Порядок виконання завдання

ВСТУП

М. В. Рогальов

М. М. Плис

Навчальне видання

М. В. Рогальов

М. М. Плис

Відповідальний за випуск доктор сільскогосподарських наук

В. Т. Сметанін

Затверджено на засіданні

кафедри біотехнології та безпеки

життєдіяльності

Протокол № 5 від 3.1.2012

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Безпека життєдіяльності» за темою: «Небезпечні та шкідливі чинники техногенної сфери» для всіх напрямів підготовки освітньо кваліфікаційного рівня «Бакалавр».

Укладачі: М. М. Плис

Зміст

Вступ …………………………………………………………………..3

1. Заняття 1. Оцінка впливу небезпечних речовин, що забруднили повітря та воду на здоров´я людини………………………………………………4

1.1 Забруднення повітря ………………………………………………4

Нормативні посилання ……………………………………………4

Загальні теоретичні положення …………………………………..4

Оцінка впливу шкідливих (небезпечних) речовин при їх знаходженні в повітрі………………………………………………………………………9

Порядок виконання завдання ………………………………………9

1.2. Забруднення води………………………………………… ……12 Нормативні посилання …………………………………………12 Загальні теоретичні положення………………………………...12

Оцінка якості питної води ……………………………………..15 Порядок виконання завдання…………………………………...16

2. Заняття 2. Оцінка впливу на людей та навколишнє середовище небезпечних та шкідливих чинників техногенного характеру………….19

2.1. Вибух балону з небезпечною речовиною ………………………19

Порядок виконання завдання ………………………………………19

2.2. Прогноз – оцінка можливої радіаційної обстановки…………… 23

Порядок виконання завдання ………………………………….. 23

Нераціональна діяльність людини привела до того, що розвиток суспільства та виробництва в цілому стали антагоністом природи.

Для вірного і більш повного розуміння питання безпеки життєдіяльності необхідно цю проблему розглядати в єдиній системі «людина – виробництво – середовище». Одним із важливих елементів цієї системи є середовище – оточуюча нас природа.

Якщо розглядати життя, як спосіб існування білкових тіл, де відбувається обмін речовин з навколишньою природою то, якщо зупинити такий обмін припиниться життя. Дане твердження можна підтвердити загальновідомими прикладами: людина не може прожити без повітря більше 1,5 – 2,5 хвилини, без води – більше декількох годин, без їжі – декілька днів. Але і повітря і вода і їжа мають бути придатними для вживання.

Для повноцінного життя людини цих компонентів замало. А тому вона організовує виробничі процеси, завдяки яким намагається створювати комфортні умови життя. На цьому шляху діяльності людство утворило техносферу, яка не тільки забезпечує комфортні умови, але і наповнює усі сфери діяльності людини небезпечними і шкідливими факторами антропогенного походження. Тому, щоб зменшити антропогенний вплив середовища на кожного з нас, необхідно знати його структуру, особливості та уміти зберігати своє здоров’я в ньому.

1. Заняття 1. Оцінка впливу небезпечних речовин, що забруднили

повітря та воду на здоров’я людини.

1.1 Забруднення повітря.

Нормативні посилання

1. Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

2. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

3. Постанова Верховної Ради України №188/98 – ВР «Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки».

4. Постанова Кабінету Міністрів України №343 від 9.3.1999р. «Порядок організації та проведення моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря».

5. Постанова Кабінету Міністрів України №182 від 22.2.2006р. «Порядок проведення державного соціально – гігієнічного моніторингу».

6. ГОСТ 17.2.3.01-86 «Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов».

7. ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно – гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

8. РД 52.04.186-89 «Руководство по контролю загрязнения атмосферы».

9. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами. – Наказ МОЗ України №201 від 9.7.1997р.

10. Оцінка ризику для здоров’я населеня від забруднення атмосферного повітря. Методичні рекомендації. – Наказ МОЗ України №184 від 13.4.2007р.

Атмосферне повітря – життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходяться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Загальні теоретичні положення

Важливе значення для нормальної життєдіяльності людини має чисте повітря певного хімічного складу (кисень 20,95%, азот 78,08%, інертні гази 0,94% - по об’єму) і яке має оптимальні параметри мікроклімату.

Але повітря такого складу не завжди підтримується у виробничих приміщеннях, так як багато технологічних процесів супроводжується виділенням шкідливих речовин у вигляді пилу, газу, пару, аерозолі. Наприклад, при зварюванні, паянні, термічній обробці металів, при покритті виробів та устаткування лаками, фарбами та багатьох інших процесах.

