КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 11. Правовий режим використання та охорони вод
План 1. Надра як об’єкт правової охорони і використання. 2. Право користування надрами: поняття, види, зміст. 3. Управління в галузі використання і охорони надр. 4. Охорона надр. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.
1. Надра як об’єкт правової охорони і використання.
Одним з об'єктів екологічного права є надра. Визначення поняття надр міститься в ст. 1 Кодексу України про надра. Відповідно до неї надра — це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Іншим об'єктом регулювання є корисні копалини. Визначення цього поняття теж відображене в законодавстві. Зокрема, відповідно до ст. 1 Гірничого закону України, корисні копалини — це природні мінеральні речовини, які можуть використовуватись безпосередньо або після їх обробки. Більш деталізоване визначення корисних копалин подане в п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 5.05.1997 р. «Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр», а саме, корисні копалини — природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, придатні для промислового використання. Корисність надр для суспільства полягає в тому, що вони є джерелом матеріальної сировини, викопних речовин, палива, матеріалів. Використання надр значною мірою пов'язане з видобуванням корисних копалин, але це не єдиний вид використання надр. З другої половини XX ст. почалося активне використання підземного простору для зберігання відходів, обладнання сховищ нафти, газу тощо. Так, за останні 40 років всі нові сховища нафти у Швеції, Норвегії, Фінляндії розміщені у підземних гірських виробках. Доведено, що при об'ємі 10—15 тис. куб. м вони економічно більш вигідні, ніж наземні. В нашому законодавстві цей вид використання передбачений також.
Як зазначено в ст. 2 Кодексу України про надра, його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Ця норма, а також ст. 1 Гірничого закону України, в якій визначається поняття гірничих відносин, дає підстави стверджувати, що відносини, які складаються у галузі раціонального використання і охорони надр, визначаються як гірничі відносини. Надра відповідно до ст. 4 Кодексу України про надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування. В Україні ведеться облік надр і корисних копалин. Відповідно до ст. 5 Кодексу про надра ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, утворюють Державний фонд надр. Усі родовища корисних копалин, у свою чергу, утворюють Державний фонд родовищ корисних копалин. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною Державного фонду надр. Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра всі корисні копалини поділяються на два види: загальнодержавного і місцевого значення
Особливий правовий режим мають підземні води, які, з однієї сторони, — регулюються законодавством про надра і є їх складовою частиною, а з іншої — входять в Державний водний фонд України та відповідно підпадають під правове регулювання водного права.
2. Право користування надрами: поняття, види, зміст. Право користування надрами похідне від права власності народу України на надра і має виключно цільовий характер, тобто надра надаються в користування лише для визначених цілей. Суб'єктами права користування надрами відповідно до ст. 13 Кодексу України про надра є підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Як правило, це спеціалізовані підприємства, що мають необхідні господарські, організаційні та матеріальні умови, отримали спеціальний дозвіл та інші документи, необхідні для користування надрами. Хоча користувачами надр можуть бути і громадяни, що володіють загальною правосуб'єктністю, наприклад при використанні надр на належних їм земельних ділянках для власної господарської мети з дотриманням вимог ст. 23 Кодексу України про надра. Об'єктами права користування надрами є індивідуалізовані на місцевості ділянки надр, що надані в користування користувачам для певної мети. До їх індивідуалізованих ознак належать розмір, межі, місцезнаходження. Ці ділянки мають назву гірничий відвід. Змістом відносин користування надрами є права та обов'язки користувачів надр, які передбачені ст. 24 Кодексу України про надра. Зокрема користувачі надр мають право: здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу; розпоряджатися видобутими корисними копалинами тощо. Вони своєю чергою зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України. Види права користування надрами можна класифікувати за різними підставами. Наприклад, за строками здійснення користування, як передбачає ст. 15 Кодексу України про надра, можна виділяти:
а) постійне користування і б) тимчасове, яке в свою чергу поділяється на короткострокове (до 5 років) та довгострокове (до 20 років). За видами корисних копалин можна говорити про: а) користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення і б) користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення. Основна, детально врегульована класифікація права користування надрами передбачає його поділ в залежності від мети використання надр (або за цільовим призначенням – див.ст.14 Кодексу Про надра). Порядок надання надр у користування. Виникнення відносин користування надрами пов'язане з низкою юридичних фактів. По-перше, одержання спеціального дозволу на користування надрами, що передбачене ст. 16 Кодексу України про надра. По-друге, одержання державного акта про надання гірничого відводу, що визначено ст. 17 Кодексу України про надра і постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. «Про затвердження Положення про надання гірничих відводів» По-третє, одержання земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, на що вказує ст. 18 Кодексу України про надра. Підстави припинення права користування надрами закріплені в ст. 26 Кодексу України про надра. До них, зокрема, належать: закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано та інші. Крім цього, відповідно до ст. 27 землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках. Користування надрами є платним, що врегульовано статтями 28—36 Кодексу України про надра. Плата за користування надрами справляється у вигляді:
-- платежів за користування надрами; -- відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за -- збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій); -- акцизного збору. Стаття 29 Кодексу України про надра закріплює випадки звільнення від плати за користування надрами.
