Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 5. Будова і технологічне планування магазинів




МОДУЛЬ ІІ

 

 

В даній темі необхідно дослідити, за якими ознаками здійснюється класифікація будівель магазинів, які вимог висувають до торгових будівель та споруд. Охарактеризувати конструктивні елементи торгових будівель і технологічні вимоги до них, визначити вимоги до улаштування будівель магазинів. Дослідити особливості улаштування і планування торгового залу магазинів різних форматів. Охарактеризувати поняття інтер’єру та рекламно-інформаційного оформлення магазину. Визначити, які техніко-економічні показники використовуються для аналізу ефективності використання торгової площі магазину. Дослідити процеси організації проектування, будівництва, реконструкції та ремонту торгових будівель та споруд. Ознайомитись із зарубіжним досвідом планування та будови магазинів.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Магазинобудування – наука і галузь про найефективніші способи створення, побудови, функціонування магазинів та оптимізації торгово-технологічних процесів в них.

Слід зазначити, що серед факторів, що впливають на ефективну діяльність магазину, виділяють наступні: місцерозміщення магазину, його загальна та торговельна площа, зручний під’їзд та підхід до магазину, ефективне внутрішнє планування.

Також відзначають, що типовими помилками, що зустрічаються при плануванні та будівництві магазину, є:

- побудувати магазин «для всіх»;

- будівництво магазину без попереднього дослідження ринку, обґрунтування та планування;

- будівництво магазину «за калькою»;

- недооцінка створення загального образу магазину.

Для того, щоб уникнути цих помилок необхідно знати:

- склад своїх потенційних клієнтів;

- основну цільову групу клієнтів, тобто ту, яка може вам принести найбільший дохід;

- особливості сприйняття торговельного залу цільовою групою;

- стереотипи цільової групи.

Етапи розробки, будівництва та введення в експлуатацію магазину:

1. Формування концепції магазину.

2. Проектування магазину.

3. Виконання будівельних робіт.

4. Інженерне забезпечення.

5. Постачання торгово-технологічного обладнання.

6. Установка, монтаж та пуск торгово-технологічного обладнання.

7. Дизайнерське та інформаційне оформлення площ.

8. Програмно-технічне забезпечення процесу продажу.

9. Розробка маркетингової та рекламної підтримки щодо відкриття магазину.

10. Підбір орендарів на вільні площі.

11. Розробка комплексу заходів щодо гарантійної та післягарантійної експлуатації інженерних систем та холодильного обладнання.

Етапи реалізації торговельного проекту:

1. Передпроектна стадія передбачає:

- оцінку ринку;

- оцінку місцерозміщення майбутнього магазину;

- оцінку фізичної можливості будівництва (геодезичні можливості);

- оцінку правових аспектів (можливість виділення землі в оренду або її купівля);

- оцінку фінансових можливостей та економічної доцільності проекту;

- визначення завдання на проектування магазину.

2. Стадія проектування і будівництва передбачає:

3. Стадія реалізації.

4. Стадія управління.

Торгові будівлі та споруди мають відповідати певним вимогам:

Функціонально-технологічні вимоги передбачають можливість використання будівель і споруд за функціональним призначенням – для організації торговельного обслуговування покупців, оптимальної організації торговельно-технологічного процесу в магазині з механізацією його операцій і впровадженням сучасних методів продажу товарів.

Технічні вимоги до будівель забезпечуються типізацією їх елементів і конструкцій, уніфікацією розмірів.

Будівельні вимоги передбачають застосування індустріальних методів будівництва, надійність, міцність і стійкість будівлі.

Архітектурні-естетичні вимоги передбачають єдиний архітектурний стиль будівлі і композицію окремих елементів екстер’єру й інтер’єру магазину.

Економічні вимоги до торгових будівель потребують мінімізації матеріальних, фінансових і трудових ресурсів як при будівництві споруд, так і при їх експлуатації.

Приміщенням називається простір всередині будівлі, що має певне функціональне призначення і обмежене будівельними конструкціями.

Приміщення, які використовуються для розміщення магазинів, можуть бути класифіковані за такими ознаками:

1. За типом приміщення:

- у складі торговельних центрів;

- у спеціально відокремлених будівлях;

- вбудовані.

2. За особливостями конструктивних рішень поділяються на одно- та багатоповерхові, з підвалом і без нього.

3. Залежно від матеріалу стін і конструкційних елементів торгові приміщення можуть бути цегляними, кам’яними, гіпсо-, шлако- і залізобетонними.

