури, освіти. Досягнення і прорахунки режиму П.Скоропадського. Створення міжпартійного опозиційного блоку Українського національного союзу. Утворення Директорії та встановлення її влади. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г.П’ятаковим під патронатом Раднаркому РРФСР. Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки.

Національна революція в Західній Україні. Створення Західно-Української Народної Республіки: формування уряду Державного Секретаріату на чолі з К.Левицьким, затвердження конституційних основ – “Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої австро-угорської монархії”. Є.Петрушевич. Політичні перетворення в Західній Україні. Передання всієї влади ЗОУНР диктаторові Є.Петрушевичу. Українсько-польська війна. Українська Галицька Армія (УГА).

Відновлення і падіння влади більшовиків в Україні в 1919 р. Х.Г.Раковський, Г.І.Петровський. Перша радянська конституція в Україні. Введення продрозкладки, запровадження політики “воєнного комунізму” та її наслідки в Україні. Селянські повстання, повстанські рухи. Н.Махно. Прийняття постанови Всеукраїнського революційного комітету про поширення на території України дії всіх декретів РРФСР.Націоналізація промисловості УРСР.

Україна в період війни проти Польщі та врангелівських військ. Версальський мирний договір і доля західноукраїнських земель. Варшавський договір між УНР та Польщею. Ліквідація врангелівського фронту. Ризький договір і його наслідки для України. Окупація Польщею Східної Галичини. Постанова Ради послів Антанти про довічне включення Галичини і Західної Волині до складу Польщі.

Уроки та історичне значення української революції 1917-1920 років.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: революція, УЦР, Тимчасовий уряд, Ради, М.Грушевський, універсали, Генеральний Секретаріат, виступ полуботківців, автономія України, більшовики, ультиматум Раднаркому, Крути, Четверний союз, земельний закон, міжпартійна боротьба. Четверний союз, мирна делегація, таємний протокол, Українська народна громада, Всеукраїнський союз землевласників, Протофіс, переворот, октябристсько-кадетський уряд, Український національно-державний союз, Український національний союз, українські національні партії, антигетьманська опозиція, проголошення Директорії, друга українсько-більшовицька війна.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

ТЕМА 10. Соціально-економічні та культурні трансформації в УРСР (1921 – 1938 рр.)

Економічні наслідки політики “воєнного комунізму”. Запровадження нової економічної політики. Голод в Україні 1921-1923 рр. Міжнародна допомога голодуючим України. Сільське господарство України в перші післявоєнні роки. Відбудова народного господарства України на засадах НЕПу (1921-1929). Відродження ринку: товарно-грошові відносини, госпрозрахунок, кооперація, оренда, приватний капітал, грошова реформа, економічні методи управління.

Національна політика в Україні на початку 1920-х рр. І роль в ній КП(б)У. Декларація про утворення Союзу РСР, прийнята УІІ Всеукраїнським з’їздом Рад. Перший Всесоюзний з’їзд Рад, прийняття Декларації і Договору про утворення СРСР. Входження України до складу СРСР: значення, соціально-політичні наслідки. Постанова ВУЦВК “Про утворення Автономної Молдавської СРР”.

Українізація: суть, причини, значення. Створення національних сільрад і районів, національних шкіл, преси, культурних національних установ. Створення Центральної комісії у справах національних меншостей при ВУЦВК. Досягнення українізації у сферах науки, мистецтва, літератури. Кампанія проти О.Я.Шумського. М.О.Скрипник. Небільшовицькі партії та їх програми в Україні в 1920-х роках. Партійно-адміністративний та ідеологічний наступ на українізацію наприкінці 1920-х рр. “Розстріляне відродження”.

Запровадження в Україні воєнно-комуністичного тоталітарного режиму. Адміністративно-командна система: її становлення, риси, наслідки. Бюрократизація політичної систем в СРСР Режим особистої влади Сталіна. Розвиток промисловості в Україні в 1920-1930-х роках. Індустріалізація. Перші п’ятирічки. Будови перших п’ятирічок в Україні. Аналіз головних висновків і уроків індустріалізації в СРСР.

