Завдання № 7

Тема: Статистика населення.

Статистичне вивчення населення – одне з найважливіших завдань соціально-економічної статистики, а саме демографічної статистики. Кількісною характеристикою населення будь-якого регіону є його чисельність.

Основними категоріями населення є:

- наявне населення;

- постійне населення;

Наявне населення (НН) − це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання.

Постійне населення (ПН) – це чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації.

Крім цих основних категорій враховуються ще й такі категорії населення як, тимчасово проживаючі та тимчасово відсутні.

Тимчасово проживаючі (ТП) – особи, які постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент обстеження перебувають у даному пункті, тобто у даному пункті перебувають тимчасово (не більше 6 місяців).

Тимчасово відсутні (ТВ) – особи, які постійно проживають в даному населеному пункті, але на момент обстеження перебувають за його межами (якщо термін їх відсутності не перевищує 6 місяців).

На підставі зазначених категорій населення визначають баланси категорій населення

НН = ПН – ТВ + ТП або ПН = НН – ТП + ТВ

За даними перепису у місті “А” зареєстровано 456,8 тис. чол. постійного населення; 2,3 тис. чол. тимчасово присутніх і 1,9 тис. чол. тимчасово відсутніх. Визначити чисельність наявного населення.

НН = ПН – ТВ + ТП НН= 456,8 -1,9 +2,3 = 457,2 тис. чол.

Категорії постійного та наявного населення широко використовуються як при визначенні демографічних показників, так і при розрахунку народногосподарських потреб. А саме, на підставі чисельності постійного населення обчислюють потреби в забезпеченості шкільними та дошкільними закладами. Для визначення обсягу послуг торгівельної мережі, транспорту та зв’язку необхідні дані по чисельності наявного населення.

Чисельність наявного населення покладено в основу розрахунку всіх показників інтенсивності природного та механічного руху.

Однак показники чисельності населення є моментальними. При багатьох економічних розрахунках виникає потреба використовувати інтервальні показники, тобто середню чисельність населення за період.

Існує кілька способів визначення середньої чисельності населення. Вибір способу на практиці найчастіше залежить від наявності вихідних даних про чисельність населення.

1 спосіб – найбільш простий і поширений, коли відомі дані на початок та на кінець періоду. У даному випадку розрахунок проводиться за формулою:

Ч на початок періоду + Ч на кінець періоду

= ────────────────────────────

2 спосіб – коли відомі дані на початок кожного місяця або кварталу, тобто на початок рівних періодів. У даному випадку слід застосувати формулу середньої хронологічної

3 спосіб – коли проміжки часу між моментами не рівні - слід застосувати формулу середньої арифметичної зваженої

=

Склад населення досліджується за різними демографічними ознаками: стать; вік; сімейний склад; розподіл на сільське та міське населення та за іншими ознаками.

Чисельність населення будь-якої території не є величиною постійною. Вона безперервно змінюється під впливом природного та механічного руху.

Природний рух – процес зміни чисельності та складу населення в наслідок його відтворення (народжуваності, смертності).

Абсолютні показники природного руху:

Ø чисельність народжених;

Ø чисельність померлих;

Ø чисельність шлюбів;

Ø чисельність розлучень.

Абсолютні дані, хоч і відіграють важливу роль, не можуть застосовуватись при різних динамічних та територіальних порівняннях. Саме тому, виникає потреба у розрахунках відносних величин.

Найбільш поширеними показниками в демографічній статистиці є коефіцієнти народжуваності та смертності. Існують загальні та спеціальні коефіцієнти народжуваності та смертності.

Загальний k число народжених (померлих) за період

народжуваності = ──────────────────────── 1000

(смертності) середня чисельність населення за період

Дані коефіцієнти виражаються у промілях, тобто вони показують скільки людей народилось (померло) на кожну тисячу середньої чисельності населення.

Загальні показники мають істотні недоліки. Наприклад, коефіцієнт народжуваності будується як відношення числа народжених до всього населення, в той час як дітей народжує не все населення, а тільки його жіноча частина і то не у всякому віці. Таким контингентом, як правило, є жінки у віці 15-49 років. Цей період у житті жінок носить назву фертильного періоду.