Склад приміщень магазину залежить від типу підприємства, розміру його торговельного залу, ступеня підготовленості товарів до продажу, їх фізико-хімічних властивостей, строків зберігання та методів продажу товарів.

Таблиця 12. Приміщення магазину

Приміщення магазину Призначення
Приміщення для зберігання та підготовки товарів до продажу спеціально обладнані приміщення, які призначені для приймання, зберігання, фасування та підготовки товарів до продажу (охолоджувальні камери, комори, ділянки для розвантаження та приймання товарів тощо)
Підсобні приміщення частина приміщень магазину, призначена для розміщення допоміжних служб та виконання робіт з обслуговування технологічного процесу (приміщення для зберігання пакувальних матеріалів, технологічного обладнання, інвентарю, спецодягу тощо)
Торговельні приміщення спеціально обладнана частина приміщення, призначена для обслуговування покупців (торговельні зали, кафетерій, демонстраційний зал тощо), питома вага може досягати 70% загальної площі
Адміністративні приміщення приміщення, призначені для розміщення керівного персоналу
Побутові приміщення приміщення, призначені для побутових потреб: санітарно-побутові приміщення, душові тощо
Технічні приміщення приміщення, призначені для розміщення технічних служб та виконання робіт з технічного обслуговування робочих місць, торгово-технологічного та механічного обладнання: приміщення охорони, вентиляційні камери, котельні, пункт автоматизованої системи управління тощо.

 

Між цими групами приміщень повинен бути належний взаємозв’язок, який має забезпечувати раціональну організацію всього технологічного процесу в магазині.

При плануванні розташування приміщень магазину необхідно дотримуватися таких правил:

- торгові зали мають бути технологічно пов’язані з приміщеннями для підготовки та зберігання товарів, забезпечувати найкоротші шляхи для вантажопотоків;

- проходи в адміністративні, побутові, підсобні та технічні приміщення не повинні проектуватися через торгові зали та приміщення для зберігання і підготовки товарів до продажу;

- приміщення, де зберігаються товарно-матеріальні цінності, не повинні бути прохідними;

- розташування приміщень магазину має відповідати послідовності і прямолінійності технологічного процесу.

Головним приміщенням магазину є торговельний зал. У торговельному залі розміщується робочий і виставковий запас товарів, робочі місця продавців, касирів. Тут здійснюється відбирання, відпуск товарів покупцям, надаються різноманітні послуги.

Улаштування та планування торговельного залу повинно відповідати таким вимогам:

- забезпечувати вільне пересування потоків покупців та створювати максимальні зручності для придбання ними товарів;

- створювати найкоротші шляхи руху товарів з приміщень для приймання і підготовки товарів до продажу в торговельний зал;

- забезпечувати хороший огляд і зручність для орієнтації покупців у торговельному залі та можливість контролю з боку працівників магазину.

Усю різноманітність торговельних залів можна звести до таких планувальних схем: квадратної, фронтальної (витягнутої вздовж вулиці), глибинної (витягнутої перпендикулярно до вулиці), круглої. Найефективнішою є квадратна або кругла конфігурація (найбільш раціональною є близька до квадратної, але не більше 1:3).

Площа торговельного залу магазину розподіляється на такі зони:

- зона входу та виходу: розміщення залежить від методу продажу: при продажу товарів через прилавок вона розміщується посередині фасаду, при самообслуговуванні – з лівого боку фасаду; від торговельного залу зона відокремлюється турнікетами, декоративними решітками, вітринами;

- установча площа - площа під торговельним обладнанням: гірками, контейнерами, холодильними прилавками, касовими кабінами та ін.;

- площа, зайнята під викладку товарів (зона викладки товару, демонстраційна площа) – являє собою суму площ всіх площин обладнання, що використовується для викладки товару;

- площа під вузлами розрахунків (зона розрахункового вузла) включає площу, зайняту касовими кабінами, проходами та резервну площу. Вузол розрахунку розміщують так, щоб не виникали зустрічні і перехресні потоки покупців. Кабіни встановлюються таким чином, щоб касири були повернені обличчям до покупців, що виходять з залу, при цьому покупці повинні проходити зліва від контролера-касира. Крім касових кабін для влаштування вузлів розрахунку використовуються столи для пакування товарів, зберігання особистих речей покупців. В цілому площа під вузлами розрахунків повинна займати 15-20% площі торговельного залу магазину;

- площа для покупців включає проходи для покупців в торговельному залі, які поділяються на основні (магістральні) та допоміжні (внутрішні). Вона повинна складати не менше 50-55% площі торговельного залу, що забезпечує вільне просування покупців та візків з товарами. Оптимальна ширина проходів залежить від площі торговельного залу та коливається: основних – від 2 м до 4,5 м, допоміжних – від 1,6 м до 2,2 м.

