Механічне обладнання підприємств керамічних виробів

В середньому в нашій країні на 1 людину приходиться 15 м²

житла, в Чехії – 25, в Німеччині – 40, в США – 50.

Будівельна біологія вивчає взаємозв’язок людини і житла. Вона виділяє 8 факторів, які визначають біологічну якість житла:

- місце розташування;

- форму будови;

- тип будівельних матеріалів.

Якщо вважати, що дерев’яне житло по впливу оцінюється k=1, то з керамічної цегли – k=0,5; силікатної – k=0,1; залізобетону – k=0,05.

- фізичні властивості;

- вологість;

- силові поля;

- опалення;

- інтер’єр.

Сьогодні на керамічну цеглу приходиться 50% з тих матеріалів, що використовуються (70% – повнотіла цегла, 23% – ефективні матеріали, до 5% – лицювальні керамічні вироби). За кордоном 65% – порожньотілі конструкції.

Рівень механізації праці становить біля 65%;

62% – дільниця підготовки сировини;

58% – дільниця формування;

50% – дільниця сушіння;

47% – дільниця опалювання.

Більшість цегельних заводів пристосовано до ручної праці по укладанню цегли. Обмеженість площ не дозволяє застосовувати повний набір механізмів. Загальна продуктивність пресів – 70%, що обумовлено відсутністю автоматів-укладальників. 2/3 печей – це кільцеві печі. Тунельні печі мають ширину 1,7…6,8 м (30 розмірів).

Вимоги сучасної архітектури привели до появи приблизно 1500 видів керамічних виробів.

Керамічні вироби можна поділити на наступні групи, пов’язані єдиними технологіями виробництва і використання:

1. Великорозмірні керамічні стінові матеріали (камені, блоки, плити)

кг/м³;

2. Лицювальні, профільні і конструктивні стінові матеріали для оздоблення (труби, печі, колони, карнизи, цоколі, обрамлення).

3. Звичайна рядова повнотіла цегла.

4. Керамічні вироби для стелі і теплої підлоги.

5. Клінкерна цегла і лекальні вироби для благоустрою території.

Організація стабільного виробництва широкої номенклатури виробів в одному технологічному потоці при мінімальній кількості в схемі технологічного обладнання є головною умовою вибору технології виробництва.

Прийняття технологічної схеми визначається:

- об’ємом, номенклатурою, ринковим попитом і показниками властивостей сировини;

- станом основних фондів і відповідності обладнання вимогам технології;

- вимогами модернізації існуючого технологічного процесу під нові параметри виробів;

- перспективністю ринкового споживання продукції;

- станом екології в місці розташування заводу.

Важливим моментом у виборі технологічної схеми є показники якості сировини, умови його залягання, здобичі і використання.

Вцілому підготовка сировини для забезпечення необхідних якостей зводиться до:

1. Забезпечення ефективної здобичі і доставки її на завод.

2. Створення запасу сировини і забезпечення його зберігання без промерзання в зимовий час.

3. Забезпечення раціональної схеми подачі на виробництво.

4. Забезпечення ритмічної роботи.

5. Очистка сировини від нейтральних домішок або їх нейтралізація.

6. Підготовка необхідних домішок.

7. Надання глині дисперсності.

8. Збільшення або зменшення пластичності глини, від регулювання усадочних явищ.

9. Збільшення зв’язуючої здатності, відкоректування температури випалювання і інтервал спікання.

10. Покращення сушильних властивостей глини.

11. Зміна кольору продукції.

12. Забезпечення сушильного і опалювального процесів.

13. Створення оптимальної схеми сортування, пакування і транспортування.

В зв’язку з цим, будь-яке виробництво стінових матеріалів, чи нове, чи модернізоване, потребує комплексного індивідуального підходу.

Дата добавления: 2014-12-07