Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Спілкування. Структура спілкування. Функції спілкування




Спілкування. Структура, функції спілкування. Комунікативна сторона спілкування.

Вступ

Людське життя становить із себе багаторівневу систему відносин людини до світу. Вона включає не тільки відношення людини до наочного світу, але і до інших людей, з якими він вступає в прямі і безпосередні контакти, тобто спілкування.

Спілкування - це універсальна реальність людського буття, яка породжується і підтримується різноманітними формами людських стосунків. В цій реальності формуються і розвиваються як різні види соціальних відносин, так і психологічні особливості окремої людини.

Різноманітність проявів спілкування з погляду його видів, форм, стратегій, тактик, стилів, засобів, чисельності його функціональних характеристик обумовлено існування в психологічній літературі багатьох різних його класифікацій.

Г.М.Андрєєва пропонує характеризувати структуру спілкування таким чином:

 

 

 

Комунікативна сторона характеризується тим, що між партнерами спілкування відбувається обмін інформацією.

Інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між індивідами, що спілкуються, тобто вони обмінюються не тільки знаннями, ідеями, але й діями.

Перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття і пізнання один одного партнерами зі спілкування і встановлення на цій основі взаєморозуміння. З погляду соціально-культурної здатності спілкування, виділяються також види спілкування: міжособистісне і рольове.

Міжособистісне - це спілкування, яке утворюється на основі тих відносин, на які соціальні норми і правила здійснюють невиразний, опосередкований вплив. У терміні «міжособистісне» акцентується увага на емоційному характері спілкування. Вступаючи в міжособистісне спілкування, люди орієнтуються на свої внутрішні цілі і цінності. Міжособистісне спілкування дає своїм партнерам значну свободу у виборі «режиму» спілкування, в ухваленні рішення про його тривалість.

У рольовому спілкуванні людина не вільна у виборі стратегії своєї поведінки, сприйнятті партнера і самосприйнятті. Це задається їй соціальною позицією, яку вона займає, виконуючи ту або іншу соціальну роль. Рольове спілкування допомагає людям створювати і підтримувати відносини, які побудовані на ділових, формально-соціальних контактах (керівник-підлеглий, покупець-продавець і так далі).

Оскільки спілкування з його формами і способами існування суспільства та окремої людини є повноцінною характеристикою світу людей, то спілкування є полі-функціональним явищем.

Існують дослідження в яких розглядаються такі функції спілкування (А.А.Брудний):

1. інструментальна функція, яка полягає в тому, щоб організувати діяльність шляхом передачі інформації, значущій для виконання дій;

2. синдикативна - функція об'єднання. Завдяки ній зміцнюється спільність між людьми в рамках окремих груп. Об'єднання людей в цьому випадку виступає як передумова для вирішення різних завдань;

3. функція самовираження - орієнтована на контакт індивідів, на їх взаєморозуміння;

4. трансляційна функція - функція передачі конкретних способів діяльності, оціночних критеріїв і програм;

Загалом, підсумковому вигляді

- Спілкування виконує в колективній діяльності людей комунікативно - зв’язуючу роль. Без взаємозв'язків між людьми не могла б відбуватися предметно - перетворююча діяльність. Спілкування зв'язує індивіда зі всім людським родом, соціумом, групою. Без такої взаємодії не могла б скластися суспільство, не може сформуватися особистість.

- Спілкування є найважливішою потребою людини, умовою її нормального існування. Постійна потреба в іншій людині - найважливіша потреба в житті людини будь-якого віку. Психологічне непідтвердження – це покарання, трагедія для особи. Необхідність в позитивному емоційному спілкуванні - афіліація - основна потреба людини. Афіліація - відчуття соціальної підтримки. Ефект афіліації - не сама підтримка, а відчуття, що вона є. Афіліація - потреба в дружбі, любові.

 

Тест для визначення потребу у спілкуванні(ПС)

(Ю.М. Орлов, В.І. Шкуркін, Л.П. Орлова, 1974)

Мета: виявити рівень потреби у спілкуванні.

Тест містить твердження, які корелюють із ознаками двох протилежних груп: з високим і низьким рівнем потреби у спілкуванні.

1. Я одержую задоволення, беручи участь у різних святах.

2. Я можу вгамувати свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.

3. Мені подобається висловлювати комусь свою симпатію.

4. Я більше зосереджений на тому, щоб справляти вплив, ніж мати друзів.

5. Я відчуваю, що у мене чомусь більше прав стосовно своїх друзів, ніж обов'язків.

6. Коли я дізнаюся про успіхи свого друга, у мене чомусь погіршується настрій.

7. Щоб бути задоволеним собою, я повинен комусь у чомусь допомогати.

8. Мої турботи зникають, коли я перебуваю серед друзів на роботі.

9. Мої друзі мені дуже набридли.

10. Коли я роблю погану роботу, присутність людей мене надто дратує.

11. Притиснутий до стіни, я говорю лише ту частку правди, яка, на мою думку, не зашкодить моїм друзям і знайомим.

12. У скрутній ситуації я більше думаю не стільки про себе, скільки про близьку мені людину.

13. Неприємності в друзів викликають у мене стан, близький до хвороби.

14. Мені приємно допомагати іншим, навіть якщо це додасть мені значних труднощів.

15. З поваги до друга я можу погодитися з його думкою, навіть якщо він не має рації.

16. Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, ніж про кохання.

17. Сцени насильства в кіно навіюють мені відразу.

18. Коли я один, я відчуваю тривогу і напруженість більше, ніж коли перебуваю серед людей.

19. Я вважаю, що головною радістю в житті є спілкування.

20. Мені шкода покинутих собак та кішок.

21. Я вважаю, що краще мати менше друзів, але близьких.

22. Я люблю бувати серед людей.

23. Я довго переживаю після сварки з близькими.

24. У мене більше близьких людей, ніж у багатьох інших.

25. У мене більше прагнення до досягнень, ніж до дружби.

26. В судженнях про інших людей я здебільшого довіряю власній інтуїції і уяві, ніж судженням про них з боку інших людей.

27. Я надаю більшого значення матеріальному добробуту і престижу, ніж радості спілкування з приємними мені людьми.

28. Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів.

29. Стосовно до мене люди часто були невдячними.

30. Я люблю оповідання про безкорисливе кохання і дружбу.

31. Заради друга я можу піти на жертву.

32. У дитинстві я входив до компанії, яка завжди трималася разом.

33. Якби я був журналістом, я писав би про силу дружби.

34.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 3174; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.