- площа для додаткового обслуговування визначається виходячи з площі торговельного залу магазину: в залежності від її розміру встановлюються площі для кафетерію, майстерень, відділу оформлення кредиту та ін.

В практиці використовуються такі форми планування торговельного залу: лінійна (решітка), острівна (вільний потік), боксова («трек», «петля»), виставкова, комбінована.

Лінійне планування («Решітка») торгового залу передбачає, що торгово-технологічне обладнання розташовується прямими лініями, утворюючи проходи для покупців. Лінійне планування може бути повздовжнім, поперечним, діагональним та комбінованим. (рис. 7).

           
     
 
 

 

 


а) б) в)

Рис. 7. Лінійне планування торговельного залу: а) зі змішаним розміщенням обладнання; б) повздовжнім розміщенням обладнання; в) поперечним розміщенням обладнання

 

Переваги лінійного планування:

- ефективне використання торговельного простору;

- можливість легко розміщувати та об’єднувати товари по всьому торговельному залу, надавати їм різний простір на полицях;

- забезпечує перебування в магазині великої кількості покупців, сприяє орієнтації покупців та їх ефективному руху в середині магазину;

- забезпечує зручне перебування персоналу поряд з покупцями без негативного впливу на циркуляцію покупців в торговельному залі;

- спрощується управління запасами, розміщених в торговельному залі.

Недоліки лінійного планування:

- у певних випадках утрудняє ознайомлення покупців з товаром (утруднення руху покупців в проходах впливає на процес вибору товару, негативно впливає на показники продажу);

- підвищує ризики, пов’язані з безпекою (крадіжки);

- таке планування покупцями сприймається як мало привабливе та нецікаве.

Острівне планування («Вільний потік») утворюється розташуванням торгово-технологічного обладнання у вигляді окремих острівців різної форми (овальної, круглої, квадратної, прямокутної) з таким розрахунком, щоб покупці могли вільно наблизитись до них і вибрати необхідний товар.

Переваги острівного планування:

- забезпечує більш високу гнучкість планування, можливість максимального візуального впливу на споживачів;

- сприяє більш уважному вивченню товарів;

- сприяє збільшенню імпульсних покупок.

Недоліки острівного планування:

- менш ефективне використання площі торговельного залу;

- більш ускладнений процес контролювання запасів в торговельному залі;

- відносна висока вартість торговельного обладнання.

Боксове планування («Трек», «Петля») передбачає окремі ізольовані зони (бокси) зі своїми розрахунковими вузлами. Бокси утворюються завдяки перпендикулярному розміщенню ліній обладнання відносно стін торгової будівлі. Найчастіше застосовують такий спосіб для торгівлі товарами одного асортиментного профілю.

Переваги боксового планування:

- дозволяє експонувати велику кількість товарів;

- спрямовує споживачів по всьому торговельному простору.

Недоліки боксового планування:

- у споживачів «розбігаються очі», що не дозволяє сфокусувати на запланованих покупках;

- потребує відвідування покупцями кількох відділів, щоб зробити комплексні покупки;

- розрахункові операції потрібно здійснювати декілька разів;

- збільшує витрати часу на придбання товарів;

- утрудняє взаємозамінність торгових працівників.

Планування «Бутік» широко використовується невеликими спеціалізованими магазинами й у спеціалізованих зонах універмагів. В них створюється унікальна атмосфера, що доповнює товар (рис. 8).

 

 

Рис. 8. Планування торговельного залу «Бутік»

Переваги планування «Бутік»:

- створює відчуття більш високого класу торговельного обслуговування;

- повне ознайомлення з асортиментом товарів.

Недоліки планування «Бутік»:

- дещо неефективне використання торговельного простору;

- збільшення вартості використаного місця.

Комбіноване планування торгового залу – це поєднання двох чи більше схем розташування технологічного обладнання в одному залі: наприклад, боксової і лінійної, боксової та острівної тощо.

Улаштування неторговельних приміщень. Склад і розміри неторговельних приміщень визначаються типом магазину, особливостями фізико-хімічних властивостей товарів, характером торговельно-технологічного процесу магазину і передбачаються відомчими будівельними нормами «Підприємства торгівлі. Норми проектування».

