Джерела української фразеології

Вся фразеологія, як і лексика, дає широку гаму стилістичних відтінків – від нейтральних (наприклад, грати роль, виконувати на відмінно і т.п.), з одного боку, до пройнятих емоційністю, з іншого боку: то урочистих, піднесених (наприклад, берегти, як зіницю ока),то знижених – жартівливих (наприклад, він до того торгу й пішки дійде) або іронічних чи зневажливих (наприклад, у нього всі кози в золоті; голодній курці – просо на думці; замилювати очі) і т. ін.

Наявний і вживаний у сучасній українській літературній мові фразеологічний матеріал можна в цілому звести до таких окремих складових частин і до таких джерел.

I. Найпоширеніші в літературній мові фразеологічні звороти – це різні приказки та прислів’я, ідіоми, ходові образні вислови усного побутового мовлення народу.

Художня література, зокрема драматургія, охоче використовує цю фразеологію (особливо в мові персонажів), як показують подані приклади.

1. Де згода, там і вигода (про користь дружби і одностайності): “Цигуля підвівся: – Де згода, там і вигода, – сказав спокійно і розважливо” (А. Головко).

2. Про вовка (за вовка) промовка, а вовк у хату (а вовк тут) (або – без другої частини: Про вовка промовка. Означає: тільки згадали про когось, а він сам тут: “ Про вовка промовка, а вовк у хату ” (М. Вовчок); “ Про вовка промовка, а він осьде ” (І. Франко).

3. П’ятами накивати (утекти): “Еней...; зібравши деяких Троянців..., П’ятами з Трої накивав ” (І. Котляревський); “Багато тоді накивало п’ятами і одиноких, і цілими сім’ями” (П. Мирний).

Вираз п’ятами накивати може втратити слово п’ятами і залишиться з тим же значенням тільки слово накивати: “Плигнути через паркан у бузинник і прожогом накивати додому” (Ю. Смолич).

4. Накрити (напнути, накинутись) мокрим рядном (накинутися на когось з докорами): “Лаврін приїхав додому аж опівночі. Батько напнув його мокрим рядном: “Чого це ти так довго барився?” (І. Нечуй-Левицький); “... вона накинулась мокрим рядном на чоловіка” (П. Мирний).

5. Ні пари з уст (мовчить, не говорить ні слова): “Вона все ходить, з уст ні пари, Широкий Дніпр не гомонить” (Т. Шевченко); “Тихо... ніхто ні пари з уст ” (П. Мирний); “Все враз затихло – з уст ні пари ” (П. Грабовський).

6. Пальці знати (або Аж пальці знати) (про щось невміло сказане або зроблене, в чому видно сліди невправної руки): “Ні, – похитав головою [Давид Мотузка], – я такого приговора не підпишу...– тут, хлопці, дуже-таки ваші пальці знати ” (А. Головко).

ІІ. Другим джерелом, звідки йде фразеологія в літературну мову, є мова виробничо-побутова, в якій утворюються певні фразеологічні звороти специфічного виробничого характеру; вони часом виходять за межі свого первісного вживання і засвоюються загальною мовою.

Як приклад таких фразеологічних зворотів можуть бути:

1. Дружній череді і вовк не страшний (походить з побуту пастухів, означає: людям, що живуть у дружбі і згоді, не страшні ніякі небезпеки): “Продержались тиждень... і ще продержаться. Дружній череді вовк не страшний ” (А. Головко).

2. Брати (убрати) в шори (походить з мови лимарів. Означає: суворо з кимось поводитися, строго когось допитувати і т.п.): “Учора мене папа як слід у шори вбрав ” (Л. Українка); “Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці” (С. Васильченко).

3. Лити воду на млин (Означає: сприяти комусь. З мови мірошників): “Бачимо, на чий млин воду ллєш ” (А. Головко).

4. Сім раз одміряй (примір), а раз одріж. Означає: будь розсудливим, не поспішай. По всіх швах (з мови кравців). Означає: у всіх місцях, скрізь.

5. Грати першу скрипку (бути першим), підвищувати тон (говорити підвищеним голосом) – з мови музикантів; грати (першу, велику і т.п.) роль (мати (велике) значення); відігравати роль (переносно); виступати в ролі (переносно) і т.п. – з мови артистів; лакмусовий папірець, з космічною швидкістю, темература кипіння, зняти стружку, ланцюгова реакція, підписати вирок, спускати на гальмах, закласти фундамент, узяти реванш, скласти зброю, на два фронти, перекрити кисень і багато інших з різноманітних галузей.