Спеціальний число народжених за період

коефіцієнт = середня чисельність жінок · 1000

народжуваності у фертильному віці

Спеціальним коефіцієнтом смертності є

- коефіцієнт смертності окремо для кожної статі;

- коефіцієнт смертності для кожної вікової групи;

- коефіцієнт смертності немовлят.

Абсолютна величина зміни чисельності населення за рахунок народжуваності та смертності показує природний приріст населення.

Природний приріст = число народжених - число померлих

за період за період за період

На основі абсолютних показників визначають відносні, а саме: коефіцієнт природного приросту

k природного число народжених - число померлих

приросту за = за період за період 1000

період середня чисельність населення за період

або

k природного = k народжуваності - k смертності

приросту (загальний) (загальний)

Особливе значення має співвідношення народжених та померлих, тобто

k життєвості = число народжених за період · 100%

(Покровського) число померлих за період

Він показує, яке число народжених припадає на 100 випадків смертей.

Механічний рух – це переміщення людей через кордони регіону, яке пов’язане зі зміною їх місця проживання (міграція). Розрізняють декілька видів міграції: внутрішня; зовнішня.

Абсолютні показники механічного руху:

- чисельність прибулих (П);

- чисельність вибулих (В);

- валова міграція ВМ = П + В;

- сальдо міграції СМ = П – В.

Сальдо міграції – характеризує зміну чисельності населення за рахунок механічного руху.

На основі абсолютних показників розраховуються відносні показники механічного руху, а саме коефіцієнти:

- прибуття;

- вибуття;

- валової міграції;

- k механічного руху.

k прибуття = чисельність прибулих (вибулих) за період · 1000

(вибуття) середня чисельність населення за період

чисельність прибулих + чисельність вибулих

k валової = за період за період · 1000

міграції середня чисельність населення за період

або

k валової міграції = k прибуття + k вибуття

чисельність чисельність

k механічного = прибулих за період - вибулих за період · 1000

приросту середня чисельність населення за період

або

k механічного приросту = k прибуття - k вибуття

Якщо відомі дані про чисельність населення на початок періоду, про природний та механічний приріст, то можна визначити чисельність населення на кінець періоду.

Ч п. п.+ чисельність - чисельність + чисельність – чисельність = Ч к..п.

народжених померлих прибулих вибулих

за період за період за період за період

Зміну (динаміку) чисельності населення розраховують за допомогою показників динаміки, тобто абсолютних та відносних приростів.

Середньорічні темпи зростання населення за більш тривалий період знаходять за допомогою середньої геометричної

ТЗ – ланцюгові темпи зростання;

m – кількість років у періоді.

Перспективні розрахунки – це обчислення очікуваної чисельності та статево-вікової структури населення певного періоду.

Одним із методів визначення перспективної чисельності населення є демографічний

, де

- чисельність населення на вихідну дату;

- середньорічний коефіцієнт загального проросту;

n- кількість років в періоді, що прогнозується.

k природного приросту + k механічного приросту

За допомогою даної формули можна дуже швидко провести орієнтовні розрахунки перспективної чисельності населення і в цьому їх значна перевага. Однак дана формула має недолік, який полягає в тому, що вона не виділяє окремі вікові групи, знання про які необхідне на майбутнє при багатьох господарських розрахунках.

Подолати цей недолік можна за допомогою іншого методу – методу вікового пересування. Суть його полягає в тому, що маючи данні про чисельність населення по окремих вікових групах кожної статі та користуючись імовірностями доживання від кожного віку до наступного, можна послідовно визначити чисельність населення.

Тема: Статистика трудових ресурсів

До трудових ресурсів належить населення, що має фізичний розвиток, розумові здібності та знання, які необхідні для роботи в народному господарстві.

До трудових ресурсів відносять:

1) населення в працездатному віці (за винятком непрацюючих інвалідів І і ІІ груп і непрацюючих осіб працездатного віку, які одержують пенсію за віком на пільгових умовах);

2) населення, вік якого більший і менший відповідно за нижню та верхню межу працездатного віку, зайняте в народному господарстві.