Геноцид проти українського народу. Сталінська колективізація – злочин проти народу. Х з’їзд КП(б)У і Листопадовий пленум ЦК КП(б)У (1928 р.) про доцільність проведення колективізації. Розселянювання України в процесі колективізації. Методи здійснення примусової колективізації. Причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр. Демографічні втрати України внаслідок суцільної колективізації і голодомору.Сталінські репресії, їх наслідки для долі українського народу. Терор проти інтелігенції та її фізичне винищення.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: ”воєнний комунізм”, продрозкладка, продзагони, націоналізація, централізація, одержавлення землі, мілітарізаця промисловості, загальна трудова повинність, диктатура, суверенітет, червоний терор, націонал-комунізм. Неп, криза політики “воєнного комунізму”, продподаток, товарно-грошові відносини, денаціоналізація, військово-політичний союз, договірна федерація, план автономізації, федерація, конфедерація, коренізація, українізація, Л.Курбас, О.Довженко, М.Хвильвий, О.Шумський, М.Волобуєв. партійна опозиція, троцькізм, бухарінщина, адміністративно-командна система, поверненння до “воєнного комунізму”, форсована індустріалізація, п’ятирірчний план, джерела та особливоості індустріалізаці, хлібозаготівельна криза, “масова” колективізація, колгоспи, голодомор.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

Тема 11. Західноукраїнські землі у складі іноземних держав у 1920-1930-х рр..

Західноукраїнські землі в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Розвиток національно-визвольного руху. Створення політичних партій і організацій та їх діяльність. Кооперативний рух. Посилення боротьби населення проти окупації. Культурне життя. Заснуваня і діяльність таємного Українського університету. Наукове товариство імені Т.Шевченка, “Просвіти”. Греко-католицька церква. А.Шептицький.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова:: ОУН, С.Бандера, Кооперативний рух, Греко-католицька церква. А.Шептицький, «Просвіта»

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

ТЕМА 12. Україна напередодні та в роки Другої світової війни.

“Українське питання” в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. «Мюнхенська змова» і справа Карпатської України. Вибори до сейму Карпатської України. А.Волошин. “Карпатська Січ”. Проголошення незалежності Карпатської України. Окупація Карпатської України Угорщиною.

Початок Другої світової війни, її причини, характер. Позиція європейських держав.Західна Україна і геополітичні інтереси Німеччини та Радянського Союзу. Пакт «Молотова – Ріббентропа» про ненапад та Договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною та їх політичні наслідки для долі світу і України. Вступ Червоної Армії на західноукраїнські землі. Возз’єднання українських земель. Включення до складу СРСР Бессарабії та Північної Буковини.

Політичні, адміністративно-територіальні та соціально-економічні перетворення на західноукраїнських землях. Репресії та геноцид сталінського режиму в західноукраїнських землях. Насадження системи тоталітарного контролю, масової депортації, репресій, припинення діяльності партій і громадських організацій, закриття газет, журналів, видавництв, музеїв, театрів.

Напад фашистської Німеччини на СРСР. Окупація українських земель фашистською Німеччиною. Український напрям в плані “Барбаросса”. Оборонні бої радянських військ на Україні. Луцько-Бродівсько-Ровенська танкова битва. Оборона Києва, Одеси, Севастополя, бої в районі Харкова, на Донбасі, в Криму. Об’єктивні і суб’єктивні причини поразки Червоної армії в початковий період війни. Розгром німецько-фашистських військ під Москвою. Контрнаступ радянських військ на Україні. Поразки в районі Харкова та в Криму. Відступ до Волги і Кавказу.

Україна в час фашистської окупації. Пограбування національних багатств України. Терор і масове знищення населення. Вивезення людей до Німеччини. Боротьба українського народу проти фашистських загарбників в тилу й на фронті. Створення Українського штабу партизанського руху на чолі з Т. Строкачем. Діяльність підпільних організацій і партизанських загонів. Рух Опору в Європі та його особливості в Україні. Проголошення ОУН акту відновлення державності України, його наслідки. Створення і діяльність УПА. С.Бандера. А.Мельник.