ІІІ. Влучні, дотепні, популярні вислови видатних людей і відомих майстрів художнього слова українського та інших народів стали також уживаними в українській літературній мові елементами фразеології.

Як приклад подаємо деякі з них:

1. На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує (Т. Шевченко).

2. Перемагать і жить; чуття єдиної родини (П. Тичина).

3. І дим вітчизни нам солодкий і приємний – відповідно до російського: «И дым отечества нам сладок и приятен» (О. Грибоєдов, «Горе от ума»). І трохи в іншому оформленні у Лесі Українки:

Для нас у ріднім краї навіть дим

Солодкий та коханий,

а також у С. Крижанівського:

Дим од заводів піднявся з Подола, з долини.

Чом він хвилює, як спогад який потаємний?

................................................

Дим Батьківщини солодкий для нас і приємний.

Аналогічний зворот знаходимо ще раніше в російській літературі, наприклад, у М. Державіна. Походить він з “Одіссеї” Гомера. (Відомий був у латинських її передачах, наприклад, “...sed tamen optad Fumum de patriis posse videre focis”).

4. Перекази не давні,... та віри їм не ймуть або Живі перекази, та віри їм не ймеш – відповідно до російського: «Свежо предание, но верится с трудом» (О. Грибоєдов).

5. Бути чи не бути? – відповідно і в російській мові: «Быть или не быть?», що походить з англійської мови: To be or not to be? (з У. Шекспіра).

ІV. Різні вислови, засвоєні з інших мов, так само входять у фразеологію української літературної мови. Наприклад:

1. Як з гуся вода (відповідає російському как с гуся вода): «Ему и горя мало, с него всё это так, как с гуся вода» (М. Гоголь), означає: без ніяких слідів, без наслідків. “ А Саві Петровичу й нічого, як з гуся вода ” (А. Головко).

2. І носа не покажуть (відповідає російському: «И носа не покажут» або «И носа не кажут». Означає: не з’являтись, не приходити): “... Тоді вони і носа сюди не покажуть ” (І. Карпенко-Карий, “Суєта”).

3. Діло табак (відповідає російському: «Дело табак»). Виникло в мові робітників-бурлак на Волзі, означає: справа погана, негаразд): “Переконався, що... діло табак, і вирішив повернутись додому” (Ю. Смолич).

4. Дивитися крізь пальці (відповідає російському: «Смотреть сквозь пальцы». Є такий же фразеологічний зворот і в німецькій мові – Durch die Finger sehen. Означає: бачити щось, але навмисно не помічати): “ Учитель дивився крізь пальці на їх жартування (пустування), аби не заважали” (А. Головко).

5. Бути [не] в своїй тарілці. Походить від французького: etre dans son assiette, означає: почувати себе незручно, ніяково: “І Леон собі ж почувсь якось не в своїй тарілці ” (І. Франко).

6. Поставити (ставити) усі крапки над і. Походить від французького: mettre les points sur les i. Означає: не залишити (не залишати) нічого нез’ясованим, з’ясовувати (з’ясувати) те, що і без того зрозуміле, і т.п.

7. Апетит приходить під час їди. Походить з французького: l’appetit vient en mangeant.

8. Благими намірами (добрими бажаннями) вимощене пекло. Відповідає російському: «Благими намерениями (добрыми желаниями) вымощена дорога в ад». Аналогічне англійське: Hell is full of good meaning and wishings або Hell is paved with good intentions. Значення цього звороту добре ілюструють приклади:

а) “Кажуть, що поміст у пеклі

З добрих намірів зложився.

До пекельного помосту

І Бертольдо прислужився” (Л. Українка);

б) “Карпо:... то вам тепер здається, що це тільки ті благі побажання, якими вимощене пекло?” (І. Карпенко-Карий, “Суєта”).

9. Синя панчоха походить від англійського blue stockin; з пташиного польоту від французького a vol d’oiseau; хто є хто від англійського who is who; вічний двигун від латинського perpetum mobile.

V. У склад фразеології української літературної мови входять також різні дотепні вислови з анекдотів, жартів та інших жанрів народної творчості, що закріпилися в мові і стали “крилатими словами”. Їх охоче використовує художня література. Наприклад:

1. Не до солі (не до тóго, нíколи). Взято з поширеного анекдота про селянина поетичної вдачі. Цей селянин повертався з базару, де він купив солі. По дорозі, зустрівши музику, він так захопився танцями, що, сам танцюючи, відповідав тим, хто кричав, що з торби сиплеться його сіль: “ Тепер мені не до солі, коли грають на басолі”: “Еней... не до солі примовлявши, садив крутенько гайдука” (І. Котляревський); “Тепер їй, бачу, не до солі ” (І. Котляревський); “А Шефтелеві якось було не до солі ” (І. Франко).

2. (Ростуть) груші на вербі (щось неможливе, неймовірне): “Сказалараз свиня собі: “Ну, чом я не персона? Ростуть же груші на вербі; Тож можу й я у цій добі пограть в Наполеона” (П. Тичина).

VІ. Вислови з античної (давньої грецької і римської) культури в деякому числі засвоїлися як фразеологічні звороти в українській літературній мові.

Подаємо кілька найуживаніших з них:

1. Сади Семіраміди (розкішні, барвисті місця, картини). Походить з іранських і греко-римських переказів про ассірійську царицю Семіраміду (за 2000 р. до н.е.), що ніби у Вавілоні побудувала розкішні висячі сади: “Коли процесія вирушила нарешті в село, всі плоскі покрівлі вкрились барвними масами жінок та дітей і виглядали, як сади Семіраміди ” (М.Коцюбинський); “В пустельному мареві ми бачили і розкішні сади Семіраміди, і брижі морського прибою” (Ю. Смолич).

2. Прокрустове ложе (або ліжко) (мірка, під яку щось силою припасовують, підганяють). Походить з грецьких оповідань про розбійника Прокруста, який захоплених ним людей клав на ліжко і відрубував їм ноги по розміру ліжка, коли вони були довші за нього, і, навпаки, витягав ноги, коли вони були коротші: “Часто це бувають оригінальні натури, які не містяться на тім прокрустовім ложі, на яке їх кладуть” (І. Карпенко-Карий, “Суєта”).

3. Чистити авгієві стайні (конюшні) (знищувати бруд, наводити порядок у занехаяному господарстві, ділі і т.п.). Взято з грецької міфології – з оповідання про царя Авгія. У Авгія був величезний скотний двір, якого не чищено 30 років. Герой Геракл – Геркулес – вичистив цей двір (стайні) за один день, провівши через нього сусідню річку: [Перекувати меч] “...на вила – чистить стайню авгійову ” (І. Франко).

4. Спалити кораблі або спалити мости (відповідає російському: «сжечь корабли» – «сжечь мосты». Походить з латини – з “Енеїди” Вергілія. Означає: ставши на новий шлях, зробити неможливим повернення назад, до попереднього).

5. Прийшов, побачив, переміг (відповідає латинському: “veni, vidi, vici”; так повідомляв Юлій Цезар про свою перемогу над ворогом): “Я знаю його девіз у цьому ділі: прийшов, побачив, переміг ” (І. Нечуй-Левицький).

6. Крокодилячі сльози (фальшиві сльози, удаваний плач, фальшива жалість або фальшиве співчуття). Походить із оповідань давніх греків і римлян про крокодилів. За цими переказами крокодил нібито плаче, з’їдаючи свою жертву.

7. Між Сциллою і Харібдою (походить з «Одіссеї» Гомера. Означає: між двома великими небезпеками): “Замітку вдалося провести між Сциллою і Харібдою невмолимої тутешньої цензури” (П. Грабовський).

8. Альфа і омега (початок і кінець, все повністю. Альфа (α) і омега (ω) – перша і остання букви грецького алфавіту): “Він альфа і омега, Початок і кінець” (Л. Українка).

VІІ. Деякі біблійні і євангельські вирази, що закріпилися в літературній писемній мові, а часом і в усній народній, також входять у склад української фразеології. Наприклад:

1. Содом і Гомора (іноді – тільки Содом або Гомора. Означає: безладдя, гармидер, спустошення і т.п. Взяте з оповідання про загибель міст Содома й Гомори в Палестині). У літературі: “Юнак зник у цих Содомі й Гоморі ” (І. Ле); “Доки балакаємо, уже може з Князівки Содом та Гомору зробили” (А. Головко); “Адже скажи людям зразу, що для них землю дають, то така Содома б знялася” (М. Коцюбинський).

2. Берегти, як зіницю ока (дуже пильно, як щось найдорожче).

3. Ничтоже сумняшеся (без ніякого вагання): “...який ничтоже сумняшеся заявив свої претензії” (П. Тичина).

4. Пити (гірку) чашу (страждати, терпіти, мучитися. Походить з біблійних переказів про Христа): “ Гіркої чаші вдруге пити не впаде” (П. Грабовський).

5. Струсити (скидати або скинути) з себе ветхого Адама (покинути старі звички, погляди і т.п.).

6. Бути (стати) притчею во язицех (бути – стати – предметом розмов – звичайно з осудом): “На КП (командному пункті) серед офіцерів ця палатка давно вже стала притчею во язицех ” (О. Гончар).