Пиловий фактор особливо характерний для підприємств вугільної, гірничодобувної промисловості, промисловості будівельних матеріалів, металургійної, машинобудівної та багатьох інших галузей.

Вплив шкідливих речовин на організм людини виявляється відразу (гострі отруєння) або через деякий термін часу (хронічні отруєння або професійні захворювання).

Гострі отруєння виникають внаслідок дії великої кількості шкідливих речовин впродовж робочої зміни. Вони залежать від причин, які можливо ліквідувати, таких як організація виробництва, дисциплінованість працюючих і таке інше. Тільки мала частина таких отруєнь пов’язана з недосконалістю технології виробництва або вентиляції.

Хронічні отруєння – це поступове надходження в організм людини невеликої кількості отруйних речовин, які потім викликають отруєння. Боротьба з хронічними отруєннями значно складніша ніж з гострими.

Зменшення кількості шкідливих речовин, які виділяються в робочу зону, залежить від удосконалення технологічних процесів та устаткування, від архітектурно-планувальних та інших заходів.

За будь-якої форми отруєння характер впливу шкідливих речовин на організм людини визначається їх токсичністю, тобто мірою їх фізіологічної активності.

За характером впливу на організм людини шкідливі речовини поділяють на:

- загальнотоксичні: свинець, ртуть, бензол, толуол, миш’як, та його сполуки, окис вуглецю та інших. Вони діють на органи дихання та надходять в огранізм людини з харчуванням, спричиняючи отруєння (інтоксикацію);

- подразнюючі: кислоти, луги, окисли азоту, ацетон, хлор, фтор, сірка, бензин та інші. Ці речовини при контакті з біологічними тканинами викликають запалення органів дихання і слизової оболонки, органів зору та зумовлюють організм людини пристосовуватись до мінливих умов існування;

- алергічні: берилій та його сполуки, толуол, фенол, формальдегід, оксид хрому, пил борошна, дерева, бавовняно-паперовий та інші. Ці речовини здатні спричиняти алергічну реакцію організму, тобто підвищену чутливість або реактивність організму до них. Вони найчастіше уражають шляхи дихання, шкіру та шлунково-кишковий тракт. Виникають запалення в якомусь органі або тканині і виявляються як реакція особливих імунологічних захисних механізмів організму, що спрямована на знешкодження алергенів;

- сенсибілізуючі: різні речовини, лаки на основі нітроз’єднань, платина та інші. Сенсибілізація – підвищена чутливість організму людини до певних алергенів. Ці речовини викликають астматичні явища, захворювання шкіри та інше.

- фіброгенні: сірка, цемент, слюда, вапняк, фторопласт, алмази природні та штучні, алюміній та його сплави, доломіт та інші. Ці речовини спричиняють зсідання крові. Біосинтез фібриногену відбувається в печінці.

- канцерогенні: бензол, берилій та його сполуки, нікель та його сполуки, азбест природній та штучний, хроміти, біохроміти, неорганічні сполуки миш’яку, сажа чорна промислова, радіоактивні речовини та інші. Ці

речовини спричиняють виникнення і розвиток пухлин, перетворення нормальних клітин на пухлини, в тому числі і злоякісні;

- мутагенні і впливаючі на репродуктивну функцію: ртуть, свинець, сурма, бензол та його похідні, алкілуючі сполуки та інші. Ці хімічні речовини спричиняють спадкові зміни (мутації);

- речовини з гостронаправленим механізмом дії: сірководень, хлор, окис вуглецю, водень миш’яковий та фосфористий, озон, толуол, фосген, ізопропіл-нітрат та інші. Ці речовини потребують автоматичного контролю за їх вмістом в повітрі.

Можливий розподіл речовин і за іншими ознаками.

Наприклад, дія на окремі органи та системи організму людини основного шкідливого впливу отруйних речовин (задушливі, нервові, наркотичні, печінкові, кров’яні яди), за величиною середньосмертної дози та інші.

На ступінь отруєння організму впливає стан здоров’я людини. Так, при підвищеній температурі сприйняття організму до впливу шкідливих речовин підвищено. Більше, також, зазнають отруєння особи, організм яких послабленний захворюваннями (грипом, туберкульозом та іншими).