Розрізняють два методи розрахунку чисельності трудових ресурсів:

1) демографічний – на підставі даних переписів населення про постійне населення;

2) економічний – за даними про фактичну зайнятість.

За демографічним методом чисельність трудових ресурсів визначається за формулою:

Чисельність = чисельність працездатного + чисельність працюючих осіб

трудових ресурсів населення пенсійного віку та підлітків

За економічним методом чисельність трудових ресурсів дорівнює сумі чисельності зайнятого населення та незайнятого у працездатному віці.

Чисельність трудових ресурсів постійно змінюється під впливом природного та механічного руху. Природний рух трудових ресурсів зумовлюється вступом населення в робочому віці і вибуттям з нього, а механічний рух – територіальним переміщенням цієї категорії населення.

При статистичному аналізі трудових ресурсів розглядають абсолютні та відносні показники природного та механічного руху трудових ресурсів.

Абсолютні показники природного руху трудових ресурсів:

1) Чисельність осіб, які вступили у робочий вік (природне поповнення трудових ресурсів);

2) Чисельність осіб, які вибули з робочого віку (вихід на пенсію, перехід на інвалідність І та ІІ груп, смерть)

3) Природний приріст трудових ресурсів (1пок - 2пок) та інші показники.

Відносні показники природного руху трудових ресурсів:

1) Коефіцієнт природного поповнення (прибуття) трудових ресурсів

= природне поповнення трудових ресурсі в 1000

середня чисельність трудових ресурсів

(Середня чисельність трудових ресурсів розраховується аналогічно середньої чисельності населення).

2) Коефіцієнт природного вибуття трудових ресурсів

= чисельність тих, що вибули з робочого віку · 1000

середня чисельність трудових ресурсів

3) Коефіцієнт природного приросту трудових ресурсів

Коефіцієнт природного приросту =

Механічний рух (міграція) трудових ресурсів означає переміщення цієї категорії населення з одних регіонів до інших.

Абсолютні показники механічного руху трудових ресурсів:

1) Загальна чисельність ТР прибулих з інших регіонів;

2) Загальна чисельність ТР вибулих у інші регіони;

3) Сальдо міграції (1 пок. – 2 пок.)

Відносні показники механічного руху трудових ресурсів:

1) Коефіцієнт механічного поповнення трудових ресурсів

2) Коефіцієнт механічного вибуття трудових ресурсів

3) Коефіцієнт міграції трудових ресурсів.

Загальну характеристику руху трудових ресурсів дає коефіцієнт загального приросту ТР.

Дані про динаміку чисельності ТР у вигляді абсолютних та відносних показників містять важливу інформацію, яка може бути використана як база для вивчення відповідних закономірностей і тенденцій, а також для перспективних розрахунків чисельності ТР.

Розрахунок перспективної чисельності ТР робиться за формулою:

, де

- чисельність населення на вихідну дату

- коефіцієнт загального приросту населення

n- кількість років у прогнозованому періоді

d – вірогідна в перспективі частка трудових ресурсів у чисельності населення, яка визначається з урахуванням тенденції розвитку.

Тема: Статистика рівня та вартості життя населення.

Визначальним фактором, який характеризує рівень життя населення є показник доходів населення.

Складові елементи доходів:

- зарплата,

- дохід від підприємницької діяльності, який лишається в розпорядженні того, хто одночасно є власником капіталу та працівником фірми;

- дохід особи як власника капіталу, що вкладений у цінні папери, нерухомість та ін.;

- доходи окремих осіб за рахунок виплат з державного бюджету (студенти, пенсіонери, інваліди та ін.);

- інші доходи.

У статистиці рівня життя використовують різні показники доходів: номінальні та реальні. Рівень доходів населення залежить від його грошового номінального вираження та рівня цін.

І р..д. = , де

І р. д. – індекс реальних доходів;

І н..д. – індекс номінальних доходів;

І р – індекс цін.

Дата добавления: 2014-12-07