3. Управління в галузі використання і охорони надр. Управління в галузі вивчення, використання і охорони надр являє собою засновану на правових нормах діяльність відповідних органів Української держави по організації вивчення, раціонального використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині й інших потреб господарського комплексу, охорони надр їх тісному взаємозв'язку з іншими природними об'єктами, забезпечення безпеки робіт при користуванні надрами, а також охорони прав підприємств, установ, організацій у цій сфері5. За загальним правилом управління здійснюють державні органи загальної і спеціальної компетенції. Повноваження державних органів загальної компетенції (Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних і районних державних адміністрацій, місцевих рад та їх виконавчих органів) визначаються статтями 8—10 Кодексу України про надра, Конституцією Автономної Республіки Крим, законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про місцеві державні адміністрації». До основних державних органів спеціальної компетенції на сьогодні відносяться: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України1, в складі якого створена Державна геологічна служба (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р.2). На неї відповідно до Положення про Державну геологічну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 р.3 покладені завдання забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, охорони та раціонального використання надр, організація їх геологічного, гідрогеологічного, інженер но-геологічного та еколого-геологічного вивчення, картування геологічного середовища, пошуку та розвідки родовищ корисних копалин на території України, її континентальному шельфі і у виключній морській економічній зоні. Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р.4). Серед функцій управління в галузі охорони і раціонального використання надр можна виділити наступні: 1) Ведення обліку 2) Розподіл і перерозподіл надр 3) Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин. 4) Лімітування в галузі використання надр 5) Інформаційне забезпечення 6) Державний контроль і нагляд. У галузі охорони і раціонального використання надр законодавством передбачене здійснення: 1) державного геологічного контролю і 2) державного гірничого нагляду. 4. Охорона надр. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра. Правова охорона надр може розглядатися в широкому розумінні як комплекс закріплених законодавством організаційних, технічних, екологічних, економічних, власне правових заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використання надр, недопущення безгосподарного, самовільного надрокористування, запобігання забрудненню надр, збереження запасів корисних копалин, ведення господарської діяльності щодо надр з дотриманням вимог екологічної безпеки. У широкому розумінні правові вимоги по забезпеченню охорони надр передбачені практично всіма нормами Кодексу України про надра і проявляються і в особливому порядку надання надр в користування, і в системі прав і обов'язків користувачів надр, і в безпосередньому процесі їх використання. Разом з тим Кодекс України про надра включає самостійний розділ 6 «Охорона надр», в якому міститься перелік основних вимог в галузі охорони надр (ст. 56), можливість у випадку порушення ст. 56 та інших норм Кодексу обмеження, зупинення чи припинення користування надрами (ст. 57), спеціальні правила забудови площ залягання корисних копалин (ст. 58), особливості охорони надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність (ст. 59). Самостійне місце в системі заходів забезпечення раціонального використання і охорони надр займає юридична відповідальність. Як закріплено в ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. В цій же статті міститься загальний перелік правопорушень в галузі використання і охорони надр, які є підставами для застосування заходів юридичної відповідальності. Кримінальна відповідальність врегульована Кримінальним кодексом України і застосовується за вчинення злочину, передбаченого ст. 240 КК України (порушення правил охорони надр). Адміністративна відповідальність застосовується за вчинення адміністративних правопорушень (проступків), передбачених статтями 57 – 58 і 91-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність проявляється у відшкодуванні збитків, заподіяних підприємствами, організаціями, установами і громадянами внаслідок порушень законодавства про надра. На відміну від інших природних об'єктів, щодо надр на сьогодні не існує спеціальної методики визначення розміру збитків, тому умови і порядок їх визначення — загальні, передбачені Цивільним кодексом України. Дисциплінарна відповідальність застосовується до працівників підприємств, установ, організацій, винних у невиконанні покладених на них трудових обов'язків, пов'язаних із забезпеченням раціонального використання і охорони надр та реалізується в порядку, визначеному Кодексом законів про працю України.
Контрольні запитання і завдання: 1. Що таке надра як природний об'єкт та об'єкт еколого-правових відносин? Яке співвідношення понять «надра» і «корисні копалини»? 2. На основі аналізу норм Кодексу України про надра покажіть відмінність в правовому режимі корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення. 3. Які юридичні факти є підставою для виникнення відносин користування надрами? 4. Якими державними органами і в якому порядку здійснюється надання дозволів та гірничих відводів на користування надрами? 5. Проаналізуйте ст. 23 Кодексу України про надра і обґрунтуйте, чи передбачено законодавством право загального користування надрами. 6. Які основні функції державного управління в галузі використання і охорони надр? 7. Які органи державної виконавчої влади здійснюють функції управління в галузі охорони і використання надр? Розмежуйте їх повноваження. 8. Розмежуйте функції гірничого нагляду і геологічного контролю. 9. Які основні вимоги охорони надр передбачені Кодексом України про надра? 10. Які органи розглядають адміністративні справи про порушення в галузі охорони і використання надр?
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 576; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |