Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Психологічний захист населення




Медичний і психологічний захист населення. Характеристика медичних засобів індивідуального захисту.

Медичний захист включає:

- планування і використання сил і засобів установ охорони здоров'я незалежно від відомчої приналежності, форм власності і господарювання;

своєчасне використання профілактичних медичних препаратів і санітарно-епідемічних заходів;

- контроль за безпекою і якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання;

- своєчасне створення і підготовки спеціальних медичних установ(формувань);

- накопичення медичного, спеціального майна і техніки;

- підготовку і перепідготовку медичного персоналу по наданню невідкладної медичної допомоги;

- навчання населення способам надання першої медичної допомоги і правилам дотримання особистої і громадської гігієни;

- інші заходи медичного захисту залежно від ситуації, що склалася.

Постраждале населення, а також осіб, які притягуються до виконання аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, по укладенню Державної служби медицини катастроф або медико-соціальних експертних комісій, гарантовано забезпечуються відповідним лікуванням і психологічною реабілітацією в санітарно-культурних установах, при деяких створені центри медико-психологической реабілітації.

Центри медико-психологической реабілітації створюються при санітарно-курортних установах, незалежно від форм господарювання і підпорядкування.

Заходи психологічного захисту здійснюються для зменшення і нейтралізації негативних психічних станів і реакцій серед населення у випадках загрози виникнення НС і включають:

- планування діяльності і використання підрозділів психологічного забезпечення;

- своєчасне використання ліцензованих і дозволених до використання на Україні інформаційних, психо профілактичних і психо корекційних методів впливу готівка;

- виявлення за допомогою психологічних методів, чинників, які сприяють виникненню соціально, - психологічної напруги;

- використання сучасних психологічних технологій для нейтралізації негативного впливу чинників НС на населення;

- план заходів психологічного захисту залежно від ситуації, що складається.

Реалізація комплексу заходів психологічного захисту покладена на підрозділи психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із питань ЦЗ (МНС).

У екстрених умовах надзвичайних подій люди, що опинилися в зоні дії чинників поразки, разом з механічними, хімічними, радіаційними і іншими поразками піддаються також психічним травмам.

Психічні травми викликають комплекс надсильних подразників, порушують психічну діяльність людей у вигляді реактивних (психогенних) станів. Один з таких надсильних подразників - загроза для життя. В результаті розвивається стан психічної дезадаптації і дезорієнтації,виникають гострі реактивні психози, психопатологічні розлади, що супроводжуються аномальною поведінкою, виводять людину з ладу, позбавляючі можливості продуктивного спілкування з іншими людьми і цілеспрямованих жизнеспасающих дій. Нерідко люди в такому стані втрачають здатність правильно реагувати на спроби надати їм допомогу, перемістити у безпечне місце.

Не враховувати такий серйозний і різко виражений прояв психічного чинника і стресового стану людей в надзвичайних ситуаціях на етапах розробки, планування, організації, виконання і безпосереднього здійснення заходів по захисту населення було б неправомірно.

В результаті розвитку психічних реакцій, особливо одночасно у декількох осіб і вплив цих осіб один на одного і на оточенні викликають масовий колективний стрес, а також однотипність його проявів, - у тому числі панічних.

"Епіцентром" розвитку масової паніки зазвичай є високо навіювані істеричні особи з виразними рухами, гіпнотизуючою силою закликів, логікою і твердою упевненістю в правильності своїх дій, стають в екстремальних умовах лідерами окремих груп населення, вони можуть створити загальний безлад, швидко паралізуючий цілі колективи, позбавляючий людей можливості робити взаємодопомогу, дотримуватися доцільних норм поведінки.

Кількість таких людей у будь-якому суспільстві, у будь-якій країні стабільно і складає приблизно 3%, у тому числі, близько 1% хворих шизофренією.

Успіх більшості заходів цивільної оборони при реалізації намічених планів захисту населення залежить від організованості і швидкості руху масових людських потоків, які, у свою чергу, визначаються психічним станом людей, що беруть участь в русі.

Так, наприклад, при самостійному дотриманні до СЕП або пішим порядком по маршрутах евакуації багато навіть психічно нормальних людей прагнутимуть, можливо, швидше (за своїми уявленнями) піти від джерела небезпеки, не особливо замислюючись про організовані колективні дії, а керуючись інстинктом самозбереження. Усе це може посилювати паніку, дезорганізовувати дії відповідних служб і привести до зниження оперативності евакуаційних заходів, що проводяться.

При визначенні потрібних сил і засобів цивільної оборони і витрат часу на проведення необхідних заходів захисту, а також при прогнозуванні їх результатів, необхідно орієнтуватися в масштабах і тривалості існування в людських колективах психогенних чинників при гостро виникаючих надзвичайних ситуаціях.

Виходячи з практики рятувальних робіт, є узагальнені дані про поведінку людей в надзвичайних ситуаціях.

1.У будь-яких, навіть найважчих умовах 12-25% людей зберігають самовладання, правильно оцінюють обстановку, чітко і рішуче діють відповідно до ситуації.

2.Більшість людей, приблизно 50-75%, при екстремальних ситуаціях в перших митях опиняються приголомшеними і малоактивними. Це триває до 2-3 діб.

3.У 10-12% населення порушення психіки такі значні, що вимагає спеціального тривалого лікування, і, як правило, вони утрудняють про ведення евакуації.

Т.О. переважна більшість людей після аварії, катастрофи, навіть за відсутності фізичних ушкоджень, але внаслідок психогенних розладів фізично непрацездатні. Тому виконання рятувальних і невідкладних аварійно-відновних робіт у вогнищах лиха слідує плировать головним чином силами людей, що перебувають з непостраждалих районів.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 1349; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.