Поразка фашистських військ на Східному фронті. Завершення визволення території України. Завершення Другої світової війни, її уроки. Наслідки та історичні уроки Другої світової війни. Кардинальні суспільно-політичні зміни у світі.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова:: Друга світова війна, Велика Вітчизняна війна ОУН, УПА, Р.Шухевич, «Мюнхенська змова» Карпатська Україна, возз’єднання українських земель, оборона Києва, Одеси, Севастополя, окупація, нациський новий порядок, визволення України

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

Тема 13. Україна у першому повоєнному десятиріччі (1945-1955)

Остаточне звільнення території республіки та відновлення довоєнних кордонів. Діяльність загонів ОУН-УПА в 1945-1950 рр. Приєднання Закарпатської України. Проблема визнання західних кордонів УРСР на Паризькій мирній конференції. УРСР – фундатор ООН. Створення зовнішнього представництва республіки. Зміна державної символіки. Врегулювання прикордонного питання. Радянсько-чехословацька, радянсько-польська та радянсько-румунська угоди про кордон. Адміністративно-територіальні зміни в УРСР. Депортації поляків та українців у 1945-1946 рр. Операція «Вісла» 1947 р. Партійне керування республікою. Новий етап радянізації західних областей. Репресії радянського режиму. Збройний опір бандерівського підпілля. Кримськотатарська проблема. Заселення Кримського півострова після депортації татар. Включення Кримської області до УРСР у 1954 р. Завершення формування території сучасної України.

Тяжкі наслідки війни. Відбудова народного господарства у 1945-1950 рр. Її методи, джерела, хід та результати. Становище в сільському господарстві. Голод 1946-1947 рр. Рівень життя і побуту народу.

Стан розвитку культури. Апологетика та глорифікація диктаторського сталінського режиму. Освіта. Наука. Література і мистецтво. «Жданівщина» в УРСР. Злочини Л.М.Кагановича в Україні (1947 р.). Безпідставні звинувачення українських вчених. Боротьба правлячої комуністичної партії з «націоналістами та безрідними космополітами» в Україні в другій половині 1940-х – на початку 1950-х років. Зміцнення комуністичним режимом Російської православної церкви. Львівський церковний собор 1946 р. Ліквідація Української греко-католицької церкви. Доля її ієрархів. Йосип Сліпий.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: XX з’їзд КПРС, культ особи, хрущовська “відлига”, лібералізація суспільно-політичного життя, процеси реабілітації, децентралізація управління, “неосталінізм”, дисидетський рух, економічна дискусія, семіирічка, реформи, застій, стагнація виробництва.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

Тема 14. Політичний та соціально-економічний розвиток УРСР в 1950-х - 1980-х рр.

Демократизація суспільно-політичного життя в СРСР і УРСР. Політичний курс керівництва СРСР на десталінізацію. Критика культу особи Сталіна, заходи щодо подолання його наслідків. Розширення прав республік в управлінні народним господарством. Освоєння цілини. Сільське господарство – арена експериментів. Національно-культурне життя УРСР. “Відлига”. Рух “шістдесятників”. Василь Симоненко, Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Іван Дзюба, Іван Драч, Дмитро Павличко, Микола Вінграновський. Освіта, наука і культура в УРСР в 1950 – на початку 1960-х років. Партійно-адміністративний наступ на творчу інтелігенцію.

Перемога партійного консерватизму, усунення М.С.Хрущова з посад та обрання Л.І.Брежнєва. Соціально-економічне становище України в другій половині 1960 - середині 1980-х років. Економічні реформи 1960-х років, їх незавершеність. Наростання застійних явищ у соціально-економічному, політичному та духовному житті України і СРСР. Формування механізму гальмування і кризових тенденцій.

Суспільно-політичне життя в Україні. Становище в правлячій партії. Доктрина “розвинутого соціалізму”. Прийняття третьої конституції СРСР і четвертої конституції УРСР. Зміни в політичній системі. Національна політика в Україні. Витіснення української мови, руйнування історико-архітектурних пам’яток, викривлення історії українського народу. Політика русифікації під виглядом інтернаціоналізації. Абсолютизація категорій “радянський народ”, “зближення націй”. Керівництво республіки: П.Ю.Шелест, В.В.Щербицький, В.Б.Маланчук. Нігілістичне ставлення до збереження національної самобутності.

Гельсинський рух та його вплив на розгортання національно-демократичного процесу в Україні. Політичні репресії 1960 –1970-х років. Українське дисидентство. “Собор” О.Гончара. Гельсинська група в Україні. Урбанізація і занепад українського села. Остання спроба реформування радянської політичної і економічної системи.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: “перебудова”, “прискорення”, “гласність”, національне відродження, XVIII з’їзд, спроби політичної реформи, нові громадські об’єднання, багатопартійність, демплатформа, вибори, Верховна Рада.

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

ТЕМА 15. Перебудовні процеси на території Україні (1985 – 1991 рр.)

М.С.Горбачов. Концепція прискорення соціально-політичного розвитку. Непослідовність у розробці заходів подолання негативних явищ, механізму гальмування. Економічні перетворення в Українській РСР та проблема співвідношення республіканської і союзної власності. Чорнобильська катастрофа: причини, наслідки, ліквідація. Проблеми екології.

Зростання національного самоврядування і боротьба народу за своє відродження і державність. Утворення політичних партій і рухів в Україні. Спроби компартійної верхівки на чолі з В.Щербицьким та Л.Кравчуком зупинити національно-визвольний рух. Народний рух України за перебудову, його програмні завдання, політика, практика і вплив на громадсько-політичний процес в Україні. Громадські об’єднання “Зелений світ”, “Меморіал”, “Спілка незалежної української молоді” та ін.

Виникнення партій і формування багатопартійності в Україні. Українська республіканська партія, Партія демократичного відродження України, Конституційно-демократична партія, Демократична партія України, Українська селянська демократична партія, Соціал-демократична партія, Соціалістична партія та ін. Закон “Про мови в Українській РСР”. Декларація про державний суверенітет України та її історичне значення. Референдум у Криму щодо відновлення автономії та прийняття Верховною Радою УРСР Закону “Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки”. Створення Кримської АРСР.

Запровадження в Україні посади Президента. Реформування Ради Міністрів в Кабінет Міністрів на чолі з прем’єр-міністром. Закон УРСР “Про перелік міністерств та інших центральних органів державного управління Української РСР”. Невдалі спроби поновлення СРСР і укладення нового Союзного договору. Економічний і політичний крах Радянського Союзу. Події 19-21 серпня 1991 року в Москві – спроба перевороту і встановлення диктатури. Соціально-політичні наслідки серпневих подій. Розпад СРСР.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: Декларація про державний суверенітет, ДКНС, державний переворот, сепаратистські настрої, розпад СРСР, студентське голодування, економічна незалежність,

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

ТЕМА 16. Здобуття Україною незалежності. Розбудова держави

(1991 – 2000 рр.)

Крах комуністичної ідеології і проблема політичної ідентичності українців. Зміна системи цінностей. Політичні партії після здобуття незалежності. Президентство Л.Кравчука – перемога комуністичної партократії над національно-демократичними силами. Соціальна база національної держави. Перегрупування партійно-політичних сил у 1991-1992 рр. Відродження старих і поява нових партій у 1992-1994 рр. Динаміка партійного життя у другій половині 90-х рр.. Політична система на початку нового тисячоліття. Її поляризація та структурованість. Провідні політичні лідери. Поява поняття «політична еліта».

Суспільно-політична ситуація після 24 серпня 1991 р. Створення передумов побудови власної держави. Націоналізація та демократизація державних установ. Розбудова центральних та місцевих органів влади, збройних сил, судової системи та правоохоронних органів. Забезпечення реальної автономії Криму. Перетворення Верховної Ради в український парламент. Еволюція її структури та складу. Суспільно-політичні зміни 1990-1991 рр. і необхідність заміни Конституції УРСР 1978 р. Модифікація радянської конституції. Конституційні комісії і конституційні проекти 1992-1994 рр. Політична криза 1995 року і Конституційний договір 8 червня 1995 року. Ухвалення Конституції 28 червня 1996 р. Її основні положення.

Причини та наслідки економічної кризи в Україні. Неспроможність Леоніда Кравчука оволодіти ситуацією в державі. «Кравчучки». Спроби економічних реформ у перші роки незалежності. Гіперінфляція. Введення тимчасової грошової одиниці – купоно-карбованця. Проблема «прихватизації». Падіння рівня життя народу. Соціальне розшарування. Зміни у соціальній структурі. Прискорення приватизації і реформування економіки за схемою Леоніда Кучми. Перші ознаки стабілізації. Поява олігархії та олігархів. Перспективи української економіки на початку ХХІ ст..

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: Акт проголошення незалежності України, Конституція 1996 р. Л. Кучма, економічні реформи, гіперінфляція, приватизація

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

ТЕМА 17. Незалежна Україна у ХХІ ст.

Передумови «помаранчевих» подій. Бездарність, безпорадність і бездіяльність влади. Тотальна корупція та хабарництво. «Кучмівський режим» і «кучмізм». Убивство Георгія Гонгадзе. Касетний скандал. Визрівання політичної кризи. Спроби Л.Кучми зберегти владу. Рішення Конституційного суду про третій термін Л.Кучми. Поява Віктора Януковича. Кандидат від народу – Віктор Ющенко. Замах на його життя. Адміністративний ресурс і виборчі перегони. Перший тур голосування і перша перемога В.Ющенка. Недоведена фальсифікація другого туру 21 листопада 2004 року.

Початок Помаранчевої революції. Київський майдан. Реакція в регіонах. Дії влади. Компромісні рішення Верховного суду та Верховної Ради. Пере голосування другого туру і друга перемого В.Ющенка. Втеча з України апологетів «кучмізму». Самогубство М.Кирпи та Ю.Кравченка. «Помаранчева команда» при владі. Дискредитація ідей майдану. Спроби перерозподілу власності. Розстановка політичних сил після виборів до Верховної Ради 26 березня 2006 року. Призначення В.Януковича прем‘єр-міністром. Продовження політичногго протистояння і передчасні вибори до Верховної Ради 30 вересня 2007 року. Новий уряд Ю.Тимошенко від демократичної коаліції.

Геополітичне значення України. Становлення зовнішньої політики України. Її ядерний аспект. Зовнішньополітичні пріоритети. Відносини з СНД, Росією та США. Україна і НАТО. Позиція українських політиків у звязку з російсько-грузинською війною серпня 2008 року. Участь України в ООН, Раді Європи та інших міжнародних організаціях. Українська діаспора. Суспільні і культурні зв’язки України з діаспорою. Створення і діяльність Міжнародної асоціації Україністів і Республіканської асоціації україністів (1989 р.). Співпраця з організаціями українців за кордоном (Світовий конгрес вільних українців, Комітет українців Канади, Ліга американських українців). Зовнішньоекономічна діяльність України в останні роки.

Вплив економічної кризи та політичної нестабільності на духовне і культурне життя. Традиційна культура та традиційні цінності перед лицем «глобальної» культури. Релігійна ситуація в державі. Нові релігійні організації та традиційні церкви. Класифікація нових релігійних об‘єднань та причини їх масового поширення на Україні. Міжконфесійне протистояння. Спроби знайти компроміс. Перспективи християнства в Україні. Занепад духовності. Феномен «американізації». Тотальне нашестя «масової культури» та її антицінностей. Торжество кічу. Нова хвиля русифікації. Намагання національної інтелігенції рятувати власну науку, мистецтво, літературу.

Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів.

Ключові слова: «Кучмізм», «касетний скандал». В. Ющенко, «Помаранчева революція», євроінтеграція, «американізація» культури

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.

Дата добавления: 2014-12-07