До неторговельних приміщень належать.

Зона приймання товарів: розміщується з боку вантажного двору магазину. Загальними вимогами до її влаштування є:

- наявність спеціальних місць для розвантаження товарів (платформи, рампи);

- виділення місць для розміщення товарів для якісного і кількісного приймання;

- забезпечення взаємозв’язку зони приймання товарів з приміщеннями для зберігання і підготовки товарів до продажу та безпосередньо з торговельним залом.

Приміщення для зберігання товарів: розміщується між зоною приймання і торговельним залом з урахуванням спеціалізації при зберіганні окремих груп товарів, розмірами товарних запасів і режимами зберігання.

Площа комор і приміщень для підготовки товарів до продажу розраховується за товарними групами на кожні 10 м2 площі торговельного залу, відведеної для їх реалізації:

У загальній коморі допускається зберігання різних груп продовольчих товарів, за винятком хліба, овочів та фруктів, або різних груп непродовольчих товарів, за винятком целулоїдних товарів, парфумерних аерозолів та горючих рідин.

Зона підготовки товарів до продажу: підготовка товарів до продажу здійснюється в призначених до цього приміщеннях, використовуючи необхідне обладнання та інвентар. Ця група приміщень повинна мати хороший зв’язок як із зоною приймання і зберігання товарів, так і з торговельним залом.

При плануванні допоміжних та підсобних приміщень необхідно вирішити в якій послідовності необхідно розміщувати ці зони по відношенню до торгового залу.

Найбільш розповсюджена схема – коли допоміжні приміщення розміщуються по периферії, навколо центрально розміщеного торговельного залу. Інша схема – центральне розміщення допоміжних зон та приміщень. Торгові зали розміщуються на тому ж горизонтальному рівні, але по периферії.

В багатоповерхових торговельних будівлях іноді використовують «сендвичне» розміщення: під допоміжні приміщення відводиться цілий поверх, а поверхом вище та поверхом нижче розміщуються торговельні зали.

Кожному магазину притаманний власний, індивідуальний імідж (образ). Імідж магазину складається у свідомості покупців довільно, в результаті довгого користування його послугами.

Імідж магазину формують два основних елементи:

1. Матеріальні характеристики товарів, такі як якість та ціна.

2. Психологічний вплив характеристик магазину на споживача: зовнішній облік магазину; внутрішній дизайн магазину та його загальна атмосфера.

Інтер’єр – архітектурно і художньо оздоблена внутрішня частина приміщення. Інтер’єр повинен відповідати зовнішньому оформленню і не вступати в протиріччя з образом магазину, який склався у покупців під впливом архітектурного рішення будівлі. Оформлення інтер’єру повинно відповідати традиціям, смакам, стилю життя основних контингентів покупців.

Інтер’єр магазину повинен забезпечувати:

- відповідність загальної концепції та ринкової позиції роздрібного магазину;

- поєднання планування з іміджем магазину та його спеціалізацією (з товаром, який магазин реалізує);

- пристосування до змін в структурі продаж та методах показу товару;

- підтримування використовувані методи продажу;

- відповідні вимоги безпеки.

Реконструкція – це переустрій наявних торгових об’єктів. Реконструкція буває повна або часткова.

Повна реконструкція передбачає докорінне перепланування більшої частини основних та допоміжних приміщень магазину зі зміною внутрішніх капітальних стін, заміною застарілого торговельно-технологічного обладнання тощо.

Часткова реконструкція передбачає заміну окремих конструктивних елементів торгової будівлі або окремих його приміщень, окремих видів обладнання.

Основними задачами реконструкції є:

- приріст торгових площ з меншими витратами;

- якісне покращення торгової мережі;

- впровадження сучасних технологій продажу та складських операцій;

- більш ефективне використання площ магазинів та складів.

Для нормального функціонування торгових об’єктів, підтримання їх у відповідному стані необхідно здійснювати капітальних та поточний ремонт.

Капітальний ремонт торгових об’єктів проводиться з метою покращення зношених основних фондів. Він передбачає часткову або повну заміну окремих частин будівлі (стін, дахів, підлоги тощо).

Поточний ремонт здійснюється з метою підтримання торгової будівлі та торговельного обладнання у відповідному санітарному, технічному та зовнішньому стані. Він передбачає окраску стін, незначний ремонт обладнання тощо.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 2928; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.048 сек.