Чим більша концентрація та час дії шкідливих речовин, тим сильніша дія цієї речовини на організм людини. Ступінь дії шкідливих речовин залежить також від шляхів їх надходження в організм людини, хімічного складу і хімічної структури шкідливих речовин та їх фізико-хімічних властивостей (електроліти і неелектроліти, реагуючі і нереагуючі, легколетучі і нелетучі, тверді, рідкі, газопароподібні). Не цей процесс впливають фактори виробничого середовища (мікроклімат, шум, вібрація і т. ін.) та важкість праці. Алкоголь підвищує ступінь ураження організму практично усіма шкідливими речовинами. Має місце значення статі, віку осіб, на яких діють шкідливі речовини.

Клас небезпеки шкідливої речовини встановлюється залежно від її гранично допустимої концентрації в повітрі робочої зони, середньої смертельної концентрації в повітрі, при попаданні в шлунок чи нанесенні на шкіру, від коефіцієнта можливості інгаляційного отруєння, зони гострої чи хронічної дії. Ці показники характеризують токсичність ядів.

Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони це така концентрація, яка при щоденній (окрім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або іншому терміну дії, але не більше як 41 година на тиждень, впродовж усього робочого стажу не може спричинити захворювань або відхилень в стані здоров’я, виявлених сучасними методами досліджень, в процесі трудової діяльності або у віддалені строки життя теперішніх та майбутніх поколінь.

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони наведена в ГОСТ12.1.005-88 «ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» для 1307 речовин (7). Робота в цьому напрямку продовжується, а ГДК періодично переглядаються в бік їх зменшення.

Якщо в повітрі робочої зони одночасно міститься декілька шкідливих речовин однонаправленої дії, то їх гранично допустима концентрація буде рівна:

< 1 (1)

де - дійсна концентрація шкідливої речовини в повітрі;

- гранично допустима концентація цієї ж речовини в повітрі.

До речовини однонаправленої дії відносяться речовини, які мають близький хімічний склад і подібну біологічну дію на організм людини. Це такі речовини, як фенол і ацетон, фенол і формальдегід; сильні мінеральні кислоти – соляна, сірчана, азотна; окис вуглецю і цементний пил та інші.

При одночасній наявності в повітрі робочої зони речовин неоднонаправленої дії їх гранично допустима концентрація така ж, як і при їх відокремленій дії. В цьому випадку особливу увагу потрібно звернути на найбільш небезпечну шкідливу речовину.

Шкідливі речовини надходять в організм людини через органи дихання, слизову оболонку, шкіру та кишково-шлунковий тракт при харчуванні, курінні та вживанні води. Особливо небезпечний шлях попадання шкідливих речовин в організм немовлят з материним молоком.

Відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки:

I клас – надзвичайно небезпечні. Гранично допустима концентрація цих речовин СГДК ≤ 0,1 (деяких до 0,5 мг/м³, ГОСТ 12.1.005-88). До них відносяться: ртуть, миш’як, свинець і його сполуки, хром і його сполуки, діоксид хлору, торій, карбоніл нікелю, кадмій і його неорганічні сполуки, озон, уран, гідрозін і його похідні та інші.

II клас – високо небезпечні. Гранично допустима концентрація цих речовин СГДК = 0,1…1,0 мг/м³ (деяких до 2 мг/м³, ГОСТ 12.1.005-88). До них відносяться кислоти: сірчана, нікотинова, ацетилсалецилова, мурашина; бензол, бром, йод; ангідрид сірчаний і фосфорний; фосген, нітробензол, сурма і її сполуки, хлор, германій чотирьоххлористий, кобальт, мідь та інші.

III клас - помірно небезпечні. Гранично допустима концентрація цих речовин Сгдк = 1,0...10,0 мг/м³. До них відносяться оксид азоту, алюміній і його сплави, барвники органічні, люмінофор, склопластик, кераміка, германій, кремній; кислоти: азотна, борна, оцетова, кремнієва; целюлоза, стирол, толуол та інші.

IV клас - мало небезпечні. Гранично допустима концентрація цих речовин Сгдк > 10.0 мг/м³ (деяких більше 6 мг/м³ ГОСТ 12.1.005-88). До них відносяться: аміак, ацетон, спирт етиловий, бутан, пентан, бензин (розчинний, паливний); гас; амінопласти (прес порошки); корунд білий та інші.

Вимоги до концентрації шкідливих речовин в робочій зоні виробничих приміщень рег­ламентується ГОСТ 12.1.005.88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воз­духу рабочей зоны» (7).