Такі головні шари фразеології української літературної мови. Як показують подані приклади, фразеологію широко застосовує літературна мова, особливо в художніх і публіцистичних творах.

Нова фразеологія, завдяки наявності сучасних могутніх засобів передачі і зв’язку, через пресу, радіо, телебачення й інтернет швидко поширюється, засвоюється широкими масами України і стає живим елементом лексичного фонду сучасної української літературної мови [1].

Завдання 1. З шести варіантів значення фразеологізму “співати дифірамби” виберіть правильний:

а) оволодівати секретами співу; б) заробляти співом на життя; в) перемогти на конкурсі співаків; г) вихваляти когось або щось; ґ) лаяти когось або щось; д) любити когось або щось.

Завдання 2. З шести варіантів значення фразеологізму “жданика поїсти” виберіть правильний:

а) добре наїстися; б) скуштувати кулінарні вироби; в) втратити надію дочекатися; г) витратити останні гроші; ґ) закінчити трапезу; д) з’їсти десерт.

Завдання 3. З шести варіантів значення фразеологізму “красне письменство” виберіть правильний:

а) партійна література; б) комуністична література; в) критикована література; г) література про кохання; ґ) протоколи допитів; д) художня література.

Завдання 4. З шести варіантів значення фразеологізму “через пень колоду” виберіть правильний:

а) старанно; б) вести розчищення лісу; в) стиль будівництва; г) долати бар’єри; ґ) зазнати невдачі; д) недбало.

Завдання 5. З шести варіантів значення фразеологізму “пахне гарбу-зом” виберіть правильний:

а) дуже любити ботаніку; б) у передчутті смачної їжі; в) передбача-

ється сварка; г) характеристика парфумів; ґ) передчуття невеликого зиску; д) передбачається відмова.

Завдання 6. З шести варіантів значення фразеологізму “плавати мілко” виберіть правильний:

а) погано вміти плавати; б) не мати досить сил, здібностей, досвіду; в) бути бідним; г) випробовувати судно; ґ) не мати можливості відпочити на морі; д) працювати на річковому флоті.

Завдання 7. З шести варіантів значення фразеологізму “синя панчоха” виберіть правильний:

а) казковий персонаж; б) жінка – втілення чарівності та жіночності; в) манекенниця; г) жінка-модельєр; ґ) жінка, позбавлена жіночності, віддана науковим чи політичним інтересам; д) легковажна жінка.

Завдання 8. З шести варіантів значення фразеологізму “обминати гострі кути” виберіть правильний:

а) обходити будинок; б) уникати суперечок; в) уникати роботи; г) виконувати завдання з геометрії; ґ) удосконалювати майстерність; д) шліфувати;

Завдання 9. З шести варіантів значення фразеологізму “на високих нотах” виберіть правильний:

а) співати фальцетом; б) майстерний спів; в) фальшивити; г) займатися вокалом; ґ) вища музична освіта; д) підвищеним голосом.

Завдання 10. З шести варіантів значення фразеологізму “перебувати на сьомому небі” виберіть правильний:

а) досягти високого чиновницького поста; б) бути льотчиком; в) бути щасливим; г) жити на останньому поверсі хмарочоса; ґ) мріяти стати льотчиком; д) бути нещасливим.

Завдання 11. З шести варіантів значення фразеологізму “зав’язати вік” виберіть правильний:

а) нещасливо одружити; б) померти; в) народити; г) позбутися звички; ґ) кримінальний жаргон; д) зав’язати стосунки.

Завдання 12. З шести варіантів значення фразеологізму “страусова поведінка” виберіть правильний:

а) закон джунглів; б) ввічливість; в) втеча від дійсності; г) непорядність; ґ) повернення до дійсності; д) швидко бігати.

Завдання 13. З шести варіантів значення фразеологізму “пролізти крізь вушко голки” виберіть правильний:

а) запобігати ласки; б) зробити щось неймовірно складне; в) бути

старанним; г) виказати таємницю; ґ) зробити щось неймовірно просте; д) посваритися з начальством.

Завдання 14. З шести варіантів значення фразеологізму “дим пустити в очі” виберіть правильний:

а) отруювати чадним газом; б) відвести очі; в) заплющити очі; г) обманути; ґ) допитувати; д) дихнути на когось тютюновим димом.

Завдання 15. З шести варіантів значення фразеологізму “царство тіней” виберіть правильний:

а) пекло; б) казкова країна; в) театр; г) загадка; ґ) фантастичний твір; д) мрійливість.

Дата добавления: 2014-12-07