Особливості мітоза у прокаріот

Цитокінез.

Мітоз.

I. Процес біохімічної підготовки.

II. Період поділу ядра – каріокінез.

III. Період поділу цитоплазми – цитокінез або цитогамія.

Основні стадії клітинного циклу:

1. Інтерфаза (25% τ);

2. Профаза (60% τ);

3. Метафаза (5% τ);

4. Анафаза (5% τ)

5. Телофаза (30% τ).

Інтерфаза.

У звичайному стані ядро має інтерфазний вигляд (гомогенний). Хромосоми деспіралізовані.

Періоди інтерфази:

Період G1 – пресинтетичний період (підготовка матеріалу).

Період S – синтетичний період.

Період G2 – постсинтетичний період.

Тривалість інтерфази – 25% від всього мітоза.

G1 – Підготовка матеріалу для синтезу ДНК, накопичення всього необхідного (тривалість 8 – 18 годин).

S – подвоєння генетичного матеріалу, тобто кожна хромосома складатиметься з двох хроматид. Ядро в тетраплоїдному стані.

G2 – підготовка до мітозу, накопичення енергії клітиною. До початку мітоза кожна хромосома розділена і складається з двох хроматид. Потім перерозподіл хроматид в дочірні клітини.

1. Профаза – перша фаза мітоза.

Під час профази хромосоми є тонкими нитками, що складаються з двох хроматид, загорнутих одна навколо іншої. Відбуваються процеси конденсації – розкручування хроматид, нитки товщають і коротшають. До кінця профази нитки розташовуються паралельно одна до іншої і розчиняється оболонка ядра, центросома ділиться на дві центріолі і починає формуватися мітотичний апарат або веретено подіду (ахроматинове веретено).

Пізня профаза (прометафаза).Починається метакінез – рух хромосом за рахунок прикріплення білкових ниток веретена поділу до центромери хромосом.

2. Метафаза – друга стадія мітоза.

Хромосоми вишиковуються вздовж екватора, утворюючи метафазну (екваторіальну) пластинку.Хромосоми досягають максимуму конденсації.

3. Анафаза – третя стадія мітоза.

Центромери діляться, тобто подвоюються і починають розходитися в сторони, при цьому вони тягнуть за собою сестринські хроматиди. До полюсів рухаються дві групи хроматид, при цьому першими йдуть центромерні ділянки хроматид.

4. Телофаза - завершальний етап мітоза.

Центромери доходять до полюсів і процеси йдуть в зворотному порядку, чим в профазі: хроматиди деспірализуються, потоньшуються і навколо кожної дочірньої групи хромосом утворюються ядерця.

У клітині в результаті злиття комплексу Гольджі з'являється клітинна пластинка – фрагмопласт і починає розростатися з центру до периферії (у рослин) або поверхня клітини вдавлюється, тобто як би перешнуровується (у тварин), потім ділиться на дві дочірні клітини.

- не утворюється веретено поділу;

- не спостерігається спіралізація і потовщення хромосом;

- синтез ДНК відбувається не тільки в інтерфазі, а безперервно.

Відхилення від типового мітоза в клітинах різних тканин, тобто диференційованих клітинах:

1. асиметрічний мітоз;

2. мітоз із затримкою цитокінезу;

3. амітоз;

4. ендомітоз;

5. політенія;

6. ендорепродукція.

Асиметрічний мітоз. Цитоплазма нерівномірно розподіляється, як наслідок – клітини нерівні за розміром, кількістю цитоплазми і по їх подальшій долі (дозрівання яйцеклітин тварин; поділ ядер в пилкових зернах).

Мітоз із затримкою цитокінезу. Ядро клітини ділиться багато разів, і лише потім відбувається поділ тіла клітини; утворюються клітини ніби синцитія – багатоядерні клітини (утворення клітин ендосперма; утворення спор).

Амітоз. Прямий поділ клітини без утворення веретена поділу; поділ ядра відбувається шляхом «перешнуровування» його на дві частини (спеціалізовані тканини; патологічні тканини (ракові клітини); під впливом температури, УФ-променей). Може відбуватися фрагментація ядра.

Ендомітоз. Подвоєння кількості хромосом без каріо- і цитокінезу. Розходження до полюсів не відбувається (спеціалізовані тканини (жирове тіло, деякі клітини епітелію)).

Політенія(частинний випадок ендомітозу). Хромосоми не розходяться і утворюються щільноприлягаючі нитки (слинні залози дрозофіли).

Ендорепродукція. Подвоєння однієї або декількох хромосом без зміни ядра і подальших перетворень.

Гаплоїдний набір – n

Диплоїдний - 2n

Дата добавления: 2014-12-07