Відповідно до цього стандарту та діючого законодавства вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати межі допустимої концентрації максимальної разової та середньої за робочу зміну, а їх кількість повинна контролюватися у виробничих приміщеннях систематично. А тому для кожної виробничої ділянки при конкретному технологічному процесі визнача­ються речовини, які при певних умовах можуть надходити у повітря робочої зони, а також визначається періодичність їх контролю.

Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони запроваджується для най­більш характерних робочих місць. При наявності ідентичного устаткування або при виконані однакових операцій контроль здійснюється вибірково на окремих робочих місцях, розташо­ваних в центрі або по периферії приміщення. Вміст шкідливої речовини в конкретній точці визначається таким загальним часом відбору: для токсичних речовин - 15 хвилин, для речо­вин переважно фіброгенної дії - 30 хвилин. За цей відрізок часу може бути відібрана одна або декілька послідовних проб через рівні відрізки часу. Проби повинні відбиратися в зоні ди­хання при характерних виробничих умовах. Результати одержані при одноразовому відборі по середній послідовно відібраній пробі, порівнюють з величиною гранично допустимої концентрації.

Впродовж зміни або на окремих етапах технологічного процесу в одній точці повинно бути послідовно відібрано не менше трьох проб. Для аерозолів переважно фіброгенної дії до­пускається відбір однієї проби.

Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен запроваджува­тись:

- для речовин з гостронаправленим механізмом дії - безперервний, з сигналізацією при перевищенні межі допустимої концентрації;

- для інших речовин – періодичний, залежно від класу небезпеки шкідливої речовини:

для І класу - не менше ніж один раз на 10 днів;

для II класу - не менше ніж один раз на місяць;

для III і IV класу - не менше ніж один раз на квартал.

Залежно від конкретних умов виробництва термін контролю може бути змінений при погоджені з органами державного санітарного нагляду. При відповідності вмісту шкідливих речовин III і IV класів небезпеки рівню межі допустимої концентрації, контроль можливо проводити не менше ніж один раз на рік.

Нині визнана необхідність нормування і визначення не тільки максимально-разових, а і середніх за зміну концентрацій (за рівнем загальної запиленості), формуючих (у випадку ае­розолів переважно фіброгенного типу) пилові навантаження на органи дихання.

Примітка: Додатково див. Шкідливі речовини в повітрі. Запитувати у викладача за №631.

Оцінка впливу шкідливих (небезпечних) речовин при їх знаходженні в повітрі

Для забезпечення життєдіяльності людини необхідне повітряне середовище певної якості і кількісного складу. Нормальний газовий склад повітря такий – об, %:

азот – 78.0; кисень – 20.95; вуглекислий газ – 0.03; аргон, неон, приптон, ксенон, радон, озон, водень – сумарно до 0.94. В реальному повітрі, крім того, присутні різні домішки: пил, гази, пари, які шкідливо впливають на організм людини.

Основною фізичною характеристикою домішок в атмосферному повітрі є концентрація маси (мг) речовини в об’ємі (м³) повітря за нормальних метеорологічних умов. Від виду, концентрації домішок та часу дії залежить їх вплив на природні об’єкти, зокрема на людину.

Нормування вмісту шкідливих речовин (пил, газ, пар і т. ін.) в повітрі проводять по гранично допустимій концентрації – ГДК.

Гранично допустима конценрація – максимальна концентрація шкідливих речовин в повітрі віднесена до певного часу усереднення, яка при періодичній дії, або протягом всього життя людини не чинить ні на людину, ні на навколишнє середовище, в цілому, шкідливого впливу включаючі і віддалені наслідки.

Вміст шкідливих речовин в атмосфері населених місць нормується відповідно Списку МОЗ України (9), а для повітря робочої зони виробничих приміщень – по ГОСТ 12.1.005-88(7).

Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів нормована по максимальній разовій (ГДКмах) та середньодобовій (ГДКсд) концентрації домішок для 509 речовин(9).

ГДКмах – основна характеристика небезпеки шкідливої речовини, яка встановлена для попередження виникнення рефлекторних реакцій людини (відчуття запаху, чутливість до світла і ін.) при короткочасній дії (не більше 30 хв).

ГДКсд – встановлена для попередження загальнотоксичного мутагенного, канцерогенного і іншого впливу шкідливої речовини при дії більше 30 хв.

1. Одержати у викладача вихідні дані за вказаним варіантом завдання (форма та зміст завдання див. таблиця «А»);

2. Одержати у викладача форму Звіту про виконання завдання на практичному занятті по темі 1. Таблиця «Б» - складова Звіту по темі 1. Заняття 1: Забруднення повітря.

Таблиця «А»

№	Назва речовини	С, мг/м^3
1.	Сірчаний ангідрид	0.03
2.	Аерозоль ванадія пентаоксида	0.1

Примітка: С, мг/м³ – фактична концентрація речовини в повітрі.

Таблиця «Б»

Речовина	Концентрація шкідливої речовини	Клас небезпеки	Особливості впливу	Відповідність нормам кожної речовини
Фактична	В повітрі робочої зони	В повітрі населених пунктів	В повітрі робочої зони	В повітрі нас. пунктів при часі впливу
Максимально разова ≤ 30хв	Середньо-добова > 30 хв.	<30хв	>30хв
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.	9.	10.

3. Відповідно з вихідними даними заповнити графи 1-2 форми Звіту (див. таблиця «Б»);

4. Використовуючи дані таблиці 1 – Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі мг/м³ заповнити графи 3-7 форми Звіту враховуючи для графи 7 «Особливості впливу» наступне: Г – речовина з гостронаправленою дією за вмістом якої в повітрі вимагається автоматичний контроль; А – речовини, які здатні викликати алергічні захворювання в умовах виробництва; К – канцерогени; Ф – речовини переважно фіброгенної дії; М – мутагенні.

5. Співставити задані за варіантом концентрації речовин з ГДК цих речовин і зробити висновки про відповідність або не відповідність нормам кожної речовини про що зробити відповідні записи в графах 8-10 форми Звіту, а саме:

Відповідає: ≤ ГДК (+); Не відповідає: > ГДК (̶)

6. Проаналізувати зміст таблиці Звіту і зробити узагальнюючі висновки. Наприклад:

6.1 Фактична концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони знаходиться в нормі (нормі не відповідає);

6.2 В повітрі населеного пункту при дії менше або 30хв – фактична концентрація таких-то небезпечних речовин перевищує встановлені

максимально разові ГДК для цих речовин; при дії більше 30хв – фактична концентрація таких-то речовин перевищує середньодобову ГДК, встановлену для цих речовин;

6.3 Визначити, чи є серед зазначених в завданні речовин загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі та такі, що впливають на репродуктивну функцію (див.ст.5-6);

6.4 Узагальнюючий висновок: отже, виробництво (стан повітря населеного пункту є шкідливим для людей. Необхідні певні заходи, щодо покращення стану повітря робочої зони (навколишнього середовища);

7. Оформити звіт і подати викладачу в указаний термін.

Таблиця 1

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин

(атмосферне повітря, мг/м³)

Речовина	В повітрі робочої зони	В повітрі населених пунктів	Клас небезпеки	Особли-вості впливу
максимальна дія ≤ 30 хв.	середньодобова дія > 30 хв.
Азоту діоксид		0,085	0,04		Г
Азоту оксид		0,6	0,06	0,06	Г
Азотна кислота		0,4	0,15		-
Акролеін	0,2	0,03	0,03		-
Алюмінія оксид		0,2	0,04		Ф
Аміак		0,2	0,04		-
Ацетон		0,2	0,04		-
Гексаметилендіамін	0,1	0,001	0,001		А
Бензол		1,5	0,1		К
Вінілацетат		0,15	0,15		-
Вольфрам		-	0,1		Ф
Вольфрамовий ангідрид		-	0,15		Ф
Вуглецю оксид					Ф
Ксилол		0,2	0,2		-
Діхлоретан					-
Етилендіамін		0,001	0,001		-
Етанол					-
Ртуть металева	0,1	-	0,0003		М
Свинець	0,1	0,001	0,0003		М
Сірчана кислота		0,3	0,1		-
Сірчаний ангідрид		0,5	0,05		-
Гексахлоран	0,05	0,03	0,03		А
Толуол		0,6	0,6		-
Фенол	0,3	0,01	0,003		-

Продовження таблиці 1

Формальдегід	0,5	0,035	0,003		Г,А
Хлор		0,1	0,03		Г
Хлорбензол		0,1	0,1		-
Хрома триоксид	0,01	0,0015	0,0015		К,А

Дата добавления: 